Ухвала суду № 98557552, 26.07.2021, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/881/21

Провадження № 2/375/428/21

У Х В А Л А

26 липня 2021 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі головуючої судді Чорненької О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , штаб, до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , штаб, про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження, оскільки позивачем судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 1 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», не сплачений.

У позовній заяві позивачка посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій. До позовної заяви позивачкою додана копія посвідчення учасника бойових дій.

За змістом пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір».

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає пільг щодо звільненням від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими позивачка звернулася у цій справі.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.

Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є вимога позивачки до відповідача про припинення шлюбних правовідносин, тому відсутні підстави вважати, що справа, пов`язана із порушенням прав позивачки як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.

Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки позивачкою не надано доказів сплати судового збору, або документів, які б свідчили про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру поданої фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).

Отже, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та надати суду документ, що підтверджує його сплату (оригінал квитанції).

Судовий збір у вказаному розмірі необхідно сплатимти на рахунок:

Отримувач коштів ГУК у Київській області/Рокитнянська селищна рада/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA748999980313161206000010842

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;(реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи;Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Рокитнянський районний суд Київської області)

Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина 7 статті 185 ЦПК України).

Керуючись ст.175-177, 185, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розірвання шлюбу, - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали, для усунення зазначених недоліків.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя О.І. Чорненька