Ухвала суду № 98545726, 26.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1704/21

26 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження у підготовчому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через представника - адвоката Чудопалова Юрія Юрійовича звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2019 № 0001561403 та від 28.02.2019 №0001571403.

Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено у справі судове засідання.

Ухвалою суду від 15.06.2021 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області та допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області на правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Також ухвалою суду від 15.06.2021 визначено судовий розгляд цієї справи проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У судовому засіданні 15.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 06.07.2021, витребувано додаткові докази.

Ухвалою суду від 06.07.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.07.2021 та повторно витребувано додаткові докази.

20.07.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи через те, що він перебуває у терміновому відрядженні за межами області.

26.07.2021 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням уповноваженого представника у черговій щорічній відпустці.

Ознайомившись із заявами по суті справи та матеріалами адміністративної справи, суд з власної ініціативи повернувся до питання дотримання позивачем строку звернення до суду. З огляду на це вирішується питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі у зв`язку з пропуском фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 шестимісячного строку звернення до суду. При цьому неявка учасників справи у підготовче засідання не є перешкодою для розгляду такого питання на підставі матеріалів справи, а навпаки сприятиме завданням адміністративного судочинства щодо своєчасності розгляду справи.

Визначаючись щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, вказана норма містить приписи щодо наявності різних строків давності (як 1095 днів, так і 2555 днів) у податкових правовідносинах.

У позовній заяві позивач, серед іншого, вказує, що якщо було застосовано процедуру адміністративного оскарження, то строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Якщо процедура адміністративного оскарження не була застосована, то строк позовної давності становить 1095 днів.

При цьому стверджує, що в даній справі предметом розгляду є рішення контролюючих органів, які стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, без проходження процедури адміністративного оскарження. За таких обставин, на переконання позивача, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Суд звертає увагу, що у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступив від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, згадана постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 змінив попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Так, Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 ПК України.

У цій справі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2019 № 0001561403 та від 28.02.2019 №0001571403. У своєму позові вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення нею отримано 04.03.2019. Правом адміністративного оскарження таких рішень позивач не скористалася.

З огляду на викладене строк звернення, який застосовується у даних правовідносинах, визначений частиною другою статті 122 КАС України, та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазвичай ці два моменти збігаються, але не обов`язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення.

У даних правовідносинах момент виникнення права на оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення виникає з моменту його отримання. У цій справі це 04.03.2019 - день, коли позивач отримала оскаржувані рішення податкового органу, про що вказує у позові.

Водночас до суду позивач звернулася 30.03.2021 (цією датою позов здано на пошту), більше як через 2 роки від отримання оскаржуваних рішень, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У порушення частини шостої статті 161 КАС України, позивач не додав заяви про поновлення строку на звернення до суду та не надав жодних доказів поважності причин пропуску строку на звернення.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом п`яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду.

Призначити наступне підготовче засідання у справі на 10:30 год 10 серпня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 26 липня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.