Ухвала суду № 98566270, 26.07.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

26.07.2021

Справа № 331/4079/21

Провадження № 1-кс/331/1322/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Солодовніков Р.С., при секретарі судового засідання Чуйко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Матвійчук Юрій Сергійович, погоджене із прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Іванніковою А.І., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових за №12021082020000192 внесеного 25.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українеця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця фактичного проживання, раніше судимий:

- 11.02.2020 Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком в 1 рік;

- 29.12.2020 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 296 КК України;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Іваннікової А.І.

слідчого Матвійчука Ю.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Мельнікова В.Є.,

встановив:

Слідчий Слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Матвійчук Юрій Сергійович, звернувся з клопотанням, погодженим із прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Іванніковою А.І., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів за вищезазначеним кримінальним провадженням.

Як випливає з клопотання, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082020000192 від 25.03.2021 року ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 25 березня 2021 року, о 12 годині 55 хвилин, він знаходячись поряд з будинком 83/85 по проспекту Соборному у місті Запоріжжя, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, підійшов до розвантажувальної рампи супермаркету «Варус-45» та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в полі зору охоронців супермаркету «Варус-45», за допомогою власної фізичної сили відігнув металеву решітку рампи та відкрито заволодів майном, що належить ТОВ «Омега», а саме: торт «Маракеш сезам БКК» вагою 850 г, (артикул 4820205872334) вартістю 231 грн. 92 коп. без урахування ПДВ. Після чого, утримуючи вказане майно ОСОБА_2 , втік з місця скоєння злочину, тим самим спричинив ТОВ «Омега» матеріальну шкоду на вказану суму.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується тим, що при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_2 стійких соціальних зв`язків не має. За відсутності постійного місця роботи, навчання, і джерела доходу, систематично вчиняє корисливі кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні тяжкого злочин,за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, що може у свою чергу свідчити про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив свою причетність до злочину, однак не погодився з клопотанням про обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. ОСОБА_2 зазначив, що не має визначеного місця проживання, за місцем реєстрації не проживає, збирається змінити місце проживання та поїхати жити до м. Марганець.

Захисник підозрюваного, адвокат Мельніков В.Є., заперечувала проти клопотання, пославшись на його необґрунтованість в частині не підтвердження ризиків, достатніх для обрання такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою. Вважає достатнім обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. Неявку підозрюваного до органу досудового розслідування пояснює відсутністю у ОСОБА_2 засобів зв`язку.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання випливає, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинененому повторно.

Захисник в судовому засіданні не погодився із обґрунтованістю підозри, посилаючись на те, що він не ознайомлений із усіма матеріалами кримінального провадження.

На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий та прокурор надали в копіях такі докази:

-заяву від юридичної особи ТОВ «Омега» про вчинення злочину, в якій останні просять притягнути до відповідальності особу, яка відкрито викрала товар супермаркету «Варус-45», чим спричинила матеріальний збиток в сумі 231 грн. 92 коп. без урахування ПДВ.

-протокол огляду місця події, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний 83/85, в ході якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено торт «Маракеш сезам БКК» вагою 850 г, (артикул 4820205872334).

-протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив обставини вчинення події злочину.

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_4 .

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі представником потерпілого ОСОБА_3 .

-протокол огляду відеозапису – на якому встановлено, що як до розвантажувальної рампи підходить чоловік, одягнений в кепку чорного кольору, куртку болотного кольору, джинси темного кольору та взуття темного кольору, (як встановлено досудовим розслідуванням – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вказаний чоловік пройшовши повз охоронців вказаного супермаркету, зупинився біля розвантажувальної рампи на якій розміщені товари супермаркету, після чого взяв з рампи пакунок з тортом. Далі вказаний чоловік був помічений охоронцями, які погнались за ним, проте він втік від них побігши по вулиці Поштовій в бік Малого ринку».

За змістом вказаних документів, представник потерпілого і свідки вказують на те, що 25 березня 2021 року о 12 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись поряд з будинком 83/85 по проспекту Соборному у місті Запоріжжя, підійшов до розвантажувальної рампи супермаркету «Варус-45» та знаходячись в полі зору охоронців супермаркету «Варус-45», за допомогою власної фізичної сили відігнув металеву решітку рампи та відкрито заволодів майном, що належить ТОВ «Омега», а саме: торт «Маракеш сезам БКК» вагою 850 г, (артикул 4820205872334) вартістю 231 грн. 92 коп. без урахування ПДВ.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра є обгрунтованою (не є явно необгрунтованою) і може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення;

- ризик незаконного впливу на свідків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема:

- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;

- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально;

- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;

- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Слідчим у кримінальному провадженні приймалась постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_1 від 17.05.2021, оскільки в ході досудового розслідування 30.04.2021 ОСОБА_1 за адресою проживання надсилалось повідомлення про підозру, проте ОСОБА_1 до слідчого не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, місцезнаходження його не відоме.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

Так злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Крім того, Суд вказує на те, що наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини), § 34; Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії), § 9).

В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 раніше судимий, в тому числі за злочини проти власності, має не зняту і не погашену судимість. Наведені відомості з біографії ОСОБА_1 свідчать про його схильність до неправомірної поведінки та нездатність до самокерованої соціально позитивної діяльності.

Як встановлено слідчим суддею ОСОБА_2 не має постійного місця проживання і не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, виконує роботи по найму у місцевого населення, постійного джерела доходів не має. За даними Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги від 05.04.2021 ОСОБА_1 з 2020 року неодноразово оглядався лікарем-наркологом. Висновок: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками.

Отже, наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини ОСОБА_1 у сукупності дають підстави для висновку про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та (або) вчинити нове кримінальне правопорушення.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків шляхом умовлянь або залякування з метою уникнення відповідальності слідчим належними і допустимими доказами не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За наведених вище обставин слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що ризик вчинення ОСОБА_2 нових кримінальних правопорушень є великим, реальним та очевидним, а застосування інших запобіжних заходів на початковій стадії досудового розслідування буде недостатнім для запобіганням цим ризикам.

Доводи підозрюваного та його захисника з приводу можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя відхиляє, на їх підтвердження не було надано жодного доказу, і вони не спростовуют наведених вище доводів.

При цьому, дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 та його процесуальна поведінка, не дають суду підстав дійти висновку, що обрання відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, буде відповідати меті його застосування та зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які встановлені судом.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Також, слідчий суддя зазначає про неможливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця проживання.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу ОСОБА_1 - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 47580 грн, яка на переконання суду є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у разі її внесення, а також у разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого Слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Матвійчук Юрій Сергійович про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за №12021082020000192 від 25.03.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України щодо ОСОБА_1 – задовільнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк перебування під вартою ОСОБА_1 обчислювати з 15 години 00 хвилин 26 липня 2021 року до 15 годин 00 хвилин 24 вересня 2021 року.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, реквізити для внесення застави - отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області,ЄДРПОУ 26316700, № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження №1-кп/331/1322/2021, ЄУН № 331/4079/21.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення у разі внесення застави, після перевірки документа, що підтверджує внесення застави негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Визначити строк дії ухвали в частині зазначених обов`зяків до 26 вересня 2021 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 липня 2021 року.

Повний текст ухвали оголошений 27 липня 2021 року о 09-00 годині.

Слідчий суддя Р.С.Солодовніков