Ухвала суду № 98554683, 22.07.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/529/18

Провадження № 1-кс/442/1092/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року cлідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., з участю секретаря Кмітя Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника потерпілого ПП „Постінтур” - Соляна Михайла Івановича на постанову про закриття кримінального провадження, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12016140110001756 від 11.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та зобов`язати слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Бойко О М. поновити Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань, дане досудове провадження за № 12016140110001756 за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України, відносно директора, Комунального підприємства Управління капітального будівництва «Дрогобицької районної ради» ЄЛПРОУ - 00722227 ОСОБА_2 .

В обґрунтування скарги покликається на те, що провадженні слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Бойко О.М. перебуває кримінальне провадження № 12016140110001756 за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_1 визнаний законним представником потерпілого юридичної особи ПП «Постінтур».

11.07.2021 слідчим СВ Дрогобицького РВПГУ НП у Львівській області Бойко О М. винесено постанову про закриття кримінального провадження .№ 12016140110001756 на підставі п.2 ч,1 ст. 284 КПК України, через відсутність в діях складу кримінального провадження.

У своїй постанові від 11.07.2021 слідча Бойко О М. визнає, що нею на вимогу ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.05.2021 справа № 442/529/18 вилучено повні фінансові звіти за 2013 — 2014 - 2015 - 2016 - 2017 років. Комунального підприємства Управління капітального будівництва «Дрогобицької районної ради», що знаходились на зберіганні Державній податковій службі України Дрогобицького ДПІ ГУ ДПС у Львівській області

З метою встановлення наявності чи відсутності у діях директора Комунального підприємства Управління капітального будівництва «Дрогобицької районної ради» ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України не призначено судову фінансово-економічну експертизу .

З чого вбачається що висновок слідчої ОСОБА_3 , що нібито в діях директора, Комунального підприємства Управління капітального будівництва «Дрогобицької районної ради» ОСОБА_2 відсутній склад злочину, кримінальне провадження підлягає на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, через відсутність в діях складу кримінального провадження - є передчасним.

Тому, скаржник змушений звертатись за захистом своїх прав до суду.

Зазначає, що ним не порушено термін для звернення із даною скаргою до суду, тому, що про винесення слідчою Бойко О М. постанови від 11.07.2021 йому стало відомо тільки - 16.07.2021.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про проведення судового засідання без його участі, вимоги скарги підтримує в повному обсязі.

Слідчий Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не повідомив суду причини неявки. Його неявка не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України регламентовано, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до вимог передбачених ч.1 ст. 303, ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження можуть бути оскарженні заявником протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови про закриття кримінального провадження.

З наданих доказів, вбачається, що заявник дізнався про наявність оскаржуваної постанови 16.07.2021. Із скаргою звернувся до слідчого судді 20.07.2021, таким чином, встановлено, що скаржник у визначені законом строки звернувся до слідчого судді зі скаргою. Інше протилежної стороною не доведено.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ст.9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.4 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.303, ч.1 ст.304 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим чи їх представником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження .

Відповідно до ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Судом встановлено, що в провадженні Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016140110001756 від 22.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

11.07.2021 слідчим слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Бойко О.М. винесено постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження.

Постанову мотивовано тим, що в процесі з року подій вчинення кримінального правопорушення не встановлено фактичних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а тому проведеним досудовим розслідуванням по кримінальному провадженні не встановлено складу злочину.

З огляду на викладене, слід зазначити, що слідчим абсолютно не надано оцінку зібраним доказам, як і не наведено відповідних висновків в оскаржуваній постанові, які б відкидали навіть найменші сумніви щодо необхідності (законності) закриття кримінального провадження та відсутності потреби у продовженні строків досудового розслідування з метою належного (повного та всебічного) його здійснення, вжиття заходів щодо встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, зібрання усіх можливих доказів для повідомлення обґрунтованої підозри відповідній особі. Натомість, слідчий, як на підставу закриття кримінального провадження, посилається на відсутність фактичних даних , які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, що, на переконання слідчого судді, є передчасним в даному випадку, враховуючи, зокрема, те, що статтею 284 КПК України така підстава, як відсутність фактичних даних для закриття кримінального провадження не передбачена.

Вказане свідчить про необґрунтованість оскаржуваної постанови та невідповідність такої встановленим вимогам закону.

Слід особливу увагу звернути на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому прийняття даного рішення можливе після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин провадження та оцінки слідчим зібраних та перевірених доказів у їх сукупності.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини» (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, «Ґюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).

З матеріалів кримінального провадження та оскаржуваної постанови вбачається, що під час досудового розслідування слідчим не було проведено достатнього та необхідного за даних умов обсягу слідчих дій, необхідних в даному кримінальному провадженні, а тому оскаржувана постанова не може вважатися такою, що відповідає вимогам статті 110 КПК України.

Слідчим не перевірено належним чином усіх обставин кримінального провадження, не надано належної оцінки зібраним доказам, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження.

Відтак, висновок слідчого про наявність підстав для закриття кримінального провадження є передчасним, а тому скаргу слід задоволити, оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження – скасувати.

Разом з тим, слідчий суддя роз`яснює, що слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 40 КПК України ).

Положення ч. 4 ст. 40 КПК України вказують, що слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.

При цьому, слідчий суддя не є стороною обвинувачення й не може давати вказівки або зобов`язати дізнавача провести певну слідчу дію, адже при вирішенні даного питання він є цілком самостійним, що узгоджується з положеннями ч.5 ст. 40 КПК України та ст. 40-1 КПК України

Керуючись ст.ст.303, 307, 376 КПК України, суд –

постановив:

скаргу представника потерпілого ПП „Постінтур” - Соляна Михайла Івановича на постанову про закриття кримінального провадження задоволити частково.

Постанову від 11.07.2021 про закриття кримінального провадження № 12016140110001756 скасувати.

В решті скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Нагірна О.Б.