Ухвала суду № 98562798, 23.07.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/6498/19

Провадження№1-кп/642/284/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді Пашнєва В.Г.,

а участю секретаря Алфьорової І.Р.,

прокурора Фердіної Я.В., Моісеєнко О.В.,

захисника Крутько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.ч.1,2 ст.125, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.ч.1,2 ст.125 КК України.

Згідно обвинувального акту, 28 червня 2019 року близько 04-00 години ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , під час сварки на ґрунті неприязних відносин, безпідставно та бажаючи заподіяти шкоду здоров`ю потерпілого, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, знаходячись в положенні стоячи обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки наніс потерпілому ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в обличчя в ділянку лівого ока, лівої вилиці та лівої щоки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку експерта №09-877/2019 від 17.07.2019 наступні тілесні ушкодження: садно на обличчі, яке відповідно до п.п. 2.3.5., 2.3.2. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, 28 червня 2019 року близько 04 години 10 хвилин, перебуваючи за тією ж адресою, а саме: АДРЕСА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, під час сварки на ґрунті неприязних відносин, безпідставно та бажаючи заподіяти шкоду здоров`ю потерпілої, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 , знаходячись в положенні стоячи позаду від потерпілої ОСОБА_3 , схопив правою рукою її за шию та, перебуваючи у дверному отворі вхідних дверей вищевказаного будинку, почав хитати потерпілу з боку в бік. Під час цього хитання потерпіла неодноразово травмувалася боковими частинами голови та тулуба. Після цього потерпіла ОСОБА_3 вибігла у внутрішній двір будинку, підбігла до металевої хвіртки та намагалась її відчинити, але в цей момент ОСОБА_1 наздогнав її та знов схопив потерпілу ззаду за шию та наніс декілька ударів головою потерпілої о металеву хвіртку Далі потерпіла ОСОБА_3 , відчинивши хвіртку, вибігла на вулицю, але ОСОБА_1 , поваливши потерпілу біля хвіртки на землю на задню поверхню тулубу, завдав їй по одному удару кулаком в обличчя в ділянку носу та роту. Після цього потерпіла ОСОБА_3 забігла у внутрішній двір будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 , наздогнавши її, перебуваючи в положенні стоячи обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки, наніс потерпілій декілька ударів кулаками обох рук в ділянку ребер, обличчя та голови. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 згідно висновку експерта № 09- 879/2019 від 17.07.2019 наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма лицьового черепу у вигляді перелому носової кістки із зміщенням, яка відповідно до п.п. 2.3.3., 2.3.1. «а» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 1.7 січня 1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ть днів, але не більше 3-х тижнів ( 21 дня), також садна на голові та ногах, синець на голові, які відповідно до п.п.2.3.5., 2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Стороною обвинувачення вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження; ч.2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Під час судового засідання прокурор Фердіна Я.В. заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України та його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, відповідно до ст. 49 КК України.

Прокурор Моісеєнко О.В. підтримала заявлене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник підтримали клопотання прокурора.

Після роз`яснення ОСОБА_1 судом підстави та умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, останній дав згоду на закриття відносно нього кримінального провадження в частині ч.1 ст.125 КК України.

Заслухавши сторони, суд вважає, що є підстави для закриття кримінального провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду із обвинувальним актом, сторона провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

В свою чергу санкція ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

У відповідності до ст.12 КК України це діяння є кримінальним проступком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 від явки до органів слідства, прокурора та суду він не ухилявся та не переховувся, а строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за злочин не зупинявся та не переривався.

У правовому висновку, сформульованому у Постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа № 462/2762/14, провадження № 51-1241км18), зазначається, що за змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що на даний час минули строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, оскільки злочин був вчинений в 2019 році, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, а кримінальне провадження - закрити.

Керуючись ст.ст.284, 286 Кримінально-процесуального Кодексу України, ст.49 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 125 КК України - закрити, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її оголошення. Повний текст виготовлений 23.07.2021.

Головуючий В.Г. Пашнєв