Рішення № 98554304, 13.07.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/947/2021

ЄУН 331/783/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

представників : позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_4 в особі представника - адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ :

16.02.2021 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , за результатами розгляду якого просить в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.10.2017 року, укладений між ОСОБА_4 , як позикодавцем, та ОСОБА_5 , як позичальником, в розмірі 30 650,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,77 грн. за 1 долар США становить 831 256,07 грн., з яких сума позики - 17 510,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 487 548,44 грн., відсотки за користування позикою -12 423,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 345 922,71 грн., 3 % річних за період з 07.10.2019 року по 15.02.2021 року [498 днів] 716,62 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 19 953,57 грн. звернути стягнення на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А', А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позов обґрунтовано тим, що 06.10.2017 року між ОСОБА_4 як позикодавцем (далі - Позивач, Позикодавець) та ОСОБА_5 як позичальником (далі - Відповідач-1, Позичальник) укладено договір позики (далі - Договір позики), згідно умов якого Позикодавець передав у власність Позичальнику, а Позичальник прийняв у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 455 594,63 грн., що є еквівалентом 17 000,00 доларів США за офіційним курсом валют встановленим Національним банком України на момент укладення цього договору та зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів не пізніше 06.10.2018 року.

Відповідно до п. 2 Договору позики сума позики, встановлена п. 1 даного договору, отримана Позичальником від Позикодавця до моменту підписання цього договору в повному обсязі. У підтвердження отримання грошових коштів за Договором позики ОСОБА_5 власноруч складено розписку до Договору позики від 06.10.2017 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики 07.10.2017 року між Позивачем та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1313 (далі - Договір іпотеки).

Згідно з Договором іпотеки ОСОБА_8 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А', А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2016 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В.

Згідно п. 4.4. обумовлена сторонами Договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 1 060 000,00 грн.

За умовами п 2.1 вказаного Договору іпотека забезпечує вимоги Іпотекодержателя щодо виконання боржником кожного і всіх його боргових зобов 'язань за Договором позики у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Договору позики, з усіма змінами і доповненнями до нього.

02.10.2018 року до Договору позики укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 1 Договору позики, який викладено у новій редакції, зокрема сторони погодили збільшити суму позики у розмірі 494 002,57 грн., що є еквівалентом 17 510,00 доларів США за офіційним курсом валют встановленим Національним Банком України на момент укладання додаткової угоди та збільшили строк користування позикою до 06.10.2019 року.

Того ж дня, 02.10.2018 року між Позивачем та ОСОБА_8 укладено договір про внесення змін та доповнення № 1 до Договору іпотеки від 07.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В. за реєстровим №1313, відповідно до якого були внесені відповідні зміни щодо суми позики, яка підлягає поверненню Відповідачем-1, а також щодо строків повернення позики.

Відповідний договір про внесення змін та доповнення № 1 до Договору іпотеки від 07.10.2017 року було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В. та зареєстровано під №1233.

За умовами Договору позики, а саме відповідно до п. 1.5. позика повертається частинами, щомісяця не пізніше 10 числа, у сумі не менше як 100 (сто) гривень на один календарний місяць.

Відповідно до п. 1.1 Договору позики за кожен місяць користування грошовими коштами Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю 3% (три відсотки) від суми позики (залишку суми позики), яка фактично залишається у користуванні Позичальника. Процентна ставка є незамінною на весь строк дії цього договору.

Відповідно до п. 5 Договору позики позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, зазначеної в п. 1. даного договору, з урахуванням відсотків, нарахованих за користування грошовими коштами, на картковий рахунок Позикодавця № НОМЕР_1 відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» або передачі готівкою за його адресою.

Проте, станом в тому числі на сьогоднішній день відповідач ОСОБА_5 (боржник за договором позики) взяті за Договором позики зобов`язання не виконав, суму наданої Позивачем позики у встановлений договором строк, а саме до 06.10.2019 року, не повернув, відсотки за користування грошовими коштами не сплатив, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

В обґрунтування заявленої суми заборгованості позивач зазначив таке.

Заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем за Договором позики станом на 15.02.2021 року становить 17 510,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 487 548,44 грн.

Заборгованість за відсотками станом на 15.02.2021 року становить 12 423,60 доларів США (6 120,00 (510x12) + 6 303,60 (525,30x12)), що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 345 922,71 грн., які нараховані по 06.10.2019 року, тобто в межах строку користування позикою.

Загальна сума заборгованості Відповідача-1 (боржника за Договором позики) перед Позивачем на сьогоднішній день становить 29 933,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 833 471,15 грн.

З огляду на те, що позика повинна була бути повернути Позичальником у строк по 06.10.2019 року, то починаючи з 07.10.2019 року зобов`язання з повернення позики є простроченим.

Таким чином, за час весь час прострочення повернення позики, який складає період з 07.10.2019 року по 15.02.2021 року (498 днів), Позичальник повинен сплатити 3 % річних, що буде складати 716,62 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 19 953,57 грн.

Загальна заборгованість за Договором позики станом на 15.02.2021 року складає 30 650,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 853 424,72 грн.

З приводу підстав звернення стягнення та обраного позивачем способу захисту порушеного права зазначив таке.

Відповідно до п. 6.4 Договору іпотеки у разі порушення Боржником боргових зобов`язань та/або умов цього Договору Іпотекодержатель направляє/надсилає Боржнику та Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, надалі - «Вимога про усунення порушення» у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Позивачем у жовтні 2019 року двічі надсилались Боржнику та Іпотекодавцю письмові вимоги з описом поштових вкладень про усунення порушень та погашення боргу з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором позики, що підтверджується доданими до позову чеками та описами вкладення, проте жодної реакції з боку Боржника та Іпотекодавця не було.

Втретє Позивачем було направлено письмову вимогу Боржнику та Іпотекодавцю за допомогою кур`єрської доставки Запорізького обласного вузла спеціального зв`язку, проте конверти з письмовими вимогами також повернулись (копія конвертів додається).

Відтак, Позивач надавав Боржнику та Іпотекодавцю час для того, щоб вирішити питання зі сплати боргу, намагався зв`язатися з ними у телефонному режимі, однак Боржник та Іпотекодавець свідомо уникали спілкування та зустрічей з Позивачем.

Після цього, Позивачем здійснювалися заходи щодо досудового врегулювання спору, а саме Позивач звернувся до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (копія заяви до позову додається).

Але, державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради було відмовлено Позивачу у державній реєстрації права власності, у зв`язку із тим, що Боржником та Іпотекодавцем не було отримано відповідної вимоги, отримання якої передбачено п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2015 року № 1127 (копія відмови до позову додається)

Після відмови державного реєстратора Позивач звернулася до приватного нотаріуса з метою звернення стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, що передбачено п. 6.7.3. Договору іпотеки, проте нотаріусом було відмовлено у проведенні нотаріальної дії, оскільки Відповідачі не отримують письмових вимог про усунення порушень.

Згідно п. 6.3. Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір іпотекодержателя (а) за рішенням суду, (б) на підставі виконавчого напису нотаріуса, (в) в позасудовому порядку, (г) в іншому поряду, передбаченому чинним законодавством України.

Відтак, іншого способу захистити свої права та інтереси Позивачу, ніж звернутися до суду не існує.

Тому Позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, що відповідає судовому способу звернення стягення та передбачено ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку».

Щодо зміни іпотекодавця зазначив таке.

20.08.2020 року Позивачу стало відомо, що Іпотекодавець ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на майно, яке належало спадкодавцю за життя.

07.05.2019 року за заявою ОСОБА_6 до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_8 заведена спадкова справа.

Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

ОСОБА_6 є рідною дочкою ОСОБА_8 , яка проживала разом із спадкодавцем за однією адресом, а тому згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину.

27.08.2019 року ОСОБА_6 державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію спадкодавця (реєстровий № 1-216) та свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади спадкодавця (реєстровий № 1-217). Таким чином, спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 є її дочка ОСОБА_6 .

21.08.2020 року на адресу Третьої Запорізької державної нотаріальної контори Позивачем було надіслано претензію, якою повідомлено, що нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А', А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., яке належало спадкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2016 року, обтяжено іпотекою і, у зв`язку з тим, що на теперішній час суму боргу за Договором позики не сплачено, ОСОБА_4 має намір задовольнити свої вимоги за рахунок вартості майна, яке є предметом іпотеки.

Листом від 28.08.2020 року державний нотаріус повідомила, що відомості, які наведені у претензії будуть доведені до спадкоємців.

Відтак, ОСОБА_6 як спадкоємець (правонаступник) ОСОБА_8 є новим іптекодавцем за Договором іпотеки, а тому, як на думку позивача, зобов`язана задовольнити грошові вимоги позивача у розмірі, що відповідає вартості предмета іпотеки.

Як на правові підстави заявлених вимог позивачка посилається на статті 526, 610, 1046, 1048, 1050, 625, 611 ЦК України, статті 3, 39, 41 Закону України « Про іпотеку».

6.07.2021 року від представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Тітова В.А. до суду надійшли письмові пояснення на позов ( а.с. 171-175), із змісту яких вбачається, що ОСОБА_6 проти позову заперечує з таких підстав.

По-перше, в позовній заяві відповідачами зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , при цьому позивач в порушення приписів п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України не визначив зміст позовних вимог до кожного із відповідачів окремо.

По-друге, предметом цього позову є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позичальник ОСОБА_5 не є іпотекодавцем за договором іпотеки, на яке позивач просить звернути стягнення і до нього не висунута жодна вимога з цього приводу.

В прохальній частині позову позивач не зазначив кому саме належить нерухоме майно, на яке він просить звернути стягнення, чим це підтверджується і яке відношення до цього має відповідач ОСОБА_6 . Хоча важливим чинником під час розгляду цієї справи є правовий статус нерухомого майна та його власник, що є забезпеченням за договором іпотеки.

Аналізуючи застосування норми ст. 23 Закону України № 898 -ІV, адвокат Тітов В.А. дійшов висновку, що ключовим моментом набуття статусу Іпотекодавця є перехід права власності до нового власника, а враховуючи відсутність відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_9 , фактично не робить її новим іпотекодавцем. Власником нерухомого майна та іпотекодавцем за договором іпотеки, згідно даних, розміщених в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є матір відповідачки ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , яка померла.

По-третє, щодо заборгованості за договором позики зазначив таке.

ОСОБА_9 не отримувала у позивача грошові кошти за договором позики б/н від 06.10.2017 р., оскільки з позивальником не була знайома.

Сума заборгованості, визначена позивачем в іноземній валюті, не відповідає умовам договору позики, де зазначена сума у гривні, яку отримав ОСОБА_5 , та не відповідає вимогам діючого законодавства України, оскільки грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях, як то передбачено ч.1 ст. 533 ЦК України.

Крім цього, позивачем порушується питання про стягнення з відповідачів 3% річних за прострочення повернення позики за період з 7.10.2019 р. по 15.02.2021 р. Іпотекодавець ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

По-четверте, статтею 1281 ЦК України визначені преклюзивні строки пред`явлення таких вимог. Позивач у встановлені законом строки не пред`явив кредиторських вимог до ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк пред`явлення вимог до спадкоємців, відповідно до ст. 1281 ЦК України,розпочався з 2.12.2018 року та 2.05.2019 року закінчився шестимісячний строк на прийняття спадщини та пред`явлення вимог, а 2.12.2019 року закінчився строк у 1 рік.

Від відповідача ОСОБА_5 відзиву на позов до суду не надходило.

Заяви, клопотання учасників процесу.

17.03.2021 року від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи ( а.с.76).

15.04.2021 року від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Білицького Є.М. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи ( а.с.87).

10.06.2021 року від представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Тітова В.А. до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи ( а.с.165-168).

Процесуальні дії суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ( далі суд) від 23 лютого 2021 року провадження у цій справі відкрито ; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження ; справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання ( а.с.66-67).

Ухвалою суду від 16 квітня 2021 року підготовче судове засідання відкладено ; продовжено строк проведення підготовчого провадження по цій справі ( а.с.92-93).

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року підготовче провадження по цій справі закрито, справу призначено до розгляду по суті ( а.с.103-104).

Ухвалою суду від 10 червня 2021 року клопотання представника адвоката Кузьмінова Д.В. задоволено. Зобов`язано Третю запорізьку державну нотаріальну контору надіслати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.115-116).

В суді представник позивачки позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити з підстав, викладених по тексту позовної заяви.

Представник відповідачів в суді, кожен в окремості, проти позову заперечують, просять у його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06 жовтня 2017 року між ОСОБА_4 як позикодавцем (далі - Позивач, Позикодавець) та ОСОБА_5 як позичальником (далі - Відповідач-1, Позичальник) укладено договір позики (далі - Договір позики), згідно умов якого Позикодавець передав у власність Позичальнику, а Позичальник прийняв у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 455 594,63 грн., що є еквівалентом 17 000,00 доларів США за офіційним курсом валют встановленим Національним банком України на момент укладення цього договору та зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів не пізніше 06.10.2018 року ( а.с.8).

Відповідно до п. 2 Договору позики сума позики, встановлена п. 1 даного договору, отримана Позичальником від Позикодавця до моменту підписання цього договору в повному обсязі. У підтвердження отримання грошових коштів за Договором позики ОСОБА_5 власноруч складено розписку до Договору позики від 06.10.2017 року ( а.с.9).

Ані відповідачем ОСОБА_5 , ані його представником, вказані договір позики та розписка не оспорюють ся.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики 07.10.2017 року між Позивачем та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1313 (далі - Договір іпотеки) ( а.с.11-15).

Згідно з Договором іпотеки ОСОБА_8 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А', А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2016 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В.

Згідно п. 4.4. обумовлена сторонами Договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 1 060 000,00 грн.

За умовами п 2.1 вказаного Договору іпотека забезпечує вимоги Іпотекодержателя щодо виконання боржником кожного і всіх його боргових зобов 'язань за Договором позики у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Договорі позики, з усіма змінами і доповненнями до нього.

02 жовтня 2018 року до Договору позики укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 1 Договору позики, який викладено у новій редакції, зокрема сторони погодили збільшити суму позики у розмірі 494 002,57 грн., що є еквівалентом 17 510,00 доларів США за офіційним курсом валют встановленим Національним Банком України на момент укладання додаткової угоди та збільшили строк користування позикою до 06.10.2019 року ( а.с.10).

Того ж дня, 02 жовтня 2018 року між Позивачем та ОСОБА_8 укладено договір про внесення змін та доповнення № 1 до Договору іпотеки від 07.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В. за реєстровим №1313, відповідно до якого були внесені відповідні зміни щодо суми позики, яка підлягає поверненню Відповідачем-1, а також щодо строків повернення позики

Відповідний договір про внесення змін та доповнення № 1 до Договору іпотеки від 07.10.2017 року було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В. та зареєстровано під №1233 ( а.с.16).

За умовами Договору позики, а саме відповідно до п. 1.5. позика повертається частинами, щомісяця не пізніше 10 числа, у сумі не менше як 100 (сто) гривень на один календарний місяць.

Відповідно до п. 1.1 Договору позики за кожен місяць користування грошовими коштами Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю 3% (три відсотки) від суми позики (залишку суми позики), яка фактично залишається у користуванні Позичальника. Процентна ставка є незамінною на весь строк дії цього договору.

Відповідно до п. 5 вказаного Договору позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, зазначеної в п. 1. даного договору, з урахуванням відсотків, нарахованих за користування грошовими коштами, на картковий рахунок Позикодавця № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» або передачі готівкою за його адресою.

Проте, відповідач ОСОБА_5 (боржник за договором позики) взяті за Договором позики зобов`язання не виконав, суму наданої Позивачем позики у встановлений договором строк, а саме до 06.10.2019 року, не повернув, відсотки за користування грошовими коштами не сплатив, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8 Договору позики у випадку невиконання Позичальником зобов`язання за цим договором, цей договір може бути поданий Позикодавцем до стягнення. Звернення стягнення за даним договором здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або в судовому порядку, в порядку та строки, встановлені діючим законодавством.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

Крім того, відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» положення ч. 1 цієї статті (обов`язок іпотекодавця направлення вимоги іпотекодержателям) не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Пунктом 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п. 6.2. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета Іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: а) неповернення Боржником Іпотекодержателю суми позики у такій валюті та у такий строк, і в такому порядку, як встановлено в Договорі позики.

Відповідно до п. 6.3. Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет Іпотеки здійснюється на вибір Іпотекодержателя, в тому числі, за рішенням суду.

Строк дії Договору позики закінчився 06.10.2019 року і з цього часу та по теперішній час відповідач ОСОБА_5 ухиляється від повернення суми позики та відсотків за користування позикою відповідно до Договору позики, ігнорує звернення Позивача до нього з приводу наявних боргових зобов`язань та не бажає вирішувати проблемну ситуацію по суті.

Відтак, позивач за рішенням суду має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог за договором позики, забезпечені договором Іпотеки.

Щодо розрахунків заборгованості за договором позики слід зазначити таке.

Заборгованість відповідача ОСОБА_5 перед позивачем за Договором позики станом на 15.02.2021 року становить 17 510,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 487 548,44 грн.

Заборгованість за відсотками станом на 15.02.2021 року становить 12 423,60 доларів США (6 120,00 (510x12) + 6 303,60 (525,30x12)), що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 345 922,71 грн., які нараховані по 06.10.2019 року, тобто в межах строку користування позикою.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_5 , який є боржником за договором позики станом на день звернення до суду з цим позовом становить 29 933,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 833 471,15 грн.

З огляду на те, що позика повинна була бути повернути позичальником у строк по 06.10.2019 року, то починаючи з 07.10.2019 року зобов`язання з повернення позики є простроченим.

Таким чином, за час весь час прострочення повернення позики, який складає період з 07.10.2019 року по 15.02.2021 року (498 днів), позичальник повинен сплатити 3 % річних, що буде складати 716,62 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 19 953,57 грн.

Загальна заборгованість за Договором позики станом на 15.02.2021 року складає 30 650,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 853 424,72 грн.

З нотаріально посвідченого Договору позики вбачається, що предметом цього договору буди грошові кошти в сумі 455 594,63 грн., що є еквівалентом 17 000, 00 доларів США за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на момент укладення цього договору, що відповідає вимогам статей 192, 533 ЦК України, та спростовує заперечення відповідачів з цього питання.

Щодо зміни іпотекодавця слід зазначити таке.

З матеріалів спадкової справи № 116/2019 до майна померлої ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ( а.с.128 зв.).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на майно, яке належало спадкодавцю за життя.

07 травня 2019 року за заявою ОСОБА_6 до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_8 заведена спадкова справа( а.с.128).

Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

ОСОБА_6 є рідною дочкою ОСОБА_8 , яка проживала разом із спадкодавцем за однією адресом, а тому згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину.

27 серпня 2019 року ОСОБА_6 державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію спадкодавця (реєстровий № 1-216) та свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади спадкодавця (реєстровий № 1-217) ( а.с.144, 146).

Таким чином, спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 є її дочка ОСОБА_6 .

20 серпня 2020 року Позивачу стало відомо, що Іпотекодавець ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

21 серпня 2020 року на адресу Третьої Запорізької державної нотаріальної контори позивачкою ОСОБА_4 було надіслано претензію, якою повідомлено, що нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А', А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., яке належало спадкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2016 року, обтяжено іпотекою і, у зв`язку з тим, що на теперішній час суму боргу за Договором позики не сплачено, ОСОБА_4 має намір задовольнити свої вимоги за рахунок вартості майна, яке є предметом іпотеки ( а.с.148-149).

Листом від 28 серпня 2020 року державний нотаріус повідомила, що відомості, які наведені у претензії будуть доведені до спадкоємців.

Відтак, ОСОБА_6 як спадкоємець (правонаступник) ОСОБА_8 є новим іптекодавцем за Договором іпотеки, а тому зобов`язана задовольнити грошові вимоги позивача у розмірі, що відповідає вартості предмета іпотеки.

Представник відповідача ОСОБА_6 проти позову заперечує, в тому числі з тих підстав, що його довіритель не успадкувала вказане в позові нерухоме майно, що належало на праві власності ОСОБА_8 і було предметом іпотеки, а саме : не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А', А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., відповідно до чого і не була проведена відповідна державна реєстрація прав власності майна ( згідно даних , розміщених в Державномку реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником цього майна вказана матір відповідачки - ОСОБА_8 ). А відповідно до наведеного вона не може відповідати за позовом ОСОБА_4 .

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962 цс16, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ( частина третя статті 1296 ЦК України). Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно ( прийняти спадщину), але право розпорядження не виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Таким чином, як зазначає Верховний Суд України, хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду : від 02 жовтня 2019 року у справі № 636/2726/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 2018/2-441/11.

Отже, вищевказані заперечення відповідача ОСОБА_6 судом до уваги не приймаються.

З приводу підстав звернення стягнення та обраного позивачем способу захисту порушеного права сдід зазначити таке.

Відповідно до п. 6.4 Договору іпотеки у разі порушення Боржником боргових зобов`язань та/або умов цього Договору Іпотекодержатель направляє/надсилає Боржнику та Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, надалі - «Вимога про усунення порушення» у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

В суді встановлено, що Позивачем у жовтні 2019 року двічі надсилались Боржнику та Іпотекодавцю письмові вимоги з описом поштових вкладень про усунення порушень та погашення боргу з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором позики, що підтверджується доданими до позову чеками та описами вкладення. Оскільки вимоги позивача задоволені не були, ним втретє було направлено письмову вимогу Боржнику та Іпотекодавцю за допомогою кур`єрської доставки Запорізького обласного вузла спеціального зв`язку, проте конверти з письмовими вимогами також повернулись ( а.с.17-18,21,22)

Відтак, Позивач надавав Боржнику та Іпотекодавцю час для того, щоб вирішити питання зі сплати боргу, намагався зв`язатися з ними у телефонному режимі, однак Боржник та Іпотекодавець уникали спілкування та зустрічей з Позивачем.

Після цього, Позивачем здійснювалися заходи щодо досудового врегулювання спору, а саме Позивач звернувся до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( а.с.42-43) .

Але, державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради було відмовлено Позивачу у державній реєстрації права власності, у зв`язку із тим, що Боржником та Іпотекодавцем не було отримано відповідної вимоги, отримання якої передбачено п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2015 року ( а.с.36).

Після відмови державного реєстратора Позивач звернулася до приватного нотаріуса з метою звернення стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, що передбачено п. 6.7.3. Договору іпотеки, проте нотаріусом було відмовлено у проведенні нотаріальної дії, оскільки Відповідачі не отримують письмових вимог про усунення порушень.

Згідно п. 6.3. Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір іпотекодержателя (а) за рішенням суду, (б) на підставі виконавчого напису нотаріуса, (в) в позасудовому порядку, (г) в іншому поряду, передбаченому чинним законодавством України.

Відтак, іншого способу захистити свої права та інтереси Позивачу, ніж звернутися до суду з цим позовом не існує.

Щодо строків звернення до суду з цим позовом слід зазначити таке.

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (іпотека) припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Такої підстави припинення іпотеки, як смерть іпотекодавця, положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» не містять.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи -іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Аналізуючи вищезазначені цивільно-правові норми слід дійти висновку про те, що правила статті 1281 ЦК України регулюють порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов`язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Строк, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлюється загальними положеннями про позовну давність (глава 19 ЦК України). При цьому сплив строку позовної давності по основному зобов`язанню не є підставою для припинення основного зобов`язання, а отже і іпотеки.

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) зазначено, що стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця.

Виходячи з аналізу встановлених в суді обставин, норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд не вбачає підстав , які б вказували на пропущення позивачем строків звернення до суду з цим позовом.

Отже з матеріалів справи вбачається, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з цим позовом, а посилання

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі суд розподіляє між сторонами у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_4 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ; РНОКПП : НОМЕР_2 ) задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.10.2017 року, укладений між ОСОБА_4 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), як позикодавцем, та ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ), як позичальником, в розмірі 30 650,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,77 грн. за 1 долар США становить 831 256,07 грн., з яких сума позики - 17 510,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 487 548,44 грн., відсотки за користування позикою -12 423,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 345 922,71 грн., 3 % річних за період з 07.10.2019 року по 15.02.2021 року [498 днів] 716,62 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 19 953,57 грн. звернути стягнення на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А', А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути зі ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 4 267 ( чотири тисячі двісті шістдесят сім) гривень 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП : НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_4 (адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 4 267 ( чотири тисячі двісті шістдесят сім) гривень 12 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 липня 2021 року.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя : Н.Г.Скользнєва