Ухвала суду № 98555688, 26.07.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1893/20

провадження №2-с/489/60/21

УХВАЛА

про скасування судового наказу

26 липня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №489/1893/20 (провадження №2-н/489/299/20) за заявою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення,

встановив:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування вищевказаного судового наказу.

В обґрунтування заяви посилається на те, що з нього стягнуто заборгованість за період з 01.01.2004 по 01.03.2020, при цьому стягувачем не взято до уваги, що комунальними послугами він почав користуватись з 26.09.2014, адже до вересня 2014 року він мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . За такого, він не має жодного відношення до заборгованості, яка утворилась станом на 26.09.2014. Крім того, зазначає, що борг у сумі 11090,66 грн., утворився за період з 01.01.2004 по 01.03.2020, що значно перевищує загальну позовну давність.

Також, заявник просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту і частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на відсутність в нього будь-якого доходу за 2019 рік.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 02.02.2021 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто без розгляду.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14.07.2021 вказану вище ухвалу суду скасовано та направлено матеріали до Ленінського районного суду міста Миколаєва для вирішення питання про її розгляд в порядку статті 171 ЦПК України.

Стосовно вимоги заявника про звільнення його від сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Заявником до заяви про скасування судового наказу додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відповідно до яких ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2029 року по 4 квартал 2029 року доходів не отримував. Відтак, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для звільнення заявника від сплати судового збору.

Дослідивши заяву, додані до неї документи та справу №489/1893/20 (провадження №2-н/489/299/20), суд приходить до наступного.

Так, 07.08.2020 Ленінським районним судом міста Миколаєва було винесено судовий наказ по справі №489/1893/20 (провадження №2-н/489/299/20) за заявою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення станом на 25.03.2020 в розмірі 11090,66 грн. та 210,20 грн. судового збору.

ОСОБА_1 категорично не згоден із сумою заборгованості, яка на підставі виданого судового наказу підлягає стягненню з нього, посилаючись на те, що комунальними послугами він почав користуватись з 26.09.2014, в той час як з нього стягнуто заборгованість за період з 01.01.2004 по 01.03.2020. Крім того, зазначає, що спірна заборгованість утворилась за період, що значно перевищує, встановлену статтею 257 ЦК України, загальну позовну давність.

Відповідно до частин першої, другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу має містити, зокрема, зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Як вбачається з матеріалів справи, копію судового наказу та заяви про його видачу з додатками ОСОБА_1 отримав 18.12.2020, а із заявою про скасування судового наказу звернувся 28.12.2020, тобто у встановленні чинним законодавством строки.

Враховуючи, що за судовим наказом було стягнуто борг, з яким ОСОБА_1 категорично не згоден, суд приходить до висновку про наявність спору та підстав для скасування судового наказу.

Керуючись статтями 136, 170, 171 ЦПК України,

ухвалив:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору при поданні ним заяви про скасування судового наказу по справі №489/1893/20 (провадження №2-н/489/299/20).

Судовий наказ по справі №489/1893/20 (провадження №2-н/489/299/20) за заявою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення – скасувати.

Роз`яснити Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» право на звернення із тими самими вимогами до суду в позовному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 26.07.2021.

Суддя: І.В. Коваленко