Рішення № 98546319, 26.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року справа № 580/3151/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

21.05.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення (далі – ППР) від 11.02.2021та від 11.01.2021:

№10570707, яким накладено штрафні санкції на позивача в розмірі 17000,00грн;

№300707, яким накладено штрафні санкції на позивача в розмірі 3376,00грн.

В обґрунтування зазначено, що відповідач безпідставно та всупереч закону прийняв вказані вище ППР. Вказав, що не є виробником алкогольних напоїв та маркування їх не здійснює. Тому не розуміє, яким чином порушив норми ст.11 Закону України від 19.12.1995 №48/45-ВР. Зазначає, що 2 зразка марок акцизного податку, вилучені у нього для встановлення їх автентичності, відібрані з пляшок працівниками контролюючого органу самостійно, а не спеціалістом, який проводив експертне дослідження, що ставить під сумнів їх непошкодженість та збереження цілісності нанесених на них обов`язкових знаків. Стверджує, що не зареєстрований як платник податку на додану вартість. Тому до нього не може застосовуватись відповідальність передбачена ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Просив врахувати висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №826/14013/13.

Ухвалою суду від 26.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач 21.06.2021 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування зазначив, що під час перевірки, складання акту та прийняття оскаржуваних ППР діяв з дотриманням вимог закону. Відповідальність за не додержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів несуть також продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону. Згідно з висновком, зазначеним в акті експертизи, надані на дослідження марки акцизного податку на алкогольні напої вітчизняного виробництва не відповідають аналогічним маркам акцизного податку, що були виготовлені на Державному підприємстві «Поліграфічний комбінат «Україна». Просить урахувати рішення суду, винесене на користь відповідача в аналогічних правовідносинах, а саме постанову КАС ВС від 13.11.2018 у справі №824/349/16-а та від 20.08.2019 у справі №824/406/18-а. Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації. Просив також врахувати постанову Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №813/2875/17.

Зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, частково з огляду на таке.

Відповідно до даних ЄДРПОУ позивач 04.07.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основний вид діяльності - «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». З 11.07.2006 взятий на облік як платник єдиного внеску.

Посвідченням від 01.11.2016 серії ААІ №654148 підтверджується, що позивачу призначена пенсія з інвалідності 2 групи.

Позивач має ліцензію на право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями терміном дії з 10.07.2020 до 10.07.2021.

На підставі наказу від 04.12.2020 №2192-П та направлень від 04.12.2020 №1109 і №1110 головні державні ревізори-інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили фактичну перевірку позивача за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , - за наслідками якої склали акт від 14.12.2020 №498/23/23/07/ НОМЕР_1 (далі – Акт).

В Акті зафіксовано. Під час огляду місця здійснення діяльності позивача на письмове звернення відповідача платник не надав документів, що підтверджують придбання, обсяг та походження алкогольних напоїв на загальну суму вартості за цінами реалізації 1688,00грн (та алкогольні напої, що зберігались, реалізовувались за місцем фактичного провадження діяльності та включені до акта зняття залишків на торговельному об`єкті від 07.12.2020). Перевіркою встановлено факт зберігання і реалізації платником горілки з вмістом спирту 40% об. у скляних пляшках об`ємом 0,5 л. «Мисливська забава» виробництва ТОВ «ЗАГ», що марковані марками акцизного податку з ознаками ймовірної фальсифікації з реквізитами 17АААН 101230 02/19 25392грн, 17АААН 101270 02/19 25392грн, котрі будуть направлені на дослідження на предмет виявлення їх автентичності. За результатами дослідження у разі встановлення фальсифікації марок акцизного податку платником порушуються вимоги ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР зі змінами та доповненнями. В Акті зазначено, що позивач знаходиться на загальній системі оподаткування. Крім того вказані посадові особи провели зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті, про що склали відповідний акт.

Під час перевірки головний державний ревізор-інспектор Хоменко І.В. склав письмове звернення від 07.12.2020 до позивача про зобов`язання останнього за період, що підлягає перевірці (з 04.12.2020 тривалістю 10 діб), надати копії документів, що підтверджують придбання, облік, походження підакцизних товарів, що зберігались за місцем фактичного провадження діяльності, включених до опису акту зняття залишків ТМУ на торговельному об`єкті від 07.12.2020. Вказані документи запропоновано надати до 13.12.2020 за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказаний Акт позивач отримав 19.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.

12.01.2021 відповідач листом №163/6/23-00-07-0714 направив до Управління державної політики у сфері пробірного нагляду та документів суворої звітності Міністерства фінансів України для проведення експертизи щодо автентичності марки акцизного податку, серед яких відібрані у позивача з реквізитами: 17АААН №101230 02/19 ставка 25,392грн; 17АААН №101270 02/19 ставка 25,392грн.

За результатом проведення експертизи складено акт експертизи від 01.02.2021 №020-02-21 марок акцизного податку для алкогольних напоїв та тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва. У ньому зазначено, що надані на дослідження дві марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв з реквізитами: АВ ЛГП, 17АААН №101270, 02/19, 25,392грн; АВ ЛГП, 17АААН №101270, 02/19, 25,392грн не відповідають наданим Поліграфкомбінатом «України» контрольним примірникам.

У подальшому відповідач виніс спірні ППР:

від 11.01.2021 №300707, яким за порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні санкції на суму 3376,00грн;

від 11.02.2021 №10570707, яким за порушення ч.4 ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до позивача застосовано штрафні санкції на суму 17000,00грн.

Тому позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував таке.

Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з підп.27 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною відповідно до підп.75.1.3. п. 75.1. ст.75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Вона здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1. ст.80 ПК України).

Відповідно до підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

На підставі п.80.4. ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Фактична перевірка відповідно до п.80.7. ст.80 ПК України проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Згідно з п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Відповідач прийняв оскаржуване ППР від 11.01.2021 та застосував штрафні санкції до позивача за порушення п.12 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), згідно з якою суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Для вирішення спору суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував викладені у постанові від 02 жовтня 2018 року висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі – ВС) щодо застосування вказаних норм права за результатами розгляду адміністративної справи №813/2875/17. Верховний Суд, аналізуючи норми пункту 12 частини третьої статті 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зазначив:

«…Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовуються фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент проведення перевірки позивачем не було надано податковому органу доказів ведення обліку товарів, які знаходилися на реалізації у кафе, були відсутні прихідні накладні на товар, що у свою чергу не дало можливості перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Позивач додатково не подавав жодних заяв чи клопотань щодо ведення ним обліку товарних запасів та зберігання первинних документів в іншому місці.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо підтвердження походження та обліку товарів зважаючи на долучені до матеріалів справи первинні документи, оскільки такі документи надані вже після проведення контролюючим органом фактичної перевірки.

Отже, висновок суду першої інстанції, щодо порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (здійснення продажу товарів, які не обліковуються у встановленому порядку) є правильним».

Тому відсутні підстави для врахування видаткової накладної №903040 від 03.09.2019, наданої суду та не наданої відповідачу під час податкової перевірки ня підтвердження реалізації придбаного товару.

Стаття 20 Закону №265/95-ВР визначає, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Оскільки відомостями з ЄДРПОУ підтверджується, що з 11.07.2006 взятий на облік як платник єдиного внеску та відсутні докази реєстрації позивача платником ПДВ, відповідач протиправно застосував до нього вказані вище норми щодо притягнення до відповідальності, не врахувавши передбачені законом виключення.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування ППР від 11.01.2021 №300707.

Щодо ППР від 11.02.2021 №10570707 суд врахував.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (далі – Закон №481/95).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №481/95 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

На підставі п.19-1.1.14. ст.19 ПК України однією із функцій контролюючого органу є здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням.

Отже, на відповідача покладені повноваження контролю у сфері обігу підакцизних товарів і застосування штрафних санкцій за наявності факту порушення суб`єктами господарювання вимог Закону №481/95.

Суд встановив, що відповідач прийняв оскаржуване ППР від 11.02.2021 та застосував до позивача штраф за порушення вимог ч.4 ст.11 Закону №481/95.

Зазначена норма передбачає, що виробник може наносити на етикетки додаткову інформацію щодо характеристики продукту. При цьому виробникам тютюнових виробів забороняється наносити на етикетки інформацію, яка може вводити в оману або створювати неправильне враження щодо характеристик тютюнових виробів, їх впливу на здоров`я, включаючи будь-який термін, напис, торговельну марку, зображення, символічний або будь-який інший знак, що прямо чи опосередковано створює помилкове враження про те, що визначений тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші тютюнові вироби, у тому числі включати такі терміни, як "із низьким вмістом смол", "легкі", "супер легкі", "ультра легкі" та їх аналоги іншими мовами.

Етикеточна продукція розробляється товаровиробником алкогольних та тютюнових виробів і повинна відповідати вимогам чинного законодавства про мови (крім додаткової інформації щодо характеристик продукту), не потребує додаткових узгоджень, є промисловою власністю виробника та захищається згідно з чинним законодавством про промислову (інтелектуальну) власність. Власні назви алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначаються їх виробниками і можуть відтворювати зареєстрований чи поданий на реєстрацію знак для товарів і послуг або бути його частиною.

Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Встановлені цією статтею вимоги до місткості тари (посуду) не застосовуються до алкогольних напоїв імпортного виробництва.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

Отже, суб`єктами відповідальності за вказане порушення є не лише виробники, а й розповсюджувачі.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (пункт 228.9 статті 228 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п.226.11 ст.226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч.1 ст.17 Закону №481/95).

Пунктом 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі - Порядок №790) визначено, що до суб`єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно з п.5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Актом експертизи від 01.02.2021 №020-02-21 підтверджується, що відібрані відповідачем з товарів, які реалізує позивач, марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв не відповідають наданим поліграфкомбінатом "Україна" контрольним примірникам.

Згідно з п.1.3.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ України від 25, 15, 24 листопада 1993 року №98/118/740 (далі – Правила) до бланків документів суворого обліку належать, зокрема марки податкові.

Пункт 8.1. Правил встановлює, що експертиза бланків цінних паперів і документів суворого обліку проводиться на вимогу замовника та за його рахунок. Експертиза проводиться Держзнаком України.

Відповідно до п.3.1 розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі – Інструкція), визначено, що експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

Згідно з п.п.3.2., 3.3. Інструкції до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо). У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об`єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки.

Відповідно до п.3.4. Інструкції вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків.

Об`єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.

Для відібрання зразків орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста.

Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об`єкта дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на його властивості та ознаки, про них слід зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів процесуальних дій в експертну установу (експертові).

Отже, залучення відповідачем для відбирання вказаних вище зразків не є обов`язковим.

Суд врахував, що відповідач, звертаючись до відповідної установи щодо проведення експертизи, зазначив перелік відібраних зразків марок акцизного податку та надсилав їх у конвертах.

Згідно з п.3.6. Інструкції у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.

У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Відповідач, надсилаючи відібрані марки акцизного податку для проведення дослідження, зазначив про необхідність проведення експертизи для встановлення їх автентичності у зв`язку із службовою необхідністю. Отже, дотримався вказаних вище вимог.

Тому суд дійшов висновку, що факт порушення позивачем ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР підтверджений.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.01.2020 у справі №826/14013/13 не підлягають врахуванню до спірних правовідносин, оскільки обставини дещо відрізняються та стосуються надання оцінки діям відповідача, зокрема щодо не наведення в Акті перевірки норм законодавства, які порушено позивачем, та встановлених фактів не дотримання порядку відібрання зразків продукції для проведення експертизи в частині їх цілісності.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах оскаржуване ППР від 11.02.2021 №10570707 прийняв з дотриманням вимог закону та довів конкретний факт допущення позивачем податкового порушення. Отже, доводи позивача щодо наявності підстав для визнання його протиправним і скасування не обгрунтовані.

Зважаючи на результат вирішеного спору ат відсутність доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 244-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2021 Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) №300707, яким накладено штрафну санкцію в розмірі 3376,00грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 26.07.2021.