Рішення № 98545596, 14.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3108/21

14 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Басан Н.М.,

представника відповідача Смільської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 07.04.2021.

В обґрунтування позову вказано, що позивач у період з 01.06.1975 по 21.12.2001, крім періоду перебування на військовій службі, безперервно працював у колгоспі «Більшовик» та його правонаступників, у фермерському господарстві «Брати». Також з 20.01.1991 по 25.12.1995 працював на Далекій Півночі в «ЮграПромГражданСтройСервіс». Таким чином, вважає, що має право на пенсію у віці 60 років та відповідний трудовий стаж. Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у відповідь на його заяву відмовило у призначенні пенсії. Підставою для відмови послужило те, що за певний період відсутня підтверджуюча довідка з трудового архіву, а роботу на Крайній Півночі взагалі не враховано.

Позивач вказує, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж є його трудова книжка, у якій зазначені всі періоди його трудової діяльності, стверджує, що має достатній стаж роботи, а тому просить зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком з 07.04.2021.

Ухвалою суду від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено у справі судове засідання на 01.07.2021.

25.06.2021 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні (а.с.31-32). Зазначає, що записи трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 при розрахунку страхового стажу до уваги не бралися, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження та дата заповнення не зазначені, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Також вказує, що періоди роботи в господарствах з 1975 по 1978, 1981, 1984, 1986, з 1988 по 1990 роки зараховано до страхового стажу за фактичною тривалістю відповідно до кількості відпрацьованих вихододнів згідно з довідкою від 07.09.2020 № 1369, виданою Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради.

Водночас звертає увагу, що до страхового стажу позивача не врахований період навчання з 01.09.1976 по 24.08.1977, оскільки згідно з уточнюючою довідкою від 07.09.2020 № 1368, виданою Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, позивач в період з червня 1975 по квітень 1979 працював у колгоспі «Більшовик» с.Раштівці (період навчання збігається в часі з роботою в колгоспі).

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи, немає підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У судовому засіданні 01.07.2021 позивач позовні вимоги підтримав просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 01.07.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву в розгляді справи до 14.07.2021 та витребувано додаткові докази.

07.07.2021 відповідачем надано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.45-72).

09.07.2021 надійшли додаткові пояснення від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (а.с.74-75), у яких вказано, що ОСОБА_1 до страхового стажу не врахований період навчання з 01.09.1976 по 24.08.1977, оскільки згідно з уточнюючою довідкою від 07.09.2020 № 1368, виданою Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, він в період з червня 1975 по квітень 1979 працював в колгоспі «Більшовик» с.Раштівці, тобто вказані періоди збігаються в часі. Періоди роботи в колгоспі «Більшовик» с.Раштівці з 1975 по 1978 рік зараховано до страхового стажу за фактичною тривалістю відповідно кількості відпрацьованих вихододнів.

З огляду на вказане просить відмовити в задоволенні позову повністю.

14.07.2021 представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення (а.с.83-85), у яких вказано, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а відповідна уточнююча довідка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників має бути врахована у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи. Наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи і є підтвердженням страхового стажу. При цьому працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області безпідставно не взято до уваги записи трудової книжки, посилаючись на те, що на титульній сторінці не заповнені графи: дата народження та дата заповнення трудової книжки.

Представник позивача зазначає, що записами трудової книжки НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 з 01.06.1975 по 31.12.2001 працював у колгоспі «Більшовик» та його правонаступників: колгоспі «Діброва», ТзОВ «Раштівецьке», ПАП «Раштівецьке»; протягом цього періоду з 01.09.1976 по 24.08.1977 навчався в Хоростківському СПТУ №7, що підтверджується атестатом № 8931 від 24.08.1977; з 10.05.1979 по 21.05.1981 перебував на військовій службі, що підтверджується військовим білетом НОМЕР_2 від 26.04.1979; з 14.07.2017 по 27.01.2020 періодично працював у фермерському господарстві «Брати-2»; у 2018, 2019 та 2020 роках йому призначено виплату допомоги по безробіттю.

При цьому за даними записів трудової книжки ним виконано річний мінімум трудової участі в колгоспному господарстві за 1982-1997 роки.

У вільний від навчання час, а також під час канікул він працював трактористом в колгоспі «Більшовик». Крім того, виробничу практику також проходив в колгоспі.

Таким чином, на переконання представника позивача, час навчання в Хоростківському СПТУ №7 з 01.09.1976 по 24.08.1977 підлягає зарахуванню до його трудового стажу.

У судовому засіданні 14.07.2021 представник позивача позовні вимоги підтримала та вказала на наявність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з огляду на те, що його трудова книжка містить всі належні записи про періоди роботи позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві на позов. Стверджує, що у позивача відсутній достатній стаж для призначення пенсії за віком у кількості 28 років, а тому підстав для призначення такої пенсії ОСОБА_1 з 07.04.2021 немає.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 02.04.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.37, 45). До заяви було додано відповідні документи, перелік яких відображено в розписці-повідомленні (а.с.38-39, 46-47).

Розглянувши заяву позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 29.04.2021 №1900-0301-8/13157 повідомило йому, що записи трудової книжки НОМЕР_1 при розрахунку страхового стажу до уваги не бралися, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження та дата заповнення не зазначені, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Крім того, періоди роботи в господарствах з 1975 по 1978, 1981, 1984, 1986, з 1988 по 1990 роки зараховано до страхового стажу за фактичною тривалістю відповідно до кількості відпрацьованих вихододнів згідно довідки від 07.09.2020 № 1369, виданої Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради. До страхового стажу не врахований період навчання з 01.09.1976 по 24.08.1977, оскільки згідно з уточнюючою довідкою від 07.09.2020 № 1368, виданою Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, в період з червня 1975 по квітень 1979 ОСОБА_1 працював у колгоспі «Більшовик» с.Раштівці (період навчання збігається в часі з роботою в колгоспі).

Також вказано, що згідно документів, долучених до заяви про призначення пенсії від 02.04.2021 та інформації, яка відображена в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано 24 роки 01 місяць 03 дні та розпорядженням про відсутність права на пенсію від 09.04.2021 №192550003350 відмовлено в призначенні пенсії за віком.

У листі відповідачем звернуто увагу, що окремі місяці за період з 2004 по 2020 роки обчислено як неповні місяці, тобто пропорційно до сплачених внесків. Таким чином, позивач може здійснити доплату для зарахування їх до страхового стажу як повні.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком протиправними й такими, що порушують його право на соціальний захист, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи, які народилися з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, за наявності страхового стажу не менше 28 років.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що умовою для набуття позивачем права на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років є наявність у нього не менше 28 років страхового стажу.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Позивач у позовній заяві, зокрема, стверджує, що відповідачем протиправно не зараховано у повному обсязі періоди його роботи у колгоспі «Більшовик» та його правонаступників.

Судом досліджено записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 щодо роботи позивача у колгоспі «Більшовик» с.Раштівці (а.с.2-3, 52-53). Трудова книжка заповнювалася відповідальною особою Приватного агропромислового підприємства «Раштівецьке», про що свідчить печатка підприємства на першій сторінці (титульному аркуші трудової книжки). При цьому відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про те, що Приватне агропромислове підприємство «Раштівецьке» зареєстроване як юридична особа з 24.10.2005 (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

З розділу «Відомості про роботу» вказаної трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 працював у колгоспі «Більшовик» с.Раштівці у такі періоди:

з 01.06.1975 по 31.08.1975 (записи №1, №2);

з 01.06.1976 по 31.08.1976 (записи №3, №4);

з 01.09.1977 по 08.05.1979 (записи №6, №7);

з 01.06.1981 по 28.02.1991 (записи №9, №11).

Вказані записи не скріплені підписом уповноваженої особи згаданого колгоспу та відповідною печаткою.

Далі трудова книжка містить такі записи:

запис №12 від 28.02.1991 про перейменування колгоспу «Більшовик» на колгосп «Діброва» та про прийняття позивача на посаду шофера;

запис №13 від 02.04.1992 про перейменування колгоспу «Діброва» у селянську спілку «Діброва»;

запис №14 від 25.07.1997 про перейменування селянської спілки «Діброва» у ТзОВ «Раштівецьке» у зв`язку з реорганізацією;

запис №15 від 12.02.2000, про перейменування ТзОВ «Раштівецьке» у ПАП «Раштівецьке» в зв`язку з реструктуризацією;

запис №16 від 31.12.2001 про звільнення з роботи за згодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України.

Вказаний запис про звільнення позивача засвідчений підписами директора та бухгалтера ПАП «Раштівецьке» та скріплений печаткою підприємства (а.с.2-3, 52-53).

У трудовій книжці позивача наявні також записи щодо його трудової участі у громадському господарстві за 1975-2001 роки, а саме наявні відомості про прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум та про виконання позивачем річних мінімумів такої трудової участі у вказані роки (а.с.6-7, 56 зворот-57).

Також матеріали справи містять копію листа Гусятинського управління агропромислового розвитку райдержадміністрації від 25.02.2008 за №64 про те, що розпорядженнями голови Гусятинської РДА протягом 1997-1998 років проводилося перейменування селянських спілок та реєстрацію сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, які являлися правонаступниками селянських спілок, зокрема колгоспу «Більшовик», №231 від 21.10.1995 в селянську спілку «Діброва», №476 від 28.11.1997 у товариство з обмеженою відповідальністю «Раштівецьке» (а.с.64).

Суд звертає увагу, що мають місце певні неузгодженості записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 з іншими матеріалами адміністративної справи.

Як вже було вказано, з трудової книжки вбачається, що позивач, зокрема, у 1991-1995 роках працював у колгоспі «Більшовик» та у його правонаступника - колгоспі «Діброва» (в подальшому перейменовано у селянську спілку «Діброва») (а.с.3, 53). Щодо цього періоду роботи також наявна інформація про виконаний позивачем річний трудовий мінімум (а.с.7, 57).

Водночас в матеріалах справи наявна довідка №37 від 10.05.2021, видана ТОВ «ЮграПромГражданСтройСервіс» ОСОБА_1 про те, що він працював у ТОВ «ЮграПромГражданСтройСервіс» з 20.01.1991 по 25.12.1995 по професії водій 3-го класу на ділянці №3 у місті Когалим Ханти-Мансійського Автономного Округу - Югри (а.с.62).

Таким чином, надаючи оцінку вказаним документам, суд зазначає, що відомості трудової книжки та згаданої довідки між собою не узгоджуються та різняться. Відомості трудової книжки є недостовірними.

У свою чергу за змістом пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Отже, з огляду на суперечливі та неточні записи трудової книжки позивача, наявні підстави для дослідження додаткових документів для підтвердження стажу роботи позивача та вироблення ним річного мінімуму трудоднів у колгоспі «Більшовик» та його правонаступників.

Так, за змістом архівної довідки про трудовий стаж від 07.09.2020 №1368, виданої Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, у документах архівного фонду ТзОВ «Раштівецьке» с. Раштівці Гусятинського району містяться відомості про роботу у колгоспі «Більшовик», селянській спілці «Діброва», ТзОВ «Раштівецьке» с. Раштівці Гусятинського району ОСОБА_1 , 1961 року народження за 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1996, 1997, 1999 роки (згідно книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника), з червня 1975 року по квітень 1979 року; з липня 1981 року по квітень 1990 року; з липня 1996 року по вересень 1997 року; у листопаді 1999 року (а.с.17, 60).

Також наявна архівна виписка від 07.09.2020 №1369, видана Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради (зроблена на підставі Книги обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу «Більшовик», селянської спілки «Діброва», ТзОВ «Раштівецьке» с. Раштівці Гусятинського району за 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1996, 1997, 1999 роки, Книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника № 6, № особового рахунка 554), у якій вказано відомості про виконання позивачем річного мінімуму трудоднів під час роботи у колгоспі «Більшовик», селянській спілці «Діброва», ТзОВ «Раштівецьке» с. Раштівці Гусятинського району (а.с.18-19).

При цьому матеріали адміністративної справи, зокрема і надані позивачем до органу пенсійного фонду документи, не місять жодної інформації про правонаступництво Приватного агропромислового підприємства «Раштівецьке» (працівник якого заповнював трудову книжку позивача) за ТзОВ «Раштівецьке. Наведені вище архівні довідки містять відомості з первинних документів обліку колгоспу «Більшовик», селянської спілки «Діброва», ТзОВ «Раштівецьке» с. Раштівці Гусятинського району, а тому на переконання суду саме вони містять повні та достовірні відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_1 та вказують на періоди, які підлягають включенню до його страхового стажу.

Як вбачається з розрахунку страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком, вказані вище періоди роботи ОСОБА_1 у колгоспі «Більшовик», селянській спілці «Діброва», ТзОВ «Раштівецьке» с. Раштівці Гусятинського району зараховано до його страхового стажу, враховуючи відомості архівної виписки від 07.09.2020 № 1369, виданої Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, а саме: повністю (за повний календарний рік) у роки, в які у повному обсязі виконано позивачем річний мінімум трудоднів та за фактичною тривалістю відповідно до кількості відпрацьованих трудоднів у періоди, в які такий мінімум не виконано без поважних причин.

Крім того, у повному обсязі зараховано період роботи ТОВ «ЮграПромГражданСтройСервіс» з 20.01.1991 по 25.12.1995 відповідно до довідки №37 від 10.05.2021, виданої товариством (а.с.8).

Таким чином, не заслуговують на увагу твердження позивача про протиправне незарахування до його страхового стажу періодів роботи в колгоспі «Більшовик» с. Раштівці Гусятинського району та його правонаступників, а також в ТОВ «ЮграПромГражданСтройСервіс».

Інші періоди трудової діяльності позивача, робота у які врахована відповідачем до його страхового стажу, що відображено у розрахунку з підсистем Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (а.с.8-9), ОСОБА_1 не оспорюються.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання в Хоростківському СПТУ 7 з 01.09.1976 по 24.08.1977, то суд зазначає таке.

Відповідно до атестата № 8931 від 24.08.1977 ОСОБА_1 з 01.09.1976 по 24.08.1977 навчався в Хоростківському СПТУ №7 (а.с.16).

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.04.2021 №1900-0301-8/13157, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, до страхового стажу ОСОБА_1 не врахований період навчання з 01.09.1976 по 24.08.1977, оскільки згідно з уточнюючою довідкою від 07.09.2020 № 1368, виданою Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, в період з червня 1975 по квітень 1979 ОСОБА_1 працював у колгоспі «Більшовик» с.Раштівці (період навчання збігається в часі з роботою в колгоспі) (а.с.10-12).

Розрахунком стажу позивача підтверджується, що такий період дійсно був зарахований до страхового стажу позивача не у повному обсязі, а як період роботи у колгоспі згідно з уточнюючою довідкою від 07.09.2020 № 1368, виданою Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, за фактичною тривалістю відповідно до кількості відпрацьованих трудоднів (а.с.8, 21, 63).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі <…>.

Пунктом 8 Порядку №637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

З огляду на вказані положення законодавства та наявну в матеріалах справи копію атестата № 8931 від 24.08.1977 період навчання ОСОБА_1 в Хоростківському СПТУ №7 з 01.09.1976 по 24.08.1977 мав бути повністю зарахований до його страхового стажу. Натомість відповідачем період з 01.09.1976 по 24.08.1977, коли ОСОБА_1 і працював, і навчався, зарахований частково, відповідно до вироблених трудоднів (а.с.8. 21, 63), тоді як мав бути зараховані у повному обсязі.

Однак, як вбачається із змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком та зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити йому пенсію з 07.04.2021. Водночас ним не заявлено позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати ті чи інші періоди до його страхового стажу.

При цьому вирішуючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, суд оцінює лише дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову (щодо відмови у призначенні пенсії за віком), на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Як було зазначено вище, за змістом статті 26 Закону № 1058-ІV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи, які народилися з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, за наявності страхового стажу не менше 28 років.

Водночас як слідує з розрахунку зарахованого відповідачем страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 01 місяць 03 дні (а.с.8-9), що навіть у разі зарахування періоду навчання до страхового стажу є недостатнім для призначення позивачу пенсії за віком, оскільки страховий стаж на день звернення за пенсією має становити не менше 28 років. У протоколі від 09.04.2021 №192550003350 вказано на відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію станом на дату звернення (а.с.72). Зарахування періоду навчання ОСОБА_1 в Хоростківському СПТУ №7 з 01.09.1976 по 24.08.1977 до страхового стажу не забезпечить виконання умов для призначення позивачу пенсії за віком у зв`язку з відсутністю у нього необхідного страхового стажу у кількості 28 років.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком, що свідчить про правомірність відмови відповідача в призначенні йому пенсії та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів правомірність свого рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, тому у задоволенні позову належить відмовити.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 (село Раштівці, Чортківський район, Тернопільська область, 48235, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).

У зв`язку з перебуванням судді Чепенюк О.В. у період з 15.07.2021 по 24.07.2021 у відпустці, повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення відпустки 26 липня 2021 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.