Рішення № 98572173, 27.07.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/3630/20 Провадження № 2/636/99/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2021 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписав Заяву № б/н від 14.09.2012, на підставі якої відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок і йому було надано у користування кредитну картку. Відповідач при підписанні заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку», які викладені на сайті банку, складає між ним та банком Кредитний договір, що підтверджується підписом в заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконує, внаслідок чого банк звернувся до суду з позовом і рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 17.12.2014 з відповідача стягнуто заборгованість нарахована станом на 30.06.2014 у розмірі 9765,02 грн. Однак, вказане судове рішення, яке станом на час пред`явлення позову не виконано, а тому відповідач повинен згідно ст. 625 ЦК України, за період після подання позовної заяви від 19.08.2014, з 20.08.2014 по 30.06.2020 сплатити заборгованість у розмірі 7134,07 грн., з яких: 6316,27 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 817,80 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою надав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг відповідач підписав Заяву № б/н від 14.09.2012, на підставі якої відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок і йому було надано у користування кредитну картку, що підтверджується довідкою про отримані картки (а.с. 24, 25, 27, 28).

У заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. До Анкети-Заяви про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку» банк додав Витяг з «Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку». Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.

Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 17.12.2014, яке набуло чинності, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.09.2012 станом на 30.06.2014 у розмірі 9765,02 грн. Згідно наданих постанов державного виконавця відділу ДВС Чугуївського міськрайонного управління юстиції у виконавчому провадженні № 50311278, 25.02.2016 виконавче провадження було відкрито, а 22.08.2016 виконавчий листь повернутий стягувачеві – банку, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуте стягнення, а здійснені державним виконавцем заході щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Позивач зазначає, що на даний час рішення суду не виконано, прострочена сума заборгованості становить 4648,39 грн.

Оскільки винесення судом рішення не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, т.я. договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання, і з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з дати укладення договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана у рішенні суду, тобто за період з 14.09.2012 по 30.06.2014, то за період після подання позовної заяви з 19.08.2014 – з 20.08.2014 по 30.06.2020 банк просить стягнути заборгованість у розмірі 7134,07 грн., яка складається з наступного: 6316,27 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 817,80 грн. - 3% річних від простроченої суми (а.с. 13-15).

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц висловлено правий висновок про те, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, який змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився, тому пред`явлені до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, кредитодавець має право звернутись з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: 6316,27 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 817,80 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування індексу інфляції і 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні індексу інфляції та 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, Велика Палата Верховного Суду 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 вказала на існування двох різних значень терміну «користування чужими грошовими коштами». Перше це отримання боржником можливості правомірно платити кредитору борг протягом визначеного часу. Друге значення прострочка грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, однак неправомірно не платить їх. Велика Палата ВС прийшла до висновку, що наслідком неправомірного користування чужими коштами, тобто прострочки виконання грошового зобов`язання (як договірного так і не договірного), є нарахування індексу інфляції та процентів річних у відповідності до ч. 2 статті 625 ЦК України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати виплату процентів, розмір яких визначено законом або договором за правилами ч. 1 статті 1048 ЦК України.

Враховуючи викладене, визначальним у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання зобов`язання. До цього моменту можливо нарахування процентів як плати, згідно до частини першої статті 1048 ЦК України, після цього моменту нараховуються індекс інфляції та проценти річні у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України.

Оскілки у даному випадку кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом є термін дії картки, тобто серпень 2015 року, то нарахування індексу інфляції та відсотків відповідно до вимог ст. 625 ЦК України є правомірним, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то і судовий збір підлягає стягненню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 280-283, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.09.2012, що утворилась за період з 20.08.2014 по 30.06.2020 у сумі 7134,07 грн. , з яких: 6316,27 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 817,80 грн. - 3% річних від простроченої суми; та судовий збір в сумі 2102,00 грн., а всього – 9236 (дев`ять тисяч двісті тридцять шість) грн. 07 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя –