Рішення № 98572695, 26.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5681/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів, пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», зобов`язання на підставі частини другої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ОСОБА_1 вказує, що з вини відповідача у строк з 01.01.2016 по 23.11.2018 йому не було виплачено частини нарахованого доходу. При цьому, відповідач, виплативши заборгованість 06.08.2020, відмовився здійснювати передбачені чинним законодавством виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Позивач не згідний з таким рішенням, оскільки ним порушено його законні права та інтереси, у зв`язку з чим вважає бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування й виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати протиправною.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач не взяв до уваги, що порядок виплати доплати з 01.01.2016 по 23.11.2018 в сумі 51 199,02 грн. регулювався Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Постанова №649), який визначав механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів передбачених у Державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

Представник відповідача зазначив, що кошти нараховані позивачу на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 по справі №0340/1897/18 виплачені згідно із Постанови №649 у порядку черговості, що свідчить про відсутність порушення строків виплати.

Крім того, під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер (оскільки не була триваючою, а нарахована позивачу за минулий час одноразово на виконання рішення суду) і не підлягає під визначення доходів, передбачених Законом №2050, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Вважає, що затримка у виплаті перерахованої пенсії у позивача за період з 01.01.2016 по 23.11.2018 - відсутня, оскільки в даний період часу позивач отримував пенсію у розмірі визначеному Законом України №2262.

Представник відповідача зауважив, що ГУ ПФУ у Волинській області діяло виключно в межах чинного законодавства та після набрання рішенням Волинського окружного адміністративного суду законної сили, провів перерахунок пенсії позивачу у розрахунку 85 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення. Тому, виплата позивачу пенсії з 01.01.2016 року по 23.11.2018 проводилася на підставі чинного законодавства, а виплата перерахованої пенсії за рішеннями суду, не є доходом на який нараховується компенсація.

З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі №0340/1897/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 85 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Як слідує з розрахунку суми, що підлягає виплаті згідно постанови №649 від 22.08.2018 загальна сума доплати пенсії за період з 01.01.2016 по 22.11.2018 становить 51 199,02 грн. (а.с.9).

Фактично виплату пенсії в сумі 51 199,02 грн. на виконання зазначеного вище судового рішення проведено в серпні 2020 року, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 18.11.2020 №16497-16807/Л-02/8-0300/20 (а.с.8).

19.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою, у якій просив здійснити виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням в період з 01.01.2016 по 06.08.2020 строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №0340/1897/18 (а.с.10).

Листом від 05.04.2021 №2747-2503/Л-02/8-0300/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії (а.с.11).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), частиною другою статті 46 якого встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Згідно із статтею 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону №2050-III Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктом 1 Порядку №159 визначено, що дія такого поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 5 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №336/4675/17.

Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі №522/2370/17.

Як було встановлено судом, сума перерахованої пенсії в розмірі 51 199,02 грн. за період з 01.01.2016 по 22.11.2018, згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 по справі №0340/1897/18 була виплачена позивачу лише 06.08.2020, про що відповідачем не заперечується.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належні позивачу нарахування та виплату суми пенсії, то суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Суд зазначає, що враховуючи правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №681/423/15-а, у розумінні Закону № 2050-III пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду.

За таких обставин, коли тривале не нарахування пенсії за минулі періоди відбулося з вини відповідача, а фактична виплата проведена лише після набрання законної сили судовими рішеннями, а не з моменту виникнення права на підвищення пенсії, тому суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішень суду.

Доводи ГУ ПФУ у Волинській області про те, що виплата перерахованої пенсії позивачу на підставі рішення суду є одноразовим платежем та не є доходом, на який нараховується компенсація є безпідставними, оскільки вищенаведені кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказані кошти є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-III.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 по справі №521/940/17.

Також, посилання відповідача на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії також є безпідставними, оскільки вона визначає лише механізм погашення власне самої заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету. Жодної норми щодо заборони нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ця постанова не містить, так як дані правовідносини регулюються Законом № 2050-III та Порядком №159.

Механізм нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є чітко визначеними у статті 3 Закону № 2050-III та в пункті 4 Порядку №159.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, як на підставу для відмови у задоволенні позову є помилковими, оскільки зазначена постанова не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

З урахуванням вищевказаного, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою перерахованої пенсії.

На думку суду, відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх дій щодо відмови у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 22.11.2018.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, з урахуванням наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908,00 грн. сплаченого за подання позову немайнового характеру квитанцією від 04.06.2021.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на підставі частини другої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук