Рішення № 98545943, 22.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2228/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернулося з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі відповідач), в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 62511,11 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 425,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем у 2020 році не виконано нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в 2020 році, відповідач до 16.04.2021 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 62511,11 грн. При цьому, за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій до відповідачу нараховано пеню у сумі 425,00 грн. Оскільки добровільно наведені суми не сплачено, відповідач просить стягнути у судовому порядку.

Ухвалою суду від 24.05.2021 р. у справі відкрито спрощене провадження, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвала направлена на електронну адресу відповідача, однак станом на день розгляду цієї справи відзив не надано. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи із положень п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 р. № 129, передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Приписами ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-ХІІ) визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи безпосередньо здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування.

На підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

З матеріалів справи вбачається, що упродовж 2020 року відповідачем не надавалась інформація до Великоолександрівської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості інформація щодо наявності вільних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за ф. 3-ПН.

Зі змісту звіту форми № 10-ПОІ слідує, що відповідач, маючи середньооблікову кількість штатних працівників 9, повинен був створити 1 робоче місце та працевлаштувати одну особу з інвалідністю. Вказані відомості відображені відповідачем у коді рядку звіту 03 (кількість осіб з інвалідністю – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"), а у коді рядку 06 звіту відповідач самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Тобто, відповідач самостійно відобразив у звіті № 10-ПОІ те, що ним не працевлаштовано особу з інвалідністю, при тому, що кількість штатних працівників на підприємстві зобов`язує це зробити.

Крім того, згідно із листом Великоолександрівської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості від 05.05.2021 р. № 21/05/02/126/21, відповідач у 2020 році не інформував про створення робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю. Звітність за формою № 3-ПН не подавалась.

Суд зазначає, що законодавством не встановлено періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

В свою чергу, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми № 3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 316.

Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Жодних доказів виконання вищевикладених вимог відповідач до суду не надав. Звіту форми № 3-ПН відповідачем не подавалось. Згідно із листом Великоолександрівської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості інформація про створення робочого місця на якому може використовуватись праця осіб з інвалідністю не надавалась.

Таким чином, з огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що у даному випадку, відповідач, як учасник господарських відносин, не вжив усіх залежних від нього та передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто, не здійснив заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зауважує, що передбачена ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку сплати адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати:

- або у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю;

- або у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч.ч. 2, 3, 5 ст. 19 Закону № 875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

В даному випадку Сільськогосподарським ТОВ "Надія" допущено порушення ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ.

Відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій, нарахованих відповідачу відповідно звіту за 2020 рік, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить - 1 особа, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними - 1, середньорічна заробітна плата складає 125022,22 грн., а тому сума адміністративно-господарських санкцій за недотримання відповідачем у 2020 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ становить 62511,11 грн.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки суми адміністративно-господарських санкцій, позивачем нараховано товариству пеню у розмірі 425,00 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування Херсонським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до відповідача адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені, які підлягають стягненню у судовому порядку.

Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (74110, Херсонська обл., Великоолександрівський район, с. Нова Калуга, вул. Шевченка, 1) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73003, м. Херсон, пров. Інженера Корсакова, 5а, код ЄДРПОУ 14125171) адміністративно-господарські санкції у розмірі 62511,11 грн (шістдесят дві тисячі п`ятсот одинадцять гривень 11 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 425,00 грн (чотириста двадцять п`ять гривень) (Одержувач: ГУК у Херсон.обл./Херсон.р-н/50070000 код 37959517 Банк: Казначейство України ІВАN UА768999980313151230000021451 Бюджетне кодування в призначенні платежу: *; 101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2020 рік).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 112010100