Ухвала суду № 98563635, 26.07.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

УХВАЛА

Справа № 569/14821/21

1-кс/569/5180/21

26 липня 2021 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

слідчого судді Денисюка П.Д.,

секретаря судового засідання Шкіндер І.М.,

з участю прокурора Лозинського М.Я., Дзецько Р.Ю..

начальника відділення Гутюк Т.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Лішневець І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Харкевича П.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вовкушів, Гощанського району Рівненської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції Харкевич П.М. за погодженням із прокурором Рівненської окружної прокуратури Лозинським М.Я. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України із визначенням розміру застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання вказав, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020181010000139 від 15.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Із матеріалів клопотання убачається, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді машиніста локомотива Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», будучи матеріально відповідальною особою за збереження паливно-мастильних матеріалів локомотива, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке йому ввірене і з цією метою діючи умисно, таємно та протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із машиністом локомотива Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 , у період з січня по липень 2021 року, неодноразово, на системній основі здійснював пособництво у привласненні та привласнення чужого майна – дизельного пального, яке належить АТ «Українська залізниця» в особливо великих розмірах.

Так, 23.07.2021, у період з 7 години 00 хвилин до 8 години 15 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи поряд із залізничною станцією «Обарів» в с. Городок Рівненського району Рівненської області, на території земельної ділянки з кадастровим номером: 5624683300:07:025:0001, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 , виконував роль пособника у здійсненні привласнення дизельного пального з резервуару тепловозу марки «ЧМЄЗ-6098» №15602063, належного АТ «Українська залізниця».

У цей час, ОСОБА_1 прибув до зазначеного місця вимушеної конспіративної зупинки тепловозу марки «ЧМЄЗ-6098» №15602063, яка забезпечувалась ОСОБА_2 , на власному автомобілі марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , із заздалегідь заготовленими ємкостями – пластиковими каністрами для відкачування в них дизельного пального.

Відразу після цього, ОСОБА_3 , з метою протиправного матеріального збагачення, якому як машиністу локомотиву (тепловозу) марки «ЧМЄЗ-6098» № НОМЕР_2 ввірено паливно-мастильні матеріали, із застосуванням гумового шлангу, організовано приховане проникнення до баку з пальним указаного тепловозу та здійснено відкачування 240 літрів дизельного пального, які у пластикових каністрах було завантажено до автомобіля ОСОБА_1 марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , з метою подальшого збуту.

В результаті злочинних дій, вчинених 23.07.2021, ОСОБА_1 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_3 отримав змогу розпорядитись дизельним пальним АТ «Українська залізниця» з можливістю його збуту, чим було завдано майнової шкоди зазначеному державному товариству у розмірі 5928 гривень.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України – пособництво у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, за попередньою змовою групою осіб.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення: в ході досудового слідства 24.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК України.

На момент повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що: кримінальне правопорушення дійсно мало місце та дані про нього внесено в ЄРДР; кримінальне правопорушення вчинено особою, стосовно якої прийнято рішення про оголошення підозри; суспільно-небезпечні діяння містять склад конкретного кримінального правопорушення.

Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів у кримінальному провадженні: результатами проведеного огляду місця події (місця вчинення злочину) поряд із залізничною станцією «Обарів» в с. Городок Рівненського району Рівненської області, на території земельної ділянки з кадастровим номером: 5624683300:07:025:0001; результатами обшуку автомобіля ОСОБА_1 «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті якого вилучені грошові кошти та чорнові записи; езультатами обшуку гаражного приміщення ОСОБА_1 в ході якого було виявлено та вилучено пластикові каністри об`ємом 240 л. з дизельним паливом; показами свідків, протоколом затримання, іншими матеріалами кримінального провадження.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України – у ході досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкцією ч. 3 ст. 191 КК України встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 може бути застосований.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків – метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також перешкоджання ризикам, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, з моменту повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого злочину, розуміючи реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого безальтернативно передбачає позбавлення волі (обмеження волі), може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У зв`язку з цим, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, застосування відносно його запобіжного заходу – тримання під вартою, повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: перебуваючи на волі, розуміючи що його протиправні дії та дії інших співучасників злочинів, які у період з січня по липень 2021 року, неодноразово, на системній основі здійснювали привласнення чужого майна – дизельного пального, яке належить АТ «Українська залізниця» в особливо великих розмірах буде вчиняти спроби знищення знарядь вчинення злочину, документів первинного обліку щодо списання паливно-мастильних матеріалів, внесення до них недостовірних даних.

Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи, що після отримання копій матеріалів про обрання запобіжного заходу, підозрюваному ОСОБА_1 стане відомо про роль кожного із учасників вчинення кримінального правопорушення, свідків яких необхідно допитати, а також показів інших співучасників, тому є всі підстави вважати, що у випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, він шляхом вмовлянь та погроз, зможе незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а саме з метою зміни їх показань, переслідуючи мету перешкоджання кримінальному провадженню. Окрім цього, свідки та інші підозрювані у кримінальному провадженні є знайомими підозрюваного ОСОБА_1 ;

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого для проведення слідчих дій, що в подальшому може позбавити орган досудового можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки, у зв`язку з чим порушуватимуться права інших учасників, що також є ризиком.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів – застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Ураховуючи те, що злочинні дії підозрюваного ОСОБА_1 та інших співучасників злочину мали систематичний характер, та згідно матеріалів кримінального провадження щодня з січня 2021 року по 23.07.2021 аналогічним способом з тепловозів привласнювалося шляхом зливання дизельного палива в об`ємі від 600 до 1000 л., а також те, що всі співучасники злочину є діючими працівниками Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та покривали злочинну діяльність один одного, підвищує суспільну небезпеку зазначеного кримінального діяння, що свідчить про створення стійкої системної корупції в діяльності підприємства.

Відповідно до договорів укладених за результатами тендерних процедур вартість однієї літри дизельного палива у 2021 році для структурних підрозділів Акціонерного товариства «Українська залізниця» орієнтовно становить 24 грн. 50 коп. Таким чином внаслідок злочинних дій підозрюваного та інших співучасників злочину Укрзалізниці щодня завдавалися збитки до 24 000 грн., а за період з січня по липень 2021 року більше 4 000 000 грн.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , процесуальних обов`язків, запобігти переховування від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, необхідно застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

З врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ЛішнівецьІ.П. у задоволенні клопотання просили відмовити та застосувати домашній арешт із забороною залишати житло в період доби з 22 год. до 06 год..

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого, підозрюваного, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді машиніста локомотива Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», будучи матеріально відповідальною особою за збереження паливно-мастильних матеріалів локомотива, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке йому ввірене і з цією метою діючи умисно, таємно та протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із машиністом локомотива Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 , у період з січня по липень 2021 року, неодноразово, на системній основі здійснював пособництво у привласненні та привласнення чужого майна – дизельного пального, яке належить АТ «Українська залізниця» в особливо великих розмірах.

Так, 23.07.2021, у період з 07 години 00 хвилин до 08 години 15 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи поряд із залізничною станцією «Обарів» в с. Городок Рівненського району Рівненської області, на території земельної ділянки з кадастровим номером: 5624683300:07:025:0001, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 , виконував роль пособника у здійсненні привласнення дизельного пального з резервуару тепловозу марки «ЧМЄЗ-6098» №15602063, належного АТ «Українська залізниця».

У цей час, ОСОБА_1 прибув до зазначеного місця вимушеної конспіративної зупинки тепловозу марки «ЧМЄЗ-6098» №15602063, яка забезпечувалась ОСОБА_2 , на власному автомобілі марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , із заздалегідь заготовленими ємкостями – пластиковими каністрами для відкачування в них дизельного пального.

Відразу після цього, ОСОБА_3 , з метою протиправного матеріального збагачення, якому як машиністу локомотиву (тепловозу) марки «ЧМЄЗ-6098» № НОМЕР_2 ввірено паливно-мастильні матеріали, із застосуванням гумового шлангу, організовано приховане проникнення до баку з пальним указаного тепловозу та здійснено відкачування 240 літрів дизельного пального, які у пластикових каністрах було завантажено до автомобіля ОСОБА_1 марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , з метою подальшого збуту.

В результаті злочинних дій, вчинених 23.07.2021, ОСОБА_1 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_3 отримав змогу розпорядитись дизельним пальним АТ «Українська залізниця» з можливістю його збуту, чим було завдано майнової шкоди зазначеному державному товариству у розмірі 5928 гривень.

23 липня 2021 о 09 год. 20 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КК України.

24 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України.

Таким чином, слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

А тому, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, вік, стан здоров`я, репутацію, майновий стан, наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, слідчий суддя прийшов до висновку, що до нього слід застосувати запобіжний захід – тримання під вартою.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , судом враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких, слідчий суддя вважає відповідно до ч.4 ст.182 КПК України доцільним визначити розмір застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 202, 395 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 09 год. 20 хв. 23 липня 2021 року.

Визначити, що строк дії ухвали до 09 год. 19 хв. 20 вересня 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN № UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 вересня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя