Вирок № 98565720, 21.07.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8953/21

Провадження № 1-кп/263/1098/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21липня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - суддіСоловйова О.Л.,

за участю: секретаря -Кирилюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження щодо проступків кримінальне провадження № 12021053770000772 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя, Донецької області, громадянина України, працюючого в ТОВ «Магма» зварювальник, з середньою освітою, фактично мешкає: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

18.11.2014 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 4 ст.187 КК України до 11 років позбавлення волі,

17.06.2021 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 ( однієї тисячі) неоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян в сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю згодний із встановленими органом досудового розслідуванням обставинами вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника - адвоката Турченко О.В. підписав заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 17.06.2021 року, приблизно о 18:10 годині ОСОБА_1 знаходячись біля б.3 по вул. Семенишина в Центральному районі м. Маріуполя, діючи умисно, переслідуючи мету незаконного придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, знайшов на землі поліетиленовий пакет з зіп-застібкою, в якому знаходилася порошкоподібна речовина рожевого кольору, обіг якої обмежено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентал-1-он), після чого підібрав пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, тим самим придбав та поклав її до кишені свого одягу, після чого почав незаконно зберігати її для особистого вживання без мети збуту.

17.06.2021 року у період часу з 20:46 год. до 20:55 год. біля б.3 по вул. Семенишина у Центральному районі м. Маріуполя, дізнавачем Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, проведено огляд місця події, під час якого ОСОБА_1 в присутності двох понятих самостійно надав з правого карману надягненої на ньому куртки, поліетиленовий пакет з зіп-застібкою, з порошкоподібною речовиною рожевого кольору масою 0,5115г, яка відповідно до висновку експерта є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої обмежено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентал-1-он). МасаPVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентал-1-он) становить 0,3813г, яку ОСОБА_1 раніше незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

На виконання вимог ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані: 1) заява ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Турченка О.В. про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись вимогами КПК України щодо спрощеного провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена, при цьому дії обвинуваченого кваліфіковані вірно.

При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше судимий, працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді у вигляді обмеження волі.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення покарання у вигляді обмеження волі, враховуючи, що обвинувачений раніше судимий, штраф за попереднім вироком не сплачено, щиро розкаявся, що у даному випадку вказує на осуд своєї поведінки, намагання змінити її в кращу сторону та відповідно на наявність очевидних стимулів до його правомірної поведінки, що в достатній мірі у майбутньому впливатиме на суспільну небезпечність ОСОБА_1 та зниження істотно ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (проступку) у сфері обігу наркотичних засобів, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, і така міра покарання за своїм видом та розміром буде необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.06.2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 ( однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп (станом на 21.07.2021 року штраф не сплачено).

За приписами ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку або до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

При цьому, у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначено, що, у разі засудження особи за злочин, вчинений у період невідбутого покарання, яке згідно ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд визначає остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

Разом з тим, за ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Отже, суд вважає, що вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.06.2021 року підлягає самостійному виконанню.

Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ст. ст. 100, 124 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів і процесуальні витрати.

Керуючись ст. ст. 100, 107, 124, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати не відбуте покарання призначене ОСОБА_1 за попереднім вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.06.2021 року за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 ( однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. Остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та штрафу у розмірі 1000 ( однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, якщо він протягом 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього зобов`язання.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України вирок в частині призначеного ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 ( однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп - виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави витрати з проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/105-21/4766-НЗПРАП від 12.07.2021 у розмірі 686 грн. 48 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні: речовину масою - 0,4845 г,яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Маріупольського РУП ГУНП України в Донецькій області відповідно до квитанції від 13.07.2021 (№ у книзі обліку - 1560)- знищити, DVD-R диск з відеозаписом огляду місця події від 17 червня 2021 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.Л.Соловйов