Рішення № 98565227, 26.07.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №545/889/20 пров. №2/478/202/2021

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2021 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі Баштанської районної ради та Комунального некомерційного підприємства «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

В с т а н о в и в:

Заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 03.06.2019 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.122 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

Так, судом встановлено, що 30.08.2018 року близько 13 год. між ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та ОСОБА_2 , які знаходились біля басейну, розташованого на території садиби АДРЕСА_1 , що належить останній, виникла сварка з приводу систематичного вживання алкогольними напоями ОСОБА_1 . При з`ясуванні стосунків, з метою залякування для подальшого безперешкодного вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 умисно тримаючи в руках пластикову пляшку з вогненебезпечним розчинником для фарби, ємністю 0,5 л, облив одяг, в якому була одягнена ОСОБА_2 та діставши запальничку з кишені одягнених на ньому брюк, умисно підпалив його, в результаті чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум`ям обличчя, шиї, верхніх кінцівок, грудної клітини, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 добу.

В результаті заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, остання перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Казанківська центральна районна лікарня» Казанківської районної ради (далі - КНП «Казанківська центральна районна лікарня» Казанківської районної ради) 28 ліжко-днів з 30.08.2018 року по 27.09.2018 року, фактичні витрати на стаціонарне лікування якої склали 5707 грн 26 коп., що підтверджується довідкою та розрахунком, виданими лікарнею за №01-13/504 від 25.06.2019 року.

Посилаючись на те, що витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі КНП «Казанківська центральна районна лікарня» Казанківської районної ради витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у розмірі 5707 грн 26 коп., та стягнути на користь прокуратури Миколаївської області судові витрати в сумі 2102 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року залучено до участі у справі правонаступників: Баштанську окружну прокуратуру, Баштанську районну раду, та Комунальне некомерційне підприємство «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Баштанська районна радаявку свого представника у судове засідання не забезпечила, але надала суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

Комунальне некомерційне підприємство «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про час, дату і місце його проведення було повідомлене належним чином, про причини неявки суду не повідомило.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подав до суду відзив на позов.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом приписів ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 03.06.2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.122 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі. Зазначений вирок набрав законної сили 04.07.2019 року (копія) (а.с.34-37).

Судом визнано доведеним, що 30.08.2018 року близько 13 год. між ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та ОСОБА_2 , які знаходились біля басейну, розташованого на території садиби АДРЕСА_1 , що належить останній, виникла сварка з приводу систематичного вживання алкогольними напоями ОСОБА_1 . При з`ясуванні стосунків, з метою залякування для подальшого безперешкодного вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 умисно тримаючи в руках пластикову пляшку з вогненебезпечним розчинником для фарби, ємністю 0,5 л, облив одяг, в якому була одягнена ОСОБА_2 та діставши запальничку з кишені одягнених на ньому брюк, умисно підпалив його, в результаті чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум`ям обличчя, шиї, верхніх кінцівок, грудної клітини, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 добу.

З розрахунку витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , проведеного КНП «Казанківська центральна районна лікарня» Казанківської районної ради, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 30.08.2018 року по 27.09.2018 року, що становить фактично 28 ліжко - днів. Згідно вищезазначеного розрахунку, всього на лікування потерпілої ОСОБА_2 закладом охорони здоров`я було витрачено 5707 грн 26 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком, виданим лікарнею за №01-13/504 від 25.06.2019 року(вартість ліжко - дня Х кількість днів перебування на стаціонарному лікуванні) (а.с.14-15).

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 09.02.2021 року ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково на 1 рік 05 місяців і 15 днів від відбування покарання за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 03.06.2019 року (а.с.151).

Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 ст.56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно до вимог ст.131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до п.п. «а» п.3 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на охорону здоров`я: амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні), а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

З статуту Комунального некомерційного підприємства «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради (ЄДРПОУ 01998455), затвердженого рішенням селищної ради від 25.02.2021 року №138/5 вбачається, що Комунальне некомерційне підприємство «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради належить до комунальної власності, тобто перебуває у власності територіальної громади Казанківської селищної ради та фінансується коштами місцевого бюджету (бюджетні кошти) (копія) (а.с.206-218).

Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно з ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

За приписами ч.3 ст.1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як вбачається з п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п.3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Статтею 75 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже процесуальним законом на відповідача покладено обов`язок спростування правових підстав позову, проте відповідач таким правом не скористався, інших доказів, що спростовують твердження позивача суду не представив.

За таких обставин, суд оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілої ОСОБА_2 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради, з 30.08.2018 року по 27.09.2018 року, через неправомірні дії відповідача, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2102 грн.

Керуючись ст. ст.12, 13, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі Баштанської районної ради та Комунального некомерційного підприємства «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Олександрівка Данківського району Липецької області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_2 на користь Комунального некомерційного підприємства «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради (рах. № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ 01998455) понесенівитрати, у зв`язку з стаціонарним лікуванням потерпілої від злочину ОСОБА_2 , в розмірі 5707 (п`ять тисяч сімсот сім) грн 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 26.07.2021 року.

Суддя Сябренко І.П.