Рішення № 98546251, 26.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року справа № 580/4196/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

22.06.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо перерахунку і виплати пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018;

зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2018 перерахунок пенсії відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 71% грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 01.01.2018;

визнання протиправними дій щодо виплати перерахованої з 01.01.2018 пенсії позивачу у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, за період з 05.03.2019 до 03.09.2019;

зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу у розмірі 100% суми підвищення перерахованої з 01.01.2018, визначеної станом на 01.03.2018 з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно, виходячи з 71% суми грошового забезпечення.

В обґрунтування зазначив, що відповідач всупереч вимог закону зменшив відсоткове значення розміру пенсії під час здійснення її перерахунку. Додатково зазначив, що відповідач під час виплати пенсії позивачу зменшив відсоткове значення її підвищення. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

21.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії на підставі довідки від03.04.2018 №ФР51723 про розмір грошового забезпечення. Пенсію позивача перераховано за відповідною посадою станом на 01.03.2018 в розмірі 70% із грошового забезпечення. Розмір пенсії після перерахунку з 22.03.2018 становив 4777,66грн, з 01.01.2019 - 5696,12грн, з 01.12.2019 - 5707,04грн, з 01.01.2020 - 6625,50грн. Вказує, що порушень законодавства не допустив, оскільки нормативно-правові акти зобов`язують виплату пенсій проводити з 01.01.2018 у розмірах: з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 до 31.12.2019 - 75%, з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії. Тому перерахунок позивачу пенсії здійснено за чинною на час її перерахунку редакцією закону. Просив врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справ №2040/6740/18. КМУ постанову про перерахунок пенсій особам, які отримують пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ не ухвалював. Вказує на дискреційні повноваження.

Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Довідкою серії 4 ЧК №064256 підтверджується, що позивач є інвалідом ІІ групи.

Відповідно до протоколу пенсійної справи №2301009938 (Міноборони) від 27.03.2018 позивачу призначена пенсія за вислугу років, основний розмір пенсії під час призначення - 71% грошового забезпечення.

Пенсія позивача перерахована з 22.03.2018 на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 №103, враховуючи наступні складові: посадовий оклад - 4510,00грн, оклад за військове звання - 1410,00 грн, процентна надбавка за вислугу років (50%) - 2960,00 грн (усього - 8880,00грн). У періоді з 01.01.2018 до 31.12.2018 щомісячно позивачу виплачено 50% від підвищення перерахованої пенсії, з 01.01.2019 до 31.12.2019 - 75%, з 01.01.2020 - 100%. Основний розмір пенсії під час вказаних дат перерахунків - 70% грошового забезпечення.

16.04.2021 позивач звернувся заявою до відповідача, в якій просив:

здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 71% грошового забезпечення та здійснити виплату;

здійснити перерахунок його пенсії з 05.03.2019 до 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії (у зв`язку із скасуванням п.2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18,яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано), виходячи з відсоткового значення розміру його пенсії 71% суми грошового забезпечення та здійснити виплату;

про прийняте рішення повідомити його у встановлений законодавством строк.

30.04.2021 відповідач листом №2761-2723/О-03/8-2300/21 повідомив. Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Здати призначення пенсії - 04.10.1991 її розмір становив 61% грошового забезпечення, з 01.05.1992 - 71% (за 27 років вислуги).З 01.01.2018 позивача переведено на пенсію вразі втрати годувальника за загиблого сина. Із22.03.2018 позивача за його заявою переведено на пенсію за вислугу років. Пенсію з 22.03.2018обчислено в розмірі 70% грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 (8880,00грн) на підставі довідки від 03.04.2018 №ФР51723 Черкаського обласного військового комісаріату. У період з 05.03.2019 до 14.08.2019 нормативно-правових актів щодо проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсі, призначених відповідно до Закону України №2262, Кабінет Міністрів України не приймав. Перераховані пенсії після 05.03.2019 виплачувались у розмірах, визначених на вказану дату. Виплата перерахованої пенсії здійснювалась з 01.01.2018 до 04.03.2019 відповідно до п.2 постанови КМУ №103, з 05.03.2019 до 14.08.2019 - ч.4 ст.63 Закону України №2262, з 04.09.2019 до 31.12.2019 - постанови КМУ від 14.08.2019 №804, з 01.01.2020 - постанови КМУ від 24.12.2019 №1088. Тому відсутні законодавчі підстави для обчислення її з 01.01.2018 у розмірі 71% грошового забезпечення, а також перерахунку та виплати пенсії з 05.03.2019 до 04.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної на 01.03.2018.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року. Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року. Пунктом 23 Розділу ІІ вказаного Закону внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції з 1 січня 2017 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. На підставі частин 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 1 березня 2018 року (далі - Постанова №704). Пунктом першим затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (у редакції станом на час перерахунку позивачу пенсії) (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Для аналізу вказаних норм права та вирішення спору суд, дотримуючись ч.5 ст.242 КАС України, врахував висновки Верховного Суду (далі - ВС) у зразковій справі №240/5401/18, викладені в постанові від 04.02.2019, яка набрала законної сили 16.10.2019 за наслідками її перегляду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

ВС у вказаній справі вказав, що ст.13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №103 також не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

У п.29 наведеної постанови ВС зазначив, що системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

Тому ВС у п.30 вказаної постанови дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Отже, перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідав вимогам закону та сам по собі не порушує прав позивача, як виплата перерахованої пенсії. Водночас зміна відсоткового значення пенсії під час її перерахунку пенсії не відповідає закону. Тому протиправними в заявлених спірних правовідносинах є дії відповідача саме щодо зменшення відсоткового значення пенсії позивача під час такого перерахунку - з 71% до 70%. Для відновлення порушеного права наявні підстави відповідача перерахувати зі вказаного відсоткового значення та виплатити з урахуванням раніше виплачених коштів з такого періоду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 Постанови №103 визнані протиправними та нечинними.

Відповідно до ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Оскільки пункти 1, 2 Постанови №103 втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає ч.2 ст.265 КАС України, виплата позивачу 75% розміру перерахованої пенсії зі вказаного часу не відповідає закону. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19 та підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020, які обов`язкові для врахування судами нижчих інстанцій на підставі ч.5 ст.242 КАС України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі - Постанова №804) установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Вказана постанова набрала чинності з 04.09.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, Постанову №804 визнано протиправною та нечинною.

Оскільки пункти 1, 2 Постанови №103 втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає ч.2 ст.265 КАС України, виплата позивачу 75% розміру перерахованої пенсії зі вказаного часу не відповідає закону. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19 та підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020, які обов`язкові для врахування судами нижчих інстанцій на підставі ч.5 ст.242 КАС України.

Отже, у спірних правовідносинах дії відповідача щодо виплати позивачу 75% суми підвищення перерахованої пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, не відповідає закону з 05.03.2019 до 03.09.2019 (включно). Зазначена позивачем, як протиправна дія, виплата перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у зниженому розмірі за змістом полягає у недоплаті сум зі 100% перерахованої пенсії. Тому суд дійшов висновку, що у цій справі протиправною (безпосередньо порушує права позивача) є бездіяльність відповідача саме щодо виплати йому 100% підвищення до перерахованої пенсії за період з 05.03.2019 до 03.09.2019. Зменшення виплати перерахованої пенсії в інші заявлені позивачем періоди відбувалося відповідно до вимог чинного на той період законодавства, у зв`язку з чим такі спірні дії є правомірними, а такі позовні вимоги безпідставні.

Для відновлення порушеного права у вказаній частині наявні підстави зобов`язати відповідача виплатити 100% перерахованої пенсії за період з 05.03.2019 до 03.09.2019 з урахуванням раніше виплачених за цей період сум коштів.

Посилання відповідача на дискреційне повноваження не враховано, оскільки у заявлених спірних правовідносинах дії відповідача полягали у єдиному законному способу та передбачають можливості обрання декількох правомірних дій.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

16.04.2021 позивач уклав з адвокатом Плакущим С.В. договір про надання правової допомоги. Відповідно до підп.2.1.2 п.2.1 вказаного договору адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси позивача в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції, здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами вказаного договору з усіма правами представника та захисника. Згідно з п.4.1. договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень позивача. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обгрунтованого розміру гонорару. Пунктом 4.2. договору визначено, що гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до договору.

16.04.2021 між позивачем та вказаним вище адвокатом укладено додаткову угоду до договору-дорученню про надання правової допомоги від 16.04.2021. Вказана додаткова угода визначає розмір та порядок оплати клієнтом гонорару за надану адвокатом правову допомогу у адміністративній справі під час її розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях.

Згідно з актом від 17.04.2021 приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт) адвокат на виконання договору від 16.04.2021 надав позивачу правову допомогу у адміністративній справі за його позовом до відповідача, загальною вартістю 4000,00грн, а саме за складання позовної заяви - 4000,00грн.

Копією прибуткового касового ордеру від 17.06.2021 №б/н підтверджується оплата позивачем вказаному адвокату 4000,00грн.

Суд врахував, що відповідач не просив відмовити у стягненні за рахунок його бюджетних асигнувань витрат на правничу допомогу чи зменшити її розмір.

Позовна заява та додані до неї процесуальні документи подані, підписані та завірені вказаним вище адвокатом. Справа розглянута у письмовому провадженні без виклику учасників спору в судове засідання. Щодо зазначеної категорії справ наявна усталена судова практика. Крім того, наявні судові рішення Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, та у справі №160/3586/19, для якої ці справи є типовими. Особливостей іншого застосування норм права заявлені у цій справі спірні правовідносини не мають.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність."

Вказана сума коштів, витрачених на адвоката, підтверджена та відповідає критерію розумності таких витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на результат вирішеного спору, понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - половина - 2000,00грн.

Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% сум грошового забезпечення під час її перерахунку та виплати з 01.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із застосуванням 71% грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що полягає у невиплаті з 05.03.2019 до 03.09.2019 ОСОБА_1 щомісячно 100% підвищення перерахованої з 01.01.2018 пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) виплатити перераховану пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 100% суми підвищення за період з 05.03.2019 до 03.09.2019 з урахуванням раніше виплачених за цей період суми коштів.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 26.07.2021.