Рішення № 98546580, 26.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 липня 2021 року справа №640/4621/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомМуніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» (далі по тексту - позивач)доДержавної служби якості освіти України (далі по тексту - відповідач)про1) визнання незаконними та протиправними дій посадових осіб відповідача під час проведення позапланової перевірки структурного підрозділу Київської дитячої академії мистецтв ім. М.І. Чембержі в частині пунктів 3.6, 3.9, 3.18.2, 3.18.3, 6.3 опису виявлених порушень вимог законодавства акта від 21 січня 2020 року №01-12/5-02-06/1; 2) скасування пунктів 1 - 4, 6 розпорядження від 24 січня 2020 року №01-13/1-р про усунення порушень, виявлених в ході проведення позапланової перевірки структурного підрозділу Київської дитячої академії мистецтв ім. М.І. ЧембержіВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що посадові особи відповідача під час проведення перевірки перевищили свої повноваження, а зафіксовані в акті перевірки порушення не підтверджуються документально та нормативно.

Ухвалою від 25 березня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/4621/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується із позовними вимогами, у зв`язку із тим, що під час проведення позапланової перевірки структурного підрозділу позивача - Київської дитячої академії мистецтв ім. М.І. Чембержі діяв у відповідності до вимог законодавства; за наслідками виявлених порушень винесено оскаржуване в частині розпорядження від 24 січня 2020 року №01-13/1-р.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Розпорядженням Державної служби якості освіти України від 24 січня 2020 року №01-13/1-р «Про усунення порушень, виявлених у ході проведення позапланової перевірки структурного підрозділу «Київська дитяча академія мистецтв ім. М.І. Чембержі» муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» позивача зобов`язано у встановлені терміни усунути виявлені у ході позапланової перевірки порушення вимог законодавства, зокрема:

1) інваріантний складник навчального плану реалізується не в повному обсязі - усунути невідкладно (порушення абзацу першого пункту 25 Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87; абзац другого розділу «Базовий навчальний план « Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462; абзац 42 розділу І Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392);

2) організація освітнього процесу призводить до перевантаження учнів і не забезпечує безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти - усунути невідкладно (порушення абзацу другого частини третьої статті 16 Закону України №651-ХІV);

3) платні освітні послуги надаються без письмової заяви батьків - усунути до 01 березня 2020 року (порушення абзацу першого пункту 1.6 розділу І Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року №736/902/758);

4) у закладі освіти встановлено перелік платних освітніх послуг без зазначення часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості та особи, відповідальної за їх надання - усунути до 01 березня 2020 року (порушення пункту 5 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року №736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами»);

6) у закладі освіти жодне рішення педагогічної ради не введено в дію рішеннями (наказами) керівника - усунути до 01 березня 2020 року (порушення абзацу п`ятнадцятого частини другої статті 39 Закону України №651-ХІV).

Вказане розпорядження прийняте за результатами проведення позапланової перевірки у період з 16 по 21 січня 2020 року на підставі наказу відповідача від 15 січня 2020 року №01-12/5 та на підставі акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти від 21 січня 2020 року №01-12/5-02-06/1.

Аналогічні порушення, згадані у розпорядженні, зафіксовані в пунктах 3.6, 3.9, 3.18.2, 3.18.3, 6.3 акта перевірки.

Вирішуючи питання правомірності оскаржуваного розпорядження, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.

Щодо порушення, викладеного у пункті 1 оскаржуваного розпорядження від 24 січня 2020 року №01-13/1-р (пункт 3.6 акта перевірки) абзацу першого пункту 25 Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87; абзацу другого розділу «Базовий навчальний план «Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462; абзацу сорок другого розділу І Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392.

Відповідно до висновків акта перевірки, викладених у пункті 3.6, «інваріантний складник навчального плану реалізується не в повному обсязі. Окремі педагогічні працівники не дотримуються вимог навчальних програм та Державних стандартів. Зокрема, у 1-х (ІІ група, вчитель ОСОБА_1 ), 2-тх ( ОСОБА_2 ), 3-т, 4-т ( ОСОБА_3 ), 3-мх ( ОСОБА_4 ), 4-мх (ВВ група, вчитель ОСОБА_5 ) класах навчальний предмет «Фізична культура» викладається за навчальною програмою, яка не рекомендована Міністерством освіти і науки України та відсутня в Переліку навчальної літератури, рекомендованої для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році (лист МОНУ від 10 червня 2019 року №1/9-365). У 1-т класі замість навчального предмета «Фізична культура» викладається навчальний предмет « Пластика » (вчитель ОСОБА_2 )».

Позивач вказує на порушення академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти.

За визначенням пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» автономія - це право суб`єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.

Академічна свобода - це самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом.

З наведеного вбачається, що учасники освітнього процесу, зокрема, і позивач, мають певну самостійність, незалежність та свободу дій з урахуванням законодавчо встановлених обмежень.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про освіту» стандарт освіти визначає: вимоги до обов`язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня; загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти; інші складники, передбачені спеціальними законами.

Стандарти освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій.

Стандарти освіти розробляються та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.

Центральні органи виконавчої влади, які згідно з цим Законом та спеціальними законами уповноважені на затвердження стандартів освіти, оприлюднюють на своїх веб-сайтах: проекти відповідних стандартів з метою їх громадського обговорення; стандарти освіти не пізніше десяти днів з дня їх затвердження.

Згідно частин першої - третьої статті 33 Закону України «Про освіту» основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).

Освітня програма містить: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою; перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність; загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб`єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Заклади спеціалізованої освіти, освітні об`єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Вимоги до обов`язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти (додатки 1-11), загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти (додаток 12) визначені Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 (далі по тексту - Державний стандарт початкової освіти).

Пунктом 2 Державного стандарту початкової освіти визначено, що цей Державний стандарт є основою для розроблення типових та інших освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти.

На основі освітніх програм розроблюються навчальні програми, які містять зміст предмета або курсу відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених цим Державним стандартом, викладений у логічній послідовності; підходи до інтегрування предмета або курсу за темами, проблемами, проектами, блоками тощо; навчальну діяльність та умови її виконання; відповідні навчальні ресурси; засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.

Відповідно до абзацу першого пункту 25 Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87, базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники. Інваріантний складник є обов`язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Виключення з інваріантного складника будь-якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою загальною середньою освітою.

Згідно з абзацом другим розділу «Базовий навчальний план» Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462, інваріантна складова змісту початкової загальної освіти формується на державному рівні і є обов`язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як «Мови і літератури», « Математика », «Природознавство», «Суспільствознавство», «Здоров`я і фізична культура», «Технології» та «Мистецтво». Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.

Абзацом сорок другим розділу І Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392, визначено, що інваріантна складова Базового навчального плану формується на державному рівні і є обов`язковою для реалізації в усіх навчальних закладах, що дають повну загальну середню освіту.

Відповідач під час перевірки встановив, що освітньою програмою загальноосвітнього циклу з поглибленим вивченням мистецького компонента КДАМ для 1-2 класів на 2019-2020 навчальний рік, затвердженої протоколом Вченої ради від 19 серпня 2019 року №12, яка розміщена на вебсайті закладу освіти, передбачено, що освітня галузь «Здоров`я і фізична культура» реалізується окремими предметами, зокрема, предметом «Фізична культура» (2 години на тиждень); навчальними планами для 1-2 класів також передбачено вивчення навчального предмета «Фізична культура» (2 години на тиждень). Навчальна програма «Фізична культура» є частиною Освітньої програми закладу, а її зміст відповідає Типовій освітній програмі, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2018 року №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти».

Однак, зазначені у акті перевірки вчителі фактично використовують іншу навчальну програму, затверджену Вченою радою КДАМ, відповідність змісту якої вимогам законодавства не підтверджена будь-якими доказами та не передбачена освітньою програмою позивача та актами Міністерства освіти і науки України.

При цьому, позивач не довів, що навчальний предмет «Пластика» передбачений навчальним планом та освітньою програмою позивача.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим, матеріали справи не містять жодних доказів у спростування викладених у акті перевірки порушень, зокрема щодо використання іншої навчальної програми, відповідність змісту якої вимогам законодавства не підтверджена жодними доказами та не передбачена ні освітньою програмою позивача, ні актами Міністерства освіти і науки України.

Суд не приймає посилання позивача на наказ Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (змістовне наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій; через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо), оскільки його дія розповсюджується лише на учнів 5-9 класів та не поширюється на учнів початкових класів чи старших класів.

Доводи позивача про відсутність у чинному законодавстві терміну «навчальні програми» відхиляються судом, оскільки відповідно до абзацу шістнадцятого розділу І Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392, навчальна програма - це нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання.

Щодо порушення, викладеного у пункті 2 оскаржуваного розпорядження, абзацу другого частини третьої статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено, що організація освітнього процесу призводить до перевантаження учнів і не забезпечує безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти, зокрема, у 1-х класах по 30 та 33 уроків на тиждень, чим перевищується гранично допустиме навчальне навантаження учнів, встановлене ДСанПіН 5.5.2.008-01. До зазначеного висновку відповідач дійшов, враховуючи положення пункту 3.3 Положення про КДАМ, яким визначено, що розклад занять у закладі освіти складається з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

Базовими навчальними планами (Базовий навчальний план початкової освіти (для 1-2 класів), Базовий навчальний план (для 3-4 класів), Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступеня), що містяться в Державних стандартах, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87, від 20 квітня 2011 року №462, від 23 листопада 2011 року №1392, визначено показники гранично допустимого навчального навантаження, зокрема, встановлено, що гранично допустиме начальне навантаження учнів 1-х класів становить 22,5 годин на тиждень (за умови 6-денного навчального тижня) та 20 годин на тиждень (за умови 5-денного навчального тижня).

Водночас, перевіркою встановлено, що в 1-х класах відповідача освітній процес організовано з понеділка по п`ятницю, тобто 5-денний навчальний тиждень. При цьому, з урахуванням уроків фізичної культури, в класі загальне навантаження становить 30 годин (уроків), що перевищує гранично допустимі норми.

Суд враховує доводи позивача про те, що ДСанПіН 5.5.2.008-01 не пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку, однак, звертає увагу, що це не спростовує факту порушення позивачем гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Щодо порушення, викладеного у пункті 3 оскаржуваного розпорядження в частині абзацу першого пункту 1.6 розділу І Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року №736/902/758, суд зазначає про таке.

Перевіркою встановлено, що платні освітні послуги надаються без письмової заяви батьків.

Як визначає частина третя статті 78 Закону України «Про освіту», державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 1.6 розділу І Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року №736/902/758, платні освітні послуги надаються на підставі письмової заяви - для фізичної особи; договору (контракту) - для фізичної або юридичної особи.

На підставі договору (контракту) надаються платні освітні послуги відповідно до пунктів 1-4, 9-11 розділу 1 Переліку (796-2010-п).

Інші платні освітні послуги надаються на підставі письмової заяви, що складається замовником у довільній формі.

Відповідно до пунктів 1-4, 9-11 розділу 1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №796 у сфері освітньої діяльності:

1) підготовка понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу відповідно до договорів, укладених з фізичними та юридичними особами, студентів та курсантів невійськових закладів вищої освіти цивільної авіації, морського та річкового флоту (далі - студенти, курсанти), аспірантів і докторантів;

2) навчання студентів, курсантів для здобуття другої вищої освіти, крім випадків, коли право на безоплатне здобуття другої вищої освіти надано законодавством;

21) викладання здобувачам вищої освіти однієї чи кількох дисциплін (предметів) англійською та/або іншими іноземними мовами поряд з викладанням відповідно до навчального плану зазначеної дисципліни (предмету) державною мовою, крім випадків, коли таке викладання передбачене навчальними планами;

3) підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів, навчання для здобуття громадянами післядипломної освіти понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу;

31) проведення спеціальних курсів, семінарів, тренінгів, стажування, підвищення професійної компетентності в іншій формі, що не потребує отримання відповідної ліцензії;

32) підтвердження кваліфікації, отриманої за результатами неформального професійного навчання;

33) сертифікація авіаційного персоналу відповідно до отриманих ліцензій;

4) підготовка кваліфікованих робітників понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу, крім випадків, коли здобуття освітнього рівня кваліфікованого робітника передбачено навчальним планом підготовки за освітнім рівнем фахової передвищої або вищої освіти;

9) підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів за замовленням центрів зайнятості;

10) навчання студентів, курсантів, аспірантів, докторантів з числа іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні; осіб, яким надано статус біженця в Україні; осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту; осіб, яким надано статус закордонного українця і які перебувають в Україні на законних підставах; стажування іноземців та осіб без громадянства, крім випадків, коли право на безоплатне здобуття ними вищої освіти передбачено законодавством;

11) прийом кандидатських іспитів, видання та розповсюдження авторефератів, дисертацій, стенографування під час захисту дисертацій, організація, підготовка до захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук) та його проведення для осіб, які навчаються (навчалися) відповідно до договорів, укладених з фізичними або юридичними особами, у тому числі для осіб, які не навчаються (не навчалися) у відповідному закладі освіти або науковій установі (крім оплати часу проведення засідання членам спеціалізованої вченої ради та оплати часу участі в таких засіданнях офіційних опонентів).

Так, позивач вказує, що ним надавались платні послуги в межах пункту 31 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №796, відповідно до договорів і додатків до них, а саме: проведення спеціальних курсів, семінарів, тренінгів, стажування, підвищення професійної компетентності в іншій формі, що не потребує отримання відповідної ліцензії.

Проте, суд зазначає, що пункт 31 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №796, стосується навчання для здобуття громадянами післядипломної освіти понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу, а позивачем можуть надаватися платні послуги відповідно до пункту 14, а саме: проведення понад обсяги, встановлені навчальними планами, з видачею або без видачі відповідних документів про освіту тренінгів, курсів, занять у гуртках, факультативів, семінарів, практикумів.

Крім того, матеріали справи не містять договорів з додатками, на які посилається позивач як на підставу правомірності надання ним платних послуг на підставі договору, а не письмової заяви, що унеможливлює дослідження їх судом з метою встановлення чи спростування викладених в акті перевірки порушень щодо надання платних освітніх послуги без письмової заяви батьків.

Оскільки платні послуги, які надавались позивачем в межах спірних відносин, не передбачені пунктів 1-4, 9-11 розділу 1 Переліку, суд вважає, що вони мають надаватися на підставі письмової заяви, що складається замовником у довільній формі.

Щодо порушення, викладеного у пункті 4 оскаржуваного розпорядження в частині пункту 5 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року №736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами», суд керується такими мотивами.

Як зафіксовано перевіркою, у закладі освіти встановлено перелік платних освітніх послуг без зазначення часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.

Відповідно до пункту 5 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року №736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами» керівникам навчальних закладів встановити перелік платних освітніх та інших послуг, що надаються навчальним закладом, із зазначенням часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.

Відповідно до пункту 1.4 вказаного наказу навчальний заклад зобов`язаний: безкоштовно надати замовнику повну, доступну та достовірну інформацію щодо порядку та умов надання конкретної платної освітньої послуги, її вартості, порядку та строку оплати; оприлюднити: визначену у встановленому цим Порядком вартість платної освітньої послуги, що надається для здобуття освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем, підвищення кваліфікації або для здобуття наукового ступеня, - не пізніше ніж за один місяць до дати прийому заяв від осіб, що бажають її отримати; вартість інших платних освітні послуг - не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку їх надання.

З наведених положень законодавства вбачається обов`язок встановлення переліку платних освітніх та інших послуг, що надаються навчальним закладом, із зазначенням часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.

Однак, позивач не надав жодних пояснень та доказів, якими б підтверджувалося виконання вимог пункту 5 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року №736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами».

При цьому, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності заборони комплексного надання послуг, оскільки положення пункту 5 вказаного наказу містять імперативний характер та чітко встановлюють вимоги для платних послуг, які надаються навчальним закладом.

Щодо порушення, викладеного у пункті 6 оскаржуваного розпорядження в частині абзацу п`ятнадцятого частини другої статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту», суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що у закладі освіти жодне рішення педагогічної ради не введено в дію рішеннями (наказами) керівника.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого частини другої статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту», який діяв на момент виникнення спірних відносин, рішення педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

Позивач зазначає, що до нього не можуть застосовуватися зазначенні положення, оскільки він не є закладом загальної середньої освіти.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про загальну середню освіту» заклад загальної середньої освіти - це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні загальної середньої освіти, за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8, 5.1 Положення про КДАМ визначено, що головним завданням КДАМ ім. М.І. Чембержі є, зокрема, забезпечення реалізації прав громадян на повну середню освіту.

Відповідно до освітнього рівня КДАМ ім. М.І. Чембержі є спеціалізованим закладом освіти з поглибленим та професійним вивченням предметів та курсів відповідного мистецького напрямку.

Загальне керівництво КДАМ ім. М.І. Чембержі здійснює директор.

Позивач отримав ліцензію на право провадження освітньої діяльності за рівнем початкової освіти, базової середньої освіти, профільної середньої освіти згідно з розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 квітня 2019 року №777.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про спеціалізовану мистецьку школу (школу-інтернат), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 13 лютого 2019 року №280, спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) є закладом спеціальної освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступеня мистецького профілю, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти та початкової і профільної мистецької освіти, а також реалізує положення Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», інших нормативно-правових актів у галузі освіти.

Тобто, до позивача застосовуються, зокрема, положення Закону України «Про загальну середню освіту», який діяв на момент виникнення спірних відносин, а, отже, позивач мав виконувати положення абзацу п`ятнадцятого частини другої статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту».

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність винесення розпорядження від 24 січня 2020 року №01-13/1-р про усунення порушень, виявлених в ході проведення позапланової перевірки структурного підрозділу позивача Київської дитячої академії мистецтв ім. М.І. Чембержі в оскаржуваній частині та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Таким чином, висновки акта перевірки та оскаржуваного розпорядження про порушення структурним підрозділом Київською дитячою академією мистецтв ім. М.І. Чембержі вимог освітнього законодавства є правомірними, а позовні вимоги про скасування пунктів 1 - 4, 6 розпорядження від 24 січня 2020 року №01-13/1-р - безпідставними.

Суд також не погоджується із позовними вимогами про визнання незаконними та протиправними дій посадових осіб під час проведення позапланової перевірки структурного підрозділу Київської дитячої академії мистецтв ім. М.І. Чембержі в частині пунктів 3.6, 3.9, 3.18.2, 3.18.3, 6.3 опису виявлених порушень вимог законодавства акта від 21 січня 2020 року №01-12/5-02-06/1, оскільки такі дії не створюють для позивача правових наслідків та самі по собі не порушують права позивача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідач довів правомірність оскаржуваних дій та розпорядження з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Муніципальному закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Муніципальний заклад вищої освіти «Київська академія мистецтв» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 10; ідентифікаційний код 21594647);

Державна служба якості освіти України (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, буд. 18; ідентифікаційний код 41896851).

Суддя В.А. Кузьменко