Ухвала суду № 98552706, 11.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-с/760/41/20

Справа № 760/19406/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Усатової І.А.,

за участю секретаря Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу в справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті внесків за утримання будинку,-

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2020 року Солом`янським районним судом міста Києва на підставі заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 7 848,39 грн заборгованості по сплаті внесків за утримання будинку, 164,50 грн інфляційних втрат, 148,39 грн трьох відсотків річних та 210,20 грн судового збору.

09 грудня 2020 року боржник звернувся до суду і просить скасувати виданий судом судовий наказ.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 з 22 вересня 2007 року по 16 серпня 2020 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року про розірвання шлюбу.

Згідно з ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

01 серпня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Ця квартира згідно з статтями 60, 61 СК України є спільним подружнім майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дана обставина підтверджується договором про поділ спільного майна подружжя від 10 квітня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дешко Н.М., реєстровий номер 944.

Боржник вказує, що відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, заявник не є одноосібним власником згаданої квартири, а ОСОБА_2 як співвласник також зобов`язаний сплачувати відповідні внески та платежі. Вказана обставина була залишена поза увагою заявником та судом під час видачі наказу.

Також боржник вказує, що ОСББ не може розглядатися я к виробник/виконавець житлово-комунальних послуг, оскільки мета створення та предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження ним господарської діяльності.

ОСОБА_1 просить суд поновити пропущений строк для подачі заяви проскакування судового наказу, оскільки вона не отримувала копію наказу до 30 листопада 2020 року, тому вона не могла дізнатися про його існування.

Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви та скасування судового наказу, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №14 від 23 грудня 2012 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, та заперечення боржника проти вимог стягувача, суд дійшов висновку про наявність спору про право.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, останній підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву - задовольнити.

Скасувати судовий наказ від 15 вересня 2020 року, виданий Солом`янським районним судом м. Києва за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті внесків за утримання будинку.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Усатова І.А.