Вирок № 98548662, 23.07.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21141/20

Провадження № 1-кп/161/131/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 23 липня 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Ясельського І.В.,

з участю секретаря - Соколової К.Ю.,

прокурора - Шпоти О.В.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої - Мохнюка М.В.,

захисника - Римарчука А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

представника цивільного відповідача - Мірошнікова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020030130000908 від 16.10.2020, який надійшов до суду 22.12.2020 від Луцької місцевої прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернопільської області м.Кременець, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, пенсіонера, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , 15.10.2020, близько 20 години 05 хвилин, в с.Городище Луцького району, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «АЗЛК Москвич М-412», державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснюючи ним рух у темну пору доби у напрямку до села Мартинівка Луцького району по асфальтованій освітленій придорожніми ліхтарями дорозі вулиці Центральній, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі швидкістю 50 км/год, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив безпечність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого змінив напрямок руху, виїхав на смугу зустрічного руху, узбіччя лівої сторони, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка стояла на узбіччі лівої сторони дороги.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_1 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегневої кістки у верхній третині зі зміщенням, яке згідно висновку експерта №910 від 18.11.2020 за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21 доби.

У прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Таким чином, своїми необережними дiями , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 , 15.10.2020, близько 20 години 05 хвилин, в с.Городище Луцького району, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «АЗЛК Москвич М-412» державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснюючи ним рух у темну пору доби у напрямку до села Мартинівка Луцького району по асфальтованій освітленій придорожніми ліхтарями дорозі вулиці Центральній, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі швидкістю 50 км/год, порушив Правила дорожнього руху, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка стояла на узбіччі лівої сторони дороги, чим поставив своїми діями потерпілу в небезпечний для життя стан і усвідомлюючи, що остання позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан (отримані травми), завідомо залишив її без допомоги, не зупиняючись поїхавши з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, своїми умисними дiями , які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів фактично визнав частково. Суду дав показання, що він, 15 жовтня 2020 року, у вечірню пору доби, на своєму автомобілі «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 , їхав зі швидкість 40 км/год з с.Городище разом з пасажирами. В той вечір випив близько 50 грам вина. З`їжджаючи на ліву частину проїжджої частини транспортним засобом, потерпілої не бачив, тільки відчув удар в дзеркало. Дізнався про те, що збив людину від працівників поліції, які приїхали до нього додому і повідомили про те, що він збив жінку. Окрім того, зазначив що в автомобілі було пошкоджено дзеркало. Заявлений цивільний позов потерпілої визнав частково. В судових дебатах та останньому слові обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та просив суд суворо не карати його.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами.

Так, допитана як потерпіла ОСОБА_1 суду дала показання, що 15 жовтня 2020 року, близько 20 год., в с.Городище Луцького району, вона поверталася з роботи, рухаючись по правій стороні дороги, яка освітлювалася, згодом перейшла на ліву сторону узбіччя, здійснити дзвінок по телефону, а завершивши розмову, почула свист від автомобіля, та озирнувшись, побачила як фари автомобіля світили прямо на неї, автомобіль рухався на великій швидкості, тому вона не мала можливості ухилитися від нього. Даний автомобіль зачепив її дзеркалом, і почав різко повертати, вона вдарилася об двері водія, від удару її відкинуло приблизно на 10 метрів, після чого впала та втратила свідомість. Цивільний позов підтримала повністю. Наполягала на суворому покаранні обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що приблизно восени 2020 року, близько 20 год., перебуваючи в в с.Городище Луцького району,почув, що хтось кликав на допомогу. Разом дружиною підійшли і побачили жінку, яка лежала на узбіччі дороги. Видимих тілесних ушкоджень на ній не було, однак остання не ворушила ногами. Тоді він викликав швидку допомогу, яка по приїзду забрала травмовану. Дорожнє покриття було асфальтоване, самого моменту наїзду він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що приблизно восени у вечірню пору доби, їхав як пасажир в автомобілі «Москвич» під керуванням ОСОБА_2 . Також, окрім нього, в автомобілі перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які сиділи на задньому сидінні автомобіля, а він з боку водія. Вони попросили ОСОБА_2 , щоб він завіз їх в с.Городище, де в магазині вони випивали. ОСОБА_2 з ними не вживав, залишившись чекати їх в автомобілі. Після цього, вони попрямували в с.Мартинівка. По дорозі туди він нікого не бачив, тільки відчув раптовий хлопок, однак не звернувши на нього уваги, вони поїхали далі. Повернувшись з с.Городище, ОСОБА_2 випив 50 грам спиртного.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що він разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вечірню пору доби їхали автомобілем під керуванням ОСОБА_2 . Він перебував на задньому сидінні цього автомобіля зі сторони пасажира. По дорозі він нікого не бачив, але відчув раптовий удар. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_2 сідав за кермо тверезий. Приїхавши додому, поставили автомобіль, пошкоджень на автомобілі не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що приблизно восени 2020 року, у вечірню пору доби, поїхали в с.Городище на автомобілі «Москвич» під керуванням ОСОБА_2 . Він сидів на задньому сидінні автомобіля. В магазині в с.Городище вживали спиртні напої, а ОСОБА_2 чекав їх в автомобілі. Повертаючись з с.Городище в напрямку с.Мартинівка, відчув хлопок. Приїхавши додому, поставили автомобіль, ушкоджень на ньому не бачив, оскільки було темно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що приблизно восени 2020 року ОСОБА_2 приїхав до них в гості. Потім завіз їх в с.Городище. Коли приїхав до них, ОСОБА_2 випивший не був та спиртного не вживав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_2 перебував в них магазині та випив близько 200-400 грам вина на розлив. Окрім того, зазначила, що ОСОБА_2 перебував з ознаками сп`яніння (мова, жести), також від нього було чутно запах алкоголю.

Окрім цього, винність ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 15.10.2020, схемою до нього та фото таблицями, з яких вбачається, що слідчим було оглянуто місце ДТП, а саме автодорога с.Городище - с.Маритинівка, де було виявлено на узбіччі чорного кольору дзеркало заднього виду автомобіля.

Протоколом огляду місця події від 15.10.2020 та фототаблицями до нього, з якого вбачається, що по АДРЕСА_2 , виявлено автомобіль «АЗЛК Москвич М-412», д.н.з. НОМЕР_1 , під яким наявна трава під лівим переднім покажчиком повороту, відсутність дзеркала заднього виду лівої сторони та сліди тертя на передньому крилі автомобіля.

Протоколом огляду місцевості від 16.10.2020, зі схемою до нього та фото таблицями, з яких вбачається, що слідчим оглянуто ділянку дороги с.Городище-Мартинівка (місце ДТП), де виявлено пластикову деталь чорного кольору з пошкодженням та розбитим склом дзеркала до автомобіля.

Протоколом огляду речей від 19.10.2020 з оформленими фото таблицями.

Протоколом огляду речей, вилучених в ході ОМП від 16.10.2020 року, з оформленими фото таблицями.

Згідно висновку експерта №708 від 16.11.2020, два уламки з полімерного матеріалу розмірами по осях 20х15мм і 28х18мм і фіксатор дзеркала заднього виду автомобіля марки «АЗЛК Москвич М-412» р.н.з. НОМЕР_1 , вилучені в ході огляду складали одне ціле. Корпус дзеркала заднього виду автомобіля, пластмасова деталь з пошкодженням та розбитим склом дзеркала, сім частин скла дзеркала вилучені в ході огляду складали одне ціле - ліве дзеркало заднього виду автомобіля.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.11.2020 було надано слідчому тимчасовий доступ до оригіналу медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_3 , яка з 15.10.2020 року, яка проходила стаціонарне лікування у відділення травматології КП «ЛМКЛ».

Згідно висновку судово-медичної експертизи №910 від 18.11.2020 року, у гр. ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки у верхній третині зі зміщенням відламків. Дане тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії тупого твердого предмета, цілком можливо від удару виступаючими частинами автомобіля що рухався, при ДТП, за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21-ї доби.

Висновком експерта №578 від 04.12.2020 з якого встановлено, що на момент експертного огляду робоча гальмова система та система рульового керування автомобіля АЗЛК Москвич М-412 р.н. знак НОМЕР_1 знаходилася у працездатному стані.

Висновком № 1068 від 16.10.2020 стверджується факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що на момент вчинення ДТП він у стані алкогольного сп`яніння не перебував, та, окрім того, про те, що він не помітив коли здійснив наїзд на потерпілу, суд вважає неправдивими та такими, що спрямовані на уникнення передбаченої законом відповідальності. Такі показання обвинуваченого повністю спростовуються свідченнями допитаних в суді потерпілої ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_9 , висновком № 1068 від 16.10.2020.

Із врахуванням зазначеного, суд оцінивши зібрані на досудовому провадженні та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 286, ч.1 ст.135КК України повністю доведена в ході судового розгляду.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та дані про особу винного.

Обставин, що пом`якшують покарання, відсутні.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд не відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений свою вину визнав повністю лише в ході судових дебатів та в останньому слові, фактично під тиском зібраних та досліджених в ході судового розгляду доказів, що, на думку суду, не може свідчити про усвідомлення обвинуваченим дійсних наслідків скоєного, його щирий жаль чи критичне ставлення до вчинених ним кримінальних правопорушень. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 не відшкодував потерпілій заподіяну шкоду, та не вчинив інших дій, які б на переконання суду, свідчили б про його дійсне щире каяття.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив два кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, є особою пенсійного віку, одружений, має міцні соціальні зв`язки, однак не розкаявся у вчиненому, внаслідок ДТП потерпіла зазнала важких травм, та потребує довготривалого лікування, матеріальна та моральна шкода останній не відшкодована, потерпіла наполягає на суворому покаранні обвинуваченого, а тому враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що у даному випадку виправлення обвинуваченого є неможливим без ізоляції від суспільства, та йому слід призначити покарання, передбачене санкціями статей кримінального закону, за якими він притягується до відповідальності та остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі. При цьому, враховуючи також те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин у сфері безпеки дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк, встановлений санкцією ч.1 ст.286 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов Луцької міської клінічної лікарні про відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити повністю, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Луцької міської клінічної лікарні - 6 510 грн. 00 коп. витрат, понесених лікарняною установою на лікування потерпілої ОСОБА_1 , що підтверджені документально.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 та ПАТ Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з урахуванням уточнених позовних вимог, слід задовольнити частково:

-стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_1 50 000 грн. завданої моральної шкоди. При цьому, суд враховує характер вимушених змін у життєвих стосунках потерпілої, а також те, що потерпілій ОСОБА_1 було заподіяна значних моральних страждань, внаслідок вчиненого ОСОБА_2 злочину.

-стягнути з ПАТ Страхова група «ТАС» в користь потерпілої ОСОБА_1 4 303 грн. 45 коп., витрат, пов`язаних з лікуванням, що підтверджені документально; 90 000 грн. шкоди, пов`язаної з стійкою втратою працездатності та 4 715 грн. 17 коп. моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст.ст.120, 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 слід також стягнути 10 000 грн. процесуальних витрат на правову допомогу потерпілій, що підтверджені документально.

На підставі ст.ст.100 ч.9, 124 ч.2, 174 ч.4 КПК України суд вирішує долю речових доказів, процесуальних витрат та арештованого майна.

Керуючись ст.ст. 128, 129, 370, 371, 374 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.1 ст.135 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.286 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки;

-за ч.1 ст.135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття основного покарання рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку.

Цивільний позов Луцької міської клінічної лікарні до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Луцької міської клінічної лікарні - 6 510 (шість тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп. витрат, понесених лікарняною установою на лікування потерпілої ОСОБА_1 .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (з уточненими позовними вимогами) - задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. завданої моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» в користь потерпілої ОСОБА_1 :

- 4 303 грн. (чотири тисячі триста три) гривні 45 коп., витрат, пов`язаних з лікуванням;

- 90 000 (дев`яносто тисяч) грн. шкоди, пов`язаної з стійкою втратою працездатності;

- 4 715 (чотири тисячі сімсот п`ятнадцять) гривень 17 коп. завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Арешт майна, накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2020 року у кримінальному провадженні №12020030130000908 від 16.10.2020 - скасувати.

Речові докази:

-автомобіль марки «АЗЛК Москвич М-412» державний номерний знак НОМЕР_1 - залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_2 ;

-полімерний корпус чорного кольору дзеркала заднього виду автомобіля, дві полімерні частини чорного кольору, пластмасова деталь чорного кольору з пошкодженням та розбитим склом дзеркала, сім частин скла дзеркала, фіксатор лівого дзеркала заднього виду - знищити;

-куртку осінню чорного кольору з капюшоном, чорні джинсові штани, пару кросівок бежевого кольору - повернути за належністю законному володільцеві потерпілій ОСОБА_1 .

На підставі ст.ст.120, 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати:

- на користь потерпілої ОСОБА_1 у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. витрат на правову допомогу;

- на користь держави витрати на залучення експерта для проведення інженерно транспортних експертизи (висновки експерта №578, №708 ) у сумі 2615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять) гривень 20 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий