
Кримінальне провадження № 1-кп/428/555/2021
Справа № 423/1009/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року м.Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді: Комплєктової Т.О.,
за участю секретаря Казюк Л.Г.,
прокурора Неустроєвої В.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131530000052 від 06.03.2021 року у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишневе Старобільського району Луганської області, громадянина України, з професійною технічною освітою, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітіній дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
02.03.2021 приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 , де, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника домоволодіння та, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через частково відсутній паркан з боку огороду, зайшов на територію внутрішнього двору вказаного домоволодіння. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшов до приміщення сараю, який розташований на території вказаного домоволодіння, та шляхом зриву навісного замку, на який зовні були замкнені вхідні двері, проник до внутрішнього приміщення сараю, звідки таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме:
- п`ять металевих пічних плит, розміром 66х19х0,3см., загальна вартість яких, відповідно до висновку експерта складає 1188 грн. 35 коп.;
- одну металеву пічну плиту, розміром 55х19х0,3см., загальна вартість якої, відповідно до висновку експерта складає 160 грн.;
- шість металевих пічних колосників, розміром 35х4х2см., загальна вартість яких, відповідно до висновку експерта складає 180 грн.;
- піддувальні дверцята від пічної плити, розміром 25х20х2см., загальна вартість яких, відповідно до висновку складає 150 грн.;
- навісний замок, поліпропіленовий мішок, які для потерпілої матеріальної цінності не мають.
Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1678 грн. 35 коп.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 02.03.2021 року приблизно о 15 годині 00 хвилин він прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де вирішив вчинити крадіжку майна. Після чого, скориставшись тим, що вдома нікого не було, шляхом вільного доступу, через частково відсутній паркан з боку городу, зайшов на територію внутрішнього двору вказаного домоволодіння, зірвав навісний замок на сараї зайшов до приміщення сараю, де вчинив крадіжку 6 металевих плит, 6 металевих колосників, піддувальні дверцята від пічної плити, навісний замок. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд даного кримінального провадження за її відсутності. В заяві вказала, що покарання просить призначити на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше приміщення.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий порядку в ст. 89 КК України, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
При цьому суд приймає до уваги ту обставину, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 17.09.2019 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Проте суд не враховує вказану судимість під час призначення ОСОБА_1 покарання та не зазначає її у вступній частині даного вироку виходячи з наступного.
Так, частина 1 ст. 88 КК передбачає, що особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 78 КК після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Відповідно до ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 89 КК такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
З системного аналізу кримінального закону, судимість є правовим станом особи, який виникає у зв`язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину. Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов`язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Як встановлено судом, злочин у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 вчинив 02.03.2021 року, тобто на момент вчинення вказаного злочину у ОСОБА_1 вже закінчився іспитовий строк за попереднім вироком. Отже, враховуючи викладене, він є особою, що не має судимості відповідно до вимог ст. 89 КК.
Аналогічна позиція викладена у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.04.2020 року справа № 344/8485/18, провадження № 51-4529км19.
Враховуючи те, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 закінчився, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 11.03.2021 року, на тимчасово вилучені в ході проведеного огляду місця події 07.03.2021, на відкритій ділянці місцевості біля домоволодіння АДРЕСА_4 , п`ять глухих металевих пічних плит розмірами 66х19 см. кожна, товщина металу 0,3 см., на одній з яких є деформація металу у вигляді вигнутості, б/в; одну глуху металеву пічну плиту розміром 55х19 см., товщина металу 0,3 см., б/в; шість балочних металевих колосників у вигляді окремих рейок, розміром 35х4см кожний, товщина металу 2см, б/в; одні металеві дверцята розміром 25х20 см, товщина металу 2 см, б/в.
Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили - не обирати.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.03.2021 року, на тимчасово вилучені в ході проведеного огляду місця події 07.03.2021, на відкритій ділянці місцевості біля домоволодіння АДРЕСА_4 , п`ять глухих металевих пічних плит розмірами 66х19 см. кожна, товщина металу 0,3 см., на одній з яких є деформація металу у вигляді вигнутості, б/в; одну глуху металеву пічну плиту розміром 55х19 см., товщина металу 0,3 см., б/в; шість балочних металевих колосників у вигляді окремих рейок, розміром 35х4см кожний, товщина металу 2см, б/в; одні металеву пічні дверцята розміром 25х20 см, товщина металу 2 см, б/в.
Речові докази: шість металевих пічних плит, шість металевих колосників, одні пічні дверцята, які передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речоких доказів ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - повернути потерпілій ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових товарознавчих експертиз №19/113/9/2-2800-ТВ від 10.03.2021 року, що згідно довідки складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) 15 коп. в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження)
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: Т. О. Комплєктова
Судове рішення № 98561842, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 14.07.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 423/1009/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: