Рішення № 98566602, 26.07.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/951/21

Провадження №2-о/443/69/21

РІШЕННЯ

іменем України

26 липня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ходорівська міська рада Львівської області, про встановлення факту родинних відносин та належності правовстановлюючого документу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить: встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був її батьком; встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - «Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок», яке видано на підставі рішення виконкому Жидачівської районної ради народних депутатів №331 від 20.09.1990 року за реєстровим №62 від 22.10.1990 року на ім`я « ОСОБА_2 ».

Свою заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина до складу якої входить житловий будинок у АДРЕСА_1 . За життя, батько заявника склав заповіт. ОСОБА_1 звернувся до Жидачівської державної нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , однак нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з огляду на те, що у свідоцтві про смерть спадкодавця, в свідоцтві про народження спадкоємця та в правовстановлюючих документах на майно померлого наявні розбіжності - « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_2 ». Відтак, заявник стверджує, що позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно, через наявність обставин вказаних вище.

Ухвалою від 09.06.2021 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами окремого провадження провадження із викликом сторін.

Заявник у судовому засідання заяву підтримала, просив заявлені вимоги задоволити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, заперечень щодо вимог заявника не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема житловий будинок у АДРЕСА_1 .

Постановою завідувача Жидачівської державної нотаріальної контори Матусека В.В. від 01.06.2021 року (а.с.8) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із наявністю розбіжностей у свідоцтві про смерть спадкодавця, в свідоцтві про народження спадкоємця та в правовстановлюючих документах на майно померлого наявні розбіжності - « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_2 ».

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25.09.1990р., яке видано на підставі рішення виконкому виконкому Жидачівської районної ради народних депутатів №331 від 20.09.1990 року, власником будинку за АДРЕСА_1 вказаний « ОСОБА_2 » (а.с.9).

Як вбачається із копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 26.08.1959 року, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Піддністряни, його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.5).

Відповідно до копії паспортна громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Піддністряни (а.с.4).

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні, кожна окремо, дали покази про те, що ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1 . Зазначили також, що ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок у с.Заліски.

Заявник стверджує, що позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно, через наявні розбіжності у документах, що підтверджуються родинний зв`язок ОСОБА_1 з його батьком, а також розбіжності у правовстановлюючих документах.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п.1. ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа Верховного Суду України 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.

Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу необхідний позивачу для реалізації його спадкових прав.

Таким чином, оцінюючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що матеріалами справи та показами свідків достатньо стверджується факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_1 , та факт належності померлому правовстановлюючого документу, на житловий будинок у АДРЕСА_1 , а тому заява є підставною та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.4, 81, 258, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Заяву задоволити

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - «Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок», яке видано на підставі рішення виконкому Жидачівської районної ради народних депутатів №331 від 20.09.1990 року за реєстровим №62 від 22.10.1990 року на ім`я « ОСОБА_2 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 липня 2021 року.

Головуючий суддя С.І. Сливка