Рішення № 98555185, 22.07.2021, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/662/21

Провадження № 2/451/597/21

РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2021 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретаря судового засідання Войтович Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

за участі:

відповідача ОСОБА_1 ,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

АТ КБ «Приватбанк» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 01.06.2016 у розмірі 12 074,40 грн та судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, зокрема, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву від 01.06.2016. Йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено поточний кредитний ліміт. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 26 000,00 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі. Відповідач порушив зобов`язання за договором та станом на 12.04.2021 допустив заборгованість у сумі 12 074,40 грн, з яких: 10121,91 грн - заборгованість за тілом кредиту (заборгованість за простроченим тілом кредиту), 1952,49 - заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає.

Відповідач подав до суду заперечення (а.с.91), яке суд за своєю суттю та змістом розцінює як відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначає, що позов до нього є надуманим, безпідставним та не підлягає задоволенню. Заперечує факт отримання кредиту, та зазначає, що грошові кошти з карти Приватбанку були зняті не ним, а в результаті крадіжки ОСОБА_2 , що доведено вироком Залізничного районного суду м. Львів по справі №462/2436/20.

Представником позивача 07.07.2021 подано відповідь на заперечення (а.с.106-109), в обґрунтування якого покликається на те, що відповідач особисто користувався кредитними коштами після 31.01.2020, що підтверджується випискою по картковому рахунку. Заборгованість утворилася внаслідок оформлення відповідачем послуги «Миттєва розстрочка» від 04.02.2020 на картку НОМЕР_1 о 10:28 на суму 3500.00, о 10:25 на суму 10000.00 та о 10:24 на суму 2000.00 грн, відповідно. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач звернувся до Банку у передбачений договором строк оскарження операцій, здійснених за допомогою картки НОМЕР_1 . Також відповідачем не надано доказів того, що ним було своєчасно повідомлено банк про втрату/крадіжку карти чи ПІНу , інформації щодо незаконного використання карти НОМЕР_1 , тощо. З урахуванням викладеного, просить суд позовні вимоги банку задоволити в повному обсязі(а.с.106-109).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання з`явився, підтримав доводи, викладені у відзиві на позов. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заяви та клопотання, подані учасниками справи

Представником позивача подано:

заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с.53);

клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.54);

клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та незаперечення проти заочного розгляду справи (а.с.55);

клопотання про огляд веб-сайту (а.с.56).

заяву про відкладення судового засідання (а.с.99).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 02.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та відмовлено у задоволенні клопотання про огляд веб-сайту (а.с.77-79).

Ухвалою судового засідання від 01.07.2021 відкладено розгляд справи (а.с.102-103).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 01.06.2016 підписав анкету-заяву, згідно з якою отримав кредитний ліміт на кредитну карту «Універсальна» та погодився з тим, що ця заява становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.11).

Наявні в матеріалах справи Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг містять: розрахунок процентів на залишок особистих коштів клієнта, базову процентну ставку у місяць, розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості, штраф при порушенні строків платежів по любому з грошових зобов`язань, процентну ставка на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування, а також приклади використання кредитних засобів (а.с.14, 12-13, 14, 15-50).

Згідно з наданим АТ КБ «Приватбанк» розрахунками, заборгованість ОСОБА_1 перед банком станом на 12.04.2021 становить 12 074,40 грн, з яких: 10 121,91 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1952,49 - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.5-6, 7-8).

З виписки АТ КБ «Приватбанк» по рахунках ОСОБА_1 вбачається, що він користувався кредитними коштами, знімав їх у банкоматах, розраховувався за товари та послуги. Крім того, відповідач частково погашав наявну заборгованість та продовжував користуватися кредитними коштами у вигляді кредитного ліміту на платіжній картці (а.с.66-70).

Відповідно до довідок АТ КБ «Приватбанк», кредитний ліміт ОСОБА_1 змінювався 15.02.2018, 24.07.2019, 10.02.2020, 18.06.2020, а також йому надані кредитні картки: 15.02.2018 з терміном дії до 09/21, 04.02.2020 - терміном дії до 01/24(а.с.9,10).

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року встановлено, окрім іншого, факт крадіжки грошових коштів, шляхом зняття готівки в банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк» з банківської карти № НОМЕР_3 на загальну суму 21 300 грн (19 000 грн + 2300 грн)(а.с.93-97).

На підставі вироку Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року видано виконавчий лист по справі 462/2436/20, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 38 265 (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят п`ять) грн завданої матеріальної шкоди(а.с.92).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (АТ КБ «Приватбанк») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач - ОСОБА_1 01.06.2016 підписав анкету-заяву, надану йому позивачем, тим самим погодившись в цілому з Умовами та Правилами надання банківських послуг та приєднавшись до них, у зв`язку з чим між ним та АТ КБ «Приватбанк» виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків.

Надаючи оцінку аргументам сторін суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідач, підписавши анкету-заяву та, в подальшому, вчиняючи дії, а саме: користуючись кредитними коштами і здійснюючи погашення заборгованості, що підтверджується матеріалами справи (зокрема випискою по рахунку), фактично висловив свою згоду з формою договору та його умовами.

Однак, 31.01.2020 третя особа незаконно заволоділа кредитною карткою відповідача та здійснила крадіжку грошових коштів шляхом зняття готівки в банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк» з банківської карти № НОМЕР_3 на загальну суму 21 300 грн (19 000 грн + 2300 грн), що встановлено вироком Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021. Факт зняття готівки також відображений і у виписці по рахунку.

Матеріальна шкода ОСОБА_1 відшкодована в сумі 38 265 ( тридцять вісім тисяч двісті шістдесят п`ять) грн, що вбачається з вироку Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021.

Відповідно до виписки по рахункам 04.02.2020 на карту НОМЕР_5 відповідачем підключено послугу «Миттєва розстрочка». Скориставшись даною послугою було оформлено переноси заборгованості з карти універсальної. За допомогою вище вказаного сервісу у відповідача виникло зобов`язання в рамках сервісу «Миттєва розстрочка» зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості.

В період з 04.02.2020 по 01.04.2021 відповідач активно використовував карту НОМЕР_5 , користуючись кредитними коштами, що підтверджується матеріалами справи (зокрема випискою по рахунку).

Станом на 01.04.2021 заборгованість по карті НОМЕР_5 становить 12 074,40, що свідчить про те, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем.

Відповідно до п. 1.1.2.1.13. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови) Клієнт зобов`язаний інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру, ПІНу, сім-карти мобільного телефону, отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення Банку за телефонами 3700 (безкоштовно) по Україні.

Згідно з п. 1.1.2.1.21. Умов та правил, клієнт зобов`язаний негайно повідомляти Банк шляхом дзвінка до Колцентру (протягом 15 хвилин) про інформацію, то стала відома Клієнту про втрату/викрадення Карти, Стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рахунках (а також по рахунках 3-іх осіб).

Пунктом 1.1.3.1.7. Умов та правил передбачено, що Банк зобов`язаний в разі виникнення Овердрафта або одержання усного або письмового повідомлення Власника або Довіреної особи, переданого у порядку, передбаченому Правилами, про втрату/крадіжку Картки або про можливість несанкціонованого використання Картки третіми особами забезпечити призупинення розрахунків з використанням Картки.

Пунктом 2.1.4.52.3 визначено, що клієнт дає свою згоду на те, що за замовчуванням при видачі карти Банк блокує можливість використання картки в мережі Інтернет, а також при здійсненні ризикових операцій у країні і за кордоном.

Відповідно до п. 2.1.4.57.4. суми коштів по операціях, які оскаржуються Клієнтом, повертаються на поточний рахунок Клієнта після повного врегулювання питання з протилежною стороною - банком, який представив операцію до оплати, відповідно до Правил Міжнародних платіжних систем.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач звертався до банківської установи у передбачений договором строк для оскарження операцій, здійснених за допомогою карти НОМЕР_5 . Крім того, відповідач не звертався до Банку з дорученням про постановку карти в СТОП-ЛИСТ платіжної системи, або з вимогою про блокування картки.

Також відповідачем не надано доказів того, що ним було своєчасно повідомлено Банк про втрату/крадіжку карти, ПІНу чи інформації щодо незаконного використання картки НОМЕР_5 .

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05 листопада 2014 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Відповідно до п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 05 листопада 2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15, в якій зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61 -3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (касаційне провадження №61 -16504св 18) вказану правову позицію підтримав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідач не здійснив всі законодавчо визначені заходи щодо доведення своєї невинуватості у здійсненні зазначених дій, а отже, як користувач картки, повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 01.06.2016 у сумі 12 074,40 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 270,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,-

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 01.06.2016 у сумі 12 074,40 грн станом на 12.04.2021 та сплачений судовий збір у сумі 2 270,00 грн, а всього 14 344 (чотирнадцять тисяч триста сорок чотири) грн 40 коп.

Реквізити сторін:

Позивач - АТ КБ «Приватбанк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570);

Представник позивача: Мазченко Вікторія Олександрівна (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50);

Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 26.07.2021

Головуючий суддяО. Б. Куцик-Трускавецька