Ухвала суду № 98569223, 24.07.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12187/21

№ 1-кс/755/3197/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Геркулі Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Зеленька М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, не працюючому, одруженому, із середньою освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002176 від 22 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Базни Р.В.,

захисника Старова А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Зеленько М.В. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Семененком Б.В.

Клопотання мотивоване тим, що 22.07.2021 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебував у приміщенні супермаркету «Новус», який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 2-Т та перебуваючи там, у нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна. Здійснюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих мотивів, взяв з полиці: жувальні гумки ТМ «Orbit Вінтерфреш», вагою 14 г кожна, у кількості 18 штук, загальною закупівельною вартістю 167 гривень 85 копійок; жувальні гумки ТМ «Orbit Соковитий кавун», вагою 14 г кожна, у кількості 30 штук, загальною закупівельною вартістю 274 гривень 75 копійок; жувальні гумки ТМ «Orbit Полуниця-банан», вагою 14 г кожна, у кількості 30 штук, загальною закупівельною вартістю 334 гривні 75 копійок; жувальні гумки ТМ «Orbit Bubblemint», вагою 14 г кожна, у кількості 15 штук, загальною закупівельною вартістю 137 гривень 37 копійок; жувальні гумки ТМ «Orbit Фантастичний апельсин», вагою 14 г кожна, у кількості 17 штук; загальною закупівельною вартістю 189 гривень 69 копійок; жувальні гумки ТМ «Orbit Яблуко», вагою 14 г кожна, у кількості 18 штук, загальною закупівельною вартістю 200 гривень 85 копійок; жувальні гумки ТМ «Orbit Весела лохина», вагою 14 г кожна, у кількості 10 штук, загальною закупівельною вартістю 93 гривні 25 копійок, які він заховав до калош своїх штанів, в які був одягнений. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що зберігає у калошах своїх штанів жувальні гумки в загальній кількості 138 штук, загальною закупівельною вартістю 1119 гривень 41 копійка, що належать ТОВ «Новус Україна», пройшовши касову зону та рамку магнітного контролю, не маючи наміру сплачувати за вказаний вище товар, вийшов з приміщення торгової зали супермаркету «Новус», однак, був затриманий працівниками охорони магазину.

22 липня 2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 22.07.2021 року о 14 годині 00 хвилин).

23 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами допиту свідків; протоколами огляду місця події від 22.07.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, ОСОБА_1 після повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Тобто, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, а також, запобігання настання зазначених вище ризиків.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 не працевлаштований, офіційних доходів не отримує, власного рухомого та нерухомого майна не має, а вчинення злочинів обрав як основний спосіб для задоволення своїх особистих матеріальних потреб.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки досудове розслідування на даний час триває та слідством встановлюються додаткові докази. Так, у ході проведення досудового розслідування встановлено факти, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інших аналогічних злочинів, у тому числі, й у вказаному магазині 14.07.2021 року. Відповідно, останній, володіючи інформацією про наявні у органу розслідування докази, так як відомості про них зазначено в повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що 08.06.2021 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва Тихої О.О. (справа № 756/8851/21 провадження № 1-кс/756/1425/21) відносно підозрюваного ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100050001286 від 05.06.2021 року, було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці (тобто до 04.08.2021 року). Однак, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обраний запобіжний захід не забезпечив належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , внаслідок чого, останній продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобіганням наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Крім того, більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання особою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також, унеможливлення спробі переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також, знищити, сховати чи спотворити речові докази, впливати на свідків та потерпілого, вчинити нове кримінальне правопорушення. Підозрюваний ОСОБА_1 є особою неодноразово судимою, має високий ступінь суспільної небезпеки. Крім того, до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ухвалою Оболонського районного суду м. Києва, однак, останній не виконав свої процесуальні обов`язки, а тому, прохав не застосовувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Зокрема, прохав визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник Старов А.В. у судовому засіданні заперечив проти застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки зазначені прокурором ризики не доведені та вони є лише його припущеннями. Зокрема, його підзахисний не відмовляється давати показання, вину визнає, не має наміру впливати на потерпілого та свідків. Крім того, згідно довідки № 6 від 20.07.2021 року, його підзахисний перебуває на лікуванні у наркологічній клініці та щоденно приймає препарати. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_1 має місце реєстрації, проживає разом з мамою і братами, а тому, беручи до уваги соціальні зв`язки останнього, стан його здоров`я, повне визнання ним вини, прохав застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судом було встановлено, що 22.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002176 були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Семененком Б.В., оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

22 липня 2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 22.07.2021 року о 14 годині 00 хвилин).

23 липня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185КК України, наявними доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100040002176 від 22.07.2021 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 22.07.2021 року; протоколами допиту свідка від 22.07.2021 року; протоколами огляду від 22.07.2021 року; постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 22.07.2021 року; протоколом огляду предмету (диску з відеозаписами) від 23.07.2021 року; письмовими поясненнями від 22.07.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2021 року; протоколом особистого обшуку особи, затриманої в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, від 22.07.2021 року; протоколом допиту підозрюваного від 22.07.2021 року; постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 23.07.2021 року; повідомленням про підозру від 23.07.2021 року.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя, також враховує, що за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, останній не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, зокрема, за злочини проти власності. Зокрема, відповідно до ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, умови якого, останній порушив.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Зеленька М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 18 вересня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 45 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: