Ухвала суду № 98563828, 06.07.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35003/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Суддя Печерського районного суду міста Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - відповідач, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»), в якому просить визнати недійсним договір позики від 29.01.2021 року № 1611403, укладений між позивачем та відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Проте, в порушення вимог п.п. 6, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

Судом встановлено, що до позову не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, позивачем не додано копії договору позики, укладеного між ним та відповідачем, який є предметом спору, не вказано ідентифікуючих даних цього договору, а саме, дати його укладання.

Водночас, позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача екземпляру договору позики, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», обґрунтоване тим, що вона як позичальник має право на отримання екземпляру договору позики, про що неодноразово зверталась до відповідача та отримувала відмови або ігнорування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проте, позивач у своєму клопотанні не вказує, які заходи ним вжиті для отримання цього доказу самостійно, не вказує доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, суд зазначає, що за своєю правовою природою договір позики є двостороннім договором, укладеним між позикодавцем та позичальником, а отже у позивача, як сторони договору, має бути один екземпляр договору позики. При цьому, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона ознайомилась зі змістом договору та вважає його недійсним.

Аналізуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та надати належним чином засвідчену копію оспорюваного договору позики (у відповідній кількості) або вказати, які заходи ним вжиті для отримання договору самостійно, надати докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього договору.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, згідно зі ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Статтею 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування. Цей Закон не поширюється на, зокрема, договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору.

Таким чином, ненадання позивачем копії оспорюваного договору позики із зазначенням у ньому предмету договору (загального розміру кредиту) та строку його дії унеможливлює встановлення ознак, за якими можна визначити, чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин Закон України «Про захист прав споживачів», а відтак і встановлення підстав звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. на наступні реквізити:

Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.

Отже, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

У разі усунення недоліків позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями позовних заяв та доданими до неї документами відповідно до кількості учасників процесу.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня одержання ухвали суду усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Хайнацький