Ухвала суду № 98550953, 26.07.2021, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №723/3021/16-к

Провадження №1-кп/718/3/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Скорейка В.В

судді Мізюка В.М.

основних присяжних: Грицюка В.Т.,

Гуцуляк І.В.

Залявського О.В.

запасних присяжних: Даниляка В.І.,

Камеліна В.Г.

за участю прокурора - Наконечного О.О.

перекладача - Горман І.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників - Снігура С.В., Андруховича В.Й.

секретар судового засідання Гайдей А.М.

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015100090007159 по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ст. 257, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ст. 257 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2021р. від обвинуваченого ОСОБА_1 на адресу Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому останній просить змінити обраний йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Свої доводи обґрунтовує тим, що перебуває в ув`язненні вже 5 років, посилається на рішення Конституційного суду України у справі № 1-33/2004 від 02.11.2004р. № 15-РП/2004, зокрема вказує на різницю між правом і законом, який може бути несправедливим, оскільки справедливість розглядають як властивість права, виражену зокрема у рівному юридичному масштабі поведінки і у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Посилаючись на прецендентну практику Європейського суду з прав людини, наголошуючи на презумпції невинуватості, вказує на порушення норм процесуального права під час підготовки прокурором обвинувачення та складання обвинувального акту. Також зазначає, що під час ухвалення рішень про продовження запобіжних заходів судом не розглядалася можливість призначення альтернативних запобіжних заходів, зокрема застави. Вказує на неприпустимість після спливу певного часу виправдовувати тримання під вартою лише обґрунтованою підозрою особи.

21.07.2021р. від обвинуваченого ОСОБА_2 на адресу Кіцманського районного суду Чернівецької області також надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому останній просить змінити обраний йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Вказує, що ризики, які були підставою його тримання під вартою відпали і перестали бути актуальними через тривалий час розгляду його справи. На свідків та обвинувачених він вплинути не може, оскільки вони вже надали свої показання, знищити матеріали справи або докази він також не може, так як вони вже знаходяться на розгляді в суді, третій підозрюваний відбуває покарання в Російській Федерації, а тяжкість інкримінованого йому обвинувачення не є основоположним фактором для застосування щодо нього найстрогішого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, оскільки термін перебування обвинувачених під вартою закінчується 30.07.2021 року, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, інших суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу, на думку прокурора, не має.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 раніше переховувався від органів слідства та перешкоджав проведенню досудового розслідування, може здійснювати тиск на потерпілих та свідків шляхом залякування та застосування насильства до них з метою зміни ними показань з урахуванням того, що останньому внаслідок ознайомлення з матеріалами справи відомі адреси їхніх місць проживання. Також ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та вчинив нові умисні злочини під час не знятої та не погашеної судимості, перебуваючи в ув`язненні скоїв новий злочин, тому існує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Тому саме тримання під вартою спроможне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , що в повній мірі відповідатиме вимогам публічного інтересу, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає правило поваги до особистої свободи. Вказані вище ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 існує ризик перешкоджання встановленню ним істини у кримінальному провадженні, вчинення нових кримінальних правопорушень, переховування від суду, впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а тому зважаючи на тяжкість санкцій статей пред`явленого йому обвинувачення, прокурор вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу немає, і саме обраний захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таку ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_2 на даному етапі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Снігур С.В. подав заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в якому вказуючи на необґрунтованість, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та практику ЄСПЛ, просив відмовити в його задоволенні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Андрухович В.Й. також подав заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке підтримав в судовому засіданні, де, вказуючи на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та практику ЄСПЛ, просив відмовити в його задоволенні та обрати обвинуваченому ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думки прокурора, обвинувачених та їхніх захисників, які підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу та заперечили проти його продовження, суд присяжних дійшов наступного висновку.

Суд присяжних вважає, що в клопотанні обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не наведено та не подано обґрунтування доводів, які б свідчили про достатність запропонованого ними запобіжного заходу для забезпечення їхньої належної процесуальної поведінки. Тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу не знаходить, а вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зокрема, під час ухвалення рішення суд присяжних враховує тяжкість злочинів, в яких ОСОБА_1 обвинувачується та які можуть мати наслідком призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, вчинення нових умисних злочинів під час незнятої та непогашеної судимості, вчинення нового умисного кримінального правопорушення під час знаходження під вартою, кількість та тяжкість епізодів протиправної діяльності, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 , спосіб їх вчинення.

Окрім того, на даний момент судом допитано лише одного потерпілого, допит інших потерпілих не проведено. Адреси проживання потерпілих та свідків обвинуваченому ОСОБА_1 відомі в результаті ознайомлення з матеріалами справи. Тому суд вважає виправданим попереднє ув`язнення останнього як виключну міру запобіжного заходу, а підстав для її зміни не знаходить.

Судом присяжних не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, підстави та ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, на основі яких обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, на даний час не відпали.

При прийнятті рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою та відмовляючи в його зміні, суд присяжних доходить висновку, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та, враховуючи тяжкість злочинів, в яких він обвинувачується, майбутнє можливе покарання за такі злочини, існує ризик перешкоджання ним встановленню істини у кримінальному провадженні, вчинення нових кримінальних правопорушень, переховування від суду, впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази в кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок ОСОБА_2 із вчиненням кримінальних правопорушень.

Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у скоєні вказаних злочинів (від 5 до 15 років позбавлення волі), а тому, з урахуванням цих вимог, наявні обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, що зумовлює продовження строку такого запобіжного заходу на шістдесят днів.

Суд присяжних зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, однак враховує суворість передбаченого покарання інкримінованих обвинуваченому злочинів, що суттєво підсилює ризики переховування від суду.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів для обвинувачених, суд присяжних вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених на даний час не можливе.

На переконання суду присяжних, на цій стадії судового розгляду, існує значна ймовірність того, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі пом`якшення їм запобіжного заходу, можуть перешкоджати встановленню істини по справі під час розгляду провадження в суді першої інстанції та не зможуть виконувати процесуальні обов`язки належним чином, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду.

Окрім того, розгляд даного кримінального провадження судом не завершений.

Суд присяжних оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення поданих ними клопотань про зміну запобіжного заходу та доходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 177, 178, 193, 196, 199 КПК України, суд присяжних, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити, запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів, а саме до 23 вересня 2021 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити, запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 днів, а саме до 23 вересня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала в частині відмови у зміні запобіжного заходу оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В.Скорейко.

суддя: В.М.Мізюк

присяжні: Грицюк В.Т.

Гуцуляк І.В.

Залявський О.В.