Ухвала суду № 98550709, 21.07.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5367/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Кондрацької Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Черкаської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Черкаської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ухвалою суду від 23.09.2020 прийнято до провадження справу та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач та її представник – адвокат Сучило А.О. не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з`явився, причини неявки суду невідомі. Згідно витребуваної інформації з Державної прикордонної служби України від 09.03.2021, ОСОБА_2 22.11.2018 перетнула державний кордон у напрямку ОСОБА_3 .

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, до початку подано клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, у вирішенні спору покладалися на розсуд суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду виходячи з такого.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, як передбачено ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Позивач та її представник адвокат Сучило А.О. повідомлялися про судові засідання, які призначалися на 09.06.2021 та 21.07.2021 рекомендованими листами за адресою зазначеною у позові, що підтверджується, рекомендованими повідомленнями про вручення, які повернулися до суду з відміткою про вручення судової повістки 25.05.2021 та 15.06.2021 адвокату Сучило А.О.

Таким чином, позивач та його представник належним чином повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи, однак в судові засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, жодних клопотань про перенесення розгляду справи з поважних причин чи про можливість розгляду справи за їхньої відсутності, не надали.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади.

За таких обставин, судом визнано факти неявки в судові засідання позивача та її представника як такі, що відбулися без поважних причин.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема “Іззетов проти України”, “Пискал проти України”, “Майстер проти України”, “Субот проти України”, “Крюков проти України”, “Крат проти України”, “Сокор проти України”, “Кобченко проти України”, “Шульга проти України”, “Лагун проти України”, “Буряк проти України”, “ТОВ “ФПК “ГРОСС” проти України”, “Гержик проти України” суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач, при цьому не з`являється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.

Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач, при цьому не з`являється в призначене судове засідання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторона позивача, будучи завчасно повідомленою про судові засідання, не є заінтересованою у судовому вирішенні даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 200, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Черкаської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадацяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий: Н. М. Кондрацька