
Справа №601/1315/21
Провадження № 2-а/601/15/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2021 року м.Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої Мочальської В.М.,
за участю секретаря Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції виконавчого комітету Тернопільської міської ради, головного інспектора з паркування сектору контролю за паркування транспортних засобів управління муніципальної інспекції виконавчого комітету Тернопільської міської ради Хомів Василя Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Управління муніципальної інспекції виконавчого комітету Тернопільської міської ради головного інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів Управління муніципальної інспекції виконавчого комітету Тернопільської міської ради Хомів Василя Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ № 009366 від 16 лютого 2021 року та закриття провадження у справі.
Посилаючись на те, що її автомобіль був припаркований біля тротуару проїжджої частини, на відстані дальше ніж 10 м. від перехрещуваної проїзної частини на якому нанесено дорожня розмітка 1.14.1 («зебра») - позначає нерегульований пішохідний перехід, від якого визначається відстань зупинки менше 10 м. Вимірювання відстані здійснено не було. Із винесеною постановою позивачка не згодна, оскільки вона винесена без врахування її зауважень, пояснень, а тому вважає, що дана постанова підлягає скасуванню.
У судове засідання позивачка не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача не з`явився з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, однак на адресу суду надійшов відзив на позов в якому позовні вимоги відповідач заперечує, мотивуючи тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме зупинка на перехресті вул. Словацького - бр.Шевченка. підтверджується фотоматеріалами. Також розташування транспортного засобу позивачки на перехресті є випадком, що відноситься до таких, що суттєво перешкоджає руху, а тому притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, здійснення тимчасового затримання транспортного засобу позивача є правомірними діями інспектора з паркування.
Позивачка надіслала суду відповідь на відзив, в якому вважає аргументи відповідача необгрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги при вирішенні даної справи, оскільки відповідач стверджує, що вона здійснила стоянку, хоча в постанові написано «зупинку». Крім того, у фабулі постанови не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення що не відповідає ст.283 КУпАП. Вимірювання 10 м не здійснювалось. 23 червня 2021 року надійшов лист Тернопільської міської ради в якому зазначено що постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам, які вказані у статті 283 КУпАП. Стосовно здійснення вимірів відстані транспортного засобу марки «MERCEDES BENZ» д.н.з. НОМЕР_1 заміри в даному випадку інспектором не здійснювались.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 009366, ОСОБА_1 04 лютого 2021 року о 12 год. 21 хв., керуючи автомобілем марки "Mercedes benz", державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою вулиць Словацького- бульвар Т.Шевченка здійснила зупинку на перехресті, чим порушила вимоги п. 15.9(ґ) ПДР України та створила перешкоду дорожньому руху, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП за що її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.
У відповідності до п.15.9. ґ ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Відповідно до положень, зазначених у п.1.10 ПДР України, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі (п. 15.1 ПДР України).
Натомість, перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу (п.1.10 ПДР України).
Відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП настає, зокрема, у випадках порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Зміст оскаржуваної постанови вказує на те, що позивача притягнуто до відповідальності за те, що вона здійснила зупинку, чим створила перешкоду дорожнього руху.
Притягуючи позивачку до відповідальності за порушення ч.3 ст.122 КУпАП України та виносячи постанову, відповідачем в ній не зазначеному кому саме з учасників руху позивачка, здійснивши зупинку автомобіля, створила перешкоду та не долучено доказів цьому.
На підтвердження обставин справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано фото знімки з місця події, які досліджені судом. При цьому, вказаними фотознімками не підтверджується факт того, що транспортний засіб позивача був припаркований на перехресті, а також даних щодо становлення загрози безпеці руху.
Верховний Суд у Постанові від 19 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а (2-а/216/33/17) у п. 24 зазначив, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачкою адміністративного правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП, суд вважає, що вина позивачки не доведена, а тому постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати.
Відповідно до ч.3 п.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП підлягає закриттю.
У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у справі відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд покладає на рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 77, 242 246, 250, 255, 286 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.02.2021 року серії ТЕ №009366, винесену інспектором з паркування Хомів Василем Михайловичем, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.
Закрити справу відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління муніципальної інспекції виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 .РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління муніципальної інспекції виконавчого комітету Тернопільської міської ради, місцезнаходження вул. Є.Коновальця,8 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 04058344.
Повний текст рішення складено 23 липня 2021 року.
Головуюча
Судове рішення № 98570541, Кременецький районний суд Тернопільської області було прийнято 23.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 601/1315/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: