Ухвала суду № 98549634, 26.07.2021, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/809/21

УХВАЛА

26 липня 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

прокурора Соколовського В.О., адвоката Тропанець Ю.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія, кримінальне провадження, відомості про яке 04.04.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162150000310, за звинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні з розгляду даного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор Соколовський Владислав Олександрович зазначив, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, вчинив тяжкий злочини маючи не зняту та не погашену судимість та під час розгляду відносно нього судом інших кримінальних проваджень за корисливі кримінальні правопорушення. За вчинене кримінальне правопорушення передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, у зв?язку з чим ОСОБА_1 може здатися до спроб переховуватися від суду, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того обвинувачений може продовжити займатись злочинною діяльністю, оскільки не має постійної роботи і, відповідно джерела доходів, в зв`язку з чим підстави для зміни застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Тропанець Юрій Михайлович проти задоволення клопотання заперечують, оскільки обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчиняти нові злочини. Крім того діями обвинуваченого жодній особі не завдано матеріальної шкоди. На підставі викладеного, просять суд застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації проживання.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Тропанця Ю.М.

Заслухавши заявлене прокурором клопотання, думку обвинувачених та захисника, судом встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2021 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому продовжувався та спливає 02.08.2021 року.

Статтею 177 КПК України передбачено, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Вчинив вказаний злочин маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість та під час розгляду судом відносно нього інших корисливих кримінальних проваджень. Може вдатися до спроб переховуватись від суду, оскільки не має міцних соціальних зв`язків у місці постійного проживання. Також обвинувачений на думку суду може продовжити займатись злочинною діяльністю, про що свідчить факт відсутності у нього постійної роботи і джерела доходів.

Враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні обвинуваченим, суд дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого не забезпечить його належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим необхідно продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути внесено до закінчення строку дії ухвали, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати за кожним викликом до суду; повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи та засобів зв?язку; здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-178, 182-183, 197, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити дію застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці - до 23 вересня 2021 року включно, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України.

Ухвала про продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою припиняє свою дію після 23 вересня 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, а саме: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945; банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожним викликом до суду; повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи та засобів зв`язку; здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.09.2021 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 та повідомити про це прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан