Рішення № 98545589, 13.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2666/21

13 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Гатало М.Я.,

представника відповідача Васильчук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Приватне мале підприємство «Лотос» (далі - Підприємство») звернулося до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600155/2 від 23.04.2021 та №UA209000/2021/600157/2 від 27.04.2021.

Позов обґрунтовано тим, що в квітні 2021 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції Підприємством подано електронні митні декларації (далі МД) №UA209210/2021/007837 від 23.04.2021 та №UA209210/2021 /007940 від 26.04.2021 з вартістю товару згідно рахунку в сумі 2,00 дол. США/кг. Рибна продукція була замовлена позивачем у фірми Global Sales AS за ціною 2,00 дол. США/кг.

Проте митний орган прийняв спірні рішення №UA209000/2021/600155/2 від 23.04.2021 та №UA209000/2021/600157/2 від 27.04.2021, якими скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України (далі МК України) до суми 2,15 дол. США/кг аргументуючи наступним: заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено; згідно з пунктом 5.2. зовнішньоекономічного договору №16-2019 від 15.05.2019 та рахунків №10002878 і №10002879 від 14.04.2021 оплата за товар повинна бути здійснена на умовах передоплати, тобто до 14.04.2021, проте згідно з банківськими платіжними документами оплата здійснена 15.04.2021 та 16.04.2021; наявні суперечності щодо умов поставки: в рахунку-фактурі вказано умови CIF Клайпеда, а декларантом заявлено FCA Клайпеда.

Підприємство з такими рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. В ході консультацій декларанта з посадовою особою митниці було додано додатковий документ, що ще раз підтверджував заявлену декларантом вартість імпортованого товару.

Позивач вказує, що доводи митного органу про умови оплати товару є безпідставними, оскільки у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів.

Митний орган, приймаючи рішення про коригування заявленої митної вартості, використовував цінову інформацію з центральної бази даних ЄАІС, оскільки заявлені ціни на товари, на думку митниці, є нижчими від цін за аналогічні товари, які вже є в єдиній автоматизованій інформаційній системі. Однак, це не є та не може бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Спростовує позивач і іншу підставу коригування митної вартості товару, а саме наявність суперечності щодо умов поставки: в рахунку-фактурі вказано умови CIF Клайпеда, а декларантом заявлено FCA Клайпеда, вказуючи, що після погодження проформи від 12.04.2021 шляхом усних домовленостей сторонами було погоджено, що доставка товарів (морожена скумбрія, ціла 20 кг розмір 500+ грам на штуку) буде здійснюватися на умовах FCA Клайпеда. Проте в процесі оформлення документів для імпорту товару відправником було зроблено механічну помилку, внаслідок якої в інвойсах №10002878 та №10002879 від 14.04.2021 було вказано умови доставки CIF Клайпеда, що призвело до подальшого оформлення решти документів із умовами CIF. Усі супроводжуючі документи оформляються відправником (Норвегія) та відправляються в порт вигрузки (Клайпеда). Тому відразу після оформлення усі вищевказані документи було надіслано в Клайпеду, і Підприємство не мало змоги ознайомитися з їх змістом. Як тільки позивачу стало відомо про помилку, були запрошені у відправника підтвердження про умови поставки, які було погоджено в ході усних домовленостей (FCA Клайпеда). Продавець надіслав лист-підтвердження №б/н від 27.04.2021, що доставка товару згідно інвойсів №10002878 та №10002879 від 14.04.2021 року буде здійснюватися на умовах FCA Клайпеда. Декларантом під час митного оформлення було надано лист від продавця №б/н від 14.04.2021, який спростовував питання щодо умов поставки та підтвердив, що доставка товару згідно інвойсів №10002878 та №10002879 від 14.04.2021 здійснювалась на умовах FCA Клайпеда. Митним органом його не було взято до уваги. Позивач вважає, що такі розбіжності є несуттєвими й взагалі формальними, так як наявне підтвердження з обох сторін факту поставки товару на умовах FCA Клайпеда. Декларантом було надано експортну декларацію від 21.04.2021, яка давала змогу ідентифікувати імпортований товар та підтвердити законність поставки товару.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання на 16.06.2021.

28.05.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.87-96). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 23.04.2021 та 26.04.2021 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення дві митні декларації, у яких до митного оформлення заявлено товар - свіжоморожену рибу. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю 105-2. Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності та невідповідності у поданих документах, зокрема, недодержавні умови договору продажу і поставки товару від 15.05.2019 № 16-2019 в частині строків передоплати за товар. Також митницею опрацьовано інформацію щодо вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також інформацію з мережі інтернет, за результатами опрацювання якої встановлено, що на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість аналогічного товару є вищою за заявлену декларантом. У зв`язку з цим запропоновано подати додаткові документи. Такі документи були надані лише частково. У зв`язку з цим і були прийняті оскаржувані у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2021 № UA209000/2021/600155/2 та від 27.04.2021 №UA209000/2021/600157/2, у графі 33 яких зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України. Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення прийнятті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

07.06.2021 надійшла відповідь на відзив (а.с.123-124), у якій позивач зазначає, що на момент митного оформлення Підприємство здійснило оплату за товар у повному розмірі - 74440,00 доларів США, що підтверджується платіжними банківськими документами від 15.04.2021 та 16.04.2021. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, тому основними документами, в яких зазначається вартість товару є інвойси та експортні декларації.

Вважає, що митним органом не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару. Надані декларантом документи не містять ніяких розбіжностей, неоднаковості як стосовно ціни товару, так і з будь-яких інших реквізитів сторін.

Розгляд справи, враховуючи обґрунтування позовних вимог і необхідність з`ясування обставин у справі, які потребували усних пояснень сторін, обсяг і характер доказів, які необхідно було зібрати у справі, здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У судових засіданнях представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судових засіданнях представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У розгляді справи 16.06.2021 оголошувалася перерва до 13.07.2021.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

15.05.2019 між Підприємством (покупець) і компанією «GLOBAL SALES AS» (Норвегія) (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № 16-2019, на виконання якого згідно з рахунком-фактурою (інвойс) від 14.04.2021 №10002879, CMR № б/н від 21.04.2021 позивачем на митну територію України ввезено товар рибу свіжоморожену скумбрію.

23.04.2021 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № UA209210/2021/007837, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Риба свіжоморожена скумбрія (лат. Scomber Scombrus), ціла, 20 кг ящик, розмір (500 г +) - 17 720,00 кг. Запаковано в 886 картонних коробок. Торговельна марка: NORGE. Виробник: Global Sale AS, Норвегія».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

сертифікат якості № б/н від 14.04.2021;

рахунок-фактура (інвойс) № 10002879 від 14.04.2021;

автотранспортна накладна - CMR № б/н від 21.04.2021;

сертифікат про походження товару № б/н від 14.04.2021;

банківський платіжний документ № б/н від 16.04.2021;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 23 від 23.04.2021;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 05.08.2019;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 22.02.2021;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №16-2019 від 15.05.2019;

договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015;

договір (контракт) про перевезення № 11-2020 від 03.01.2020;

заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 23.04.2021;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №6887511 від 22.04.2021;

інші некласифіковані документи - лист № б/н від 14.04.2021.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форму митного контролю « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів».

АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. Код товару за УКТЗЕД: 0303541010, країна походження: NO, опис товарів та торговельна марка: « 1, Риба свіжоморожена скумбрія (лат. Scomber Scombrus), ціла, 20 кг ящик, розмір (500 г +) - 19 700,00 кг. Запаковано в 985 картонних коробок. Не патрана, з головою та хвостом, без додаткової обробки, без первинної упаковки. Дата виробництва - 06/11/2020-29/01/2021. Не містить ГМО. Термін зберігання при - 20 град. С - 24 місяці. Торговельна марка: NORGE. Виробник: Global Sale AS, Норвегія», митна вартість визначена митним органом, за одиницю 2,15, № рішення про коригування митної вартості: UA209000/2021/600139/1, дата рішення про коригування митної вартості: 16.04.2021, метод визначення митної вартості: 6, митна вартість розрахована декларантом, за одиницю: 2,0290, валюта: USD.».

23.04.2021 митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Відповідно до ч. 2 cт. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; інформацію про вартість імпортованої рибної продукції на кордон і України Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» станом на 23.04.2021».

Уповноваженою особою декларанта було додатково надано наступні документи:

проформа-інвойс № 50000964 від 12.04.2021;

прайс-лист виробника товару № б/н від 14.04.2021;

копія митної декларації від 21.04.2021 № 21LTLC0100EK0D0DB1.

Листом від 23.04.2021 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 МК України, інших додаткових документів не існує та не будуть подані.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2021 № UA209000/2021/600155/2, у графі 33 якого зазначено таке: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що згідно з інформацією, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах, вартість товару є вищою за заявлену декларантом (інформація про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» станом на 20.04.2021). Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Аналізом поданих документів виявлено наступне: згідно п. 5.2 зовнішньоекономічного договору № 16-2019 від 15.05.2019 та рахунка-фактури № 10002879 від 14.04.2021 оплата за товар повинна бути здійснена на умовах передоплати - 14.04.2021, проте згідно банківського платіжного документу оплата здійснена 16.04.2021; на вимогу митного органу надано рахунок-проформу № 50000964 від 12.04.2021, згідно з яким оплата повинна бути здійснена - 12.04.2021; наявні суперечності щодо умов поставки: в рахунку-фактурі, рахунку-проформі вказано CIF Klaipeda (в ціну товару повинно бути включено транспортні витати по доставці до Клайпеди, здійснено страхування вантажу), проте декларантом заявлено FCA Klaipeda (з врахуванням листа № б/н від 14.04.2021), та не надано документів, які підтверджують вартість транспортування з Норвегії до Литви (Клайпеда). Окрім цього, на вимогу митного органу декларантом надано прайс-лист, де вказано ціну на умовах CIF, з цього випливає, що ціна на умовах CIF та FCA є однаковою, що є суперечливим. На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару та додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, а саме: копія митної декларації країни відправлення (Норвегія), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно ЕМД № UA100530/2021/312051 від 18.04.2021 на рівні 2,15 дол. США/кг.».

Також судом встановлено, що на виконання вже згаданого вище зовнішньоекономічного договору продажу поставки товару від 15.05.2019 № 16-2019, укладеного між компанією «GLOBAL SALES AS» (Норвегія) згідно з рахунком-фактурою (інвойс) від 14.04.2021 №10002878, CMR № б/н від 22.04.2021 Підприємством на митну територію України ввезено ще одну партію товару риби свіжомороженої скумбрії.

26.04.2021 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № UA209210/2021/007940, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Риба свіжоморожена скумбрія (лат. Scomber Scombrus), ціла, 20 кг ящик, розмір (500 г +) - 19500,00 кг. Запаковано в 975 картонних коробок. Торговельна марка: Global Sale. Виробник: Global Sale AS, Норвегія».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

сертифікат якості № б/н від 14.04.2021;

рахунок-фактура (інвойс) № 10002878 від 14.04.2021;

автотранспортна накладна - CMR № б/н від 22.04.2021;

сертифікат про походження товару № б/н від 14.04.2021;

банківський платіжний документ № б/н від 15.04.2021;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № АТ-0000024 від 26.04.2021;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 05.08.2019;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 22.02.2021;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 16-2019 від 15.05.2019;

договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015;

договір (контракт) про перевезення № 01-2020 від 02.01.2020;

заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 26.04.2021;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №6897842 від 24.04.2021;

інші некласифіковані документи - лист б/н від 14.04.2021.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів».

АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. Код товару за УКТЗЕД: 0303541010, країна походження: NO, опис товарів та торговельна марка: « 1. Риба свіжоморожена скумбрія (лат. Scomber Scombrus), ціла, 20 кг ящик, розмір (500г+) - 19 700,00 кг. Запаковано в 985 картонних коробок: Не патрана, з головою та хвостом, без додаткової обробки, без первинної упаковки. Дата виробництва - 06/11/2020-29/01/2021. Не містить ГМО. Термін зберігання при - 20 град. С - 24 місяці. Торговельна марка: NORGE. Виробник: Global Sale AS, Норвегія», митна вартість визначена митним органом, за одиницю: 2,15, № рішення про коригування митної вартості: UA209000/2021/600139/1, дата рішення про коригування митної вартості: 16.04.2021, метод визначення митної вартості: 6, митна вартість розрахована декларантом, за одиницю: 2,0290, валюта: USD».

26.04.2021 митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України прошу надати документи для підтвердження заявленої митної товару, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності документів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України прошу Вас протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, а саме: копію експортної митної декларації; каталоги; специфікації; прайс-лист виробника товару».

Уповноваженою особою декларанта було додатково надано наступні документи:

проформа-інвойс № 50000964 від 12.04.2021;

копія митної декларації від 22.04.2021 № 21LTLC0100EK0D2784.

Листом від 26.04.2021 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 МК України, інших додаткових документів не існує та не будуть подані.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/600157/2 від 27.04.2021, у графі 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що згідно з інформацією, яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах, вартість товару є вищою за заявлену декларантом (інформація про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» станом на 26.04.2021). Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Аналізом поданих документів виявлено наступне: згідно п. 5.2 зовнішньоекономічного договору № 16-2019 від 15.05.2019 та рахунка-фактури № 10002878 від 14.04.2021 оплата за товар повинна бути здійснення на умовах передоплати - 14.04.2021, проте згідно банківського платіжного документу оплата здійснена 15.04.2021; на вимогу митного органу надано рахунок-проформу № 50000964 від 12.04.2021, згідно з яким оплата повинна бути здійснена - 12.04.2021; наявні суперечності щодо умов поставки: в рахунку-фактурі, рахунку-проформі вказано CIF Klaipeda ( в ціну товару повинно бути включено транспортні витати по доставці до Клайпеди, здійснено страхування вантажу), проте декларантом заявлено FCA Klaipeda (з врахуванням листа № б/н від 14.04.2021); відповідно до п. 1.2 договору № 16-2019 від 15.05.2019 покупцю з кожною партією товару надається прайс-лист, однак до митного оформлення даний документ поданий не був. На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару та додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, а саме: прайс-лист виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МК України дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно ЕМД № UA100310/2021/409583 від 13.04.2021 на рівні 2,15 дол. США/кг».

Не погоджуючись із відмовами відповідача у прийнятті митних декларацій та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 58 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

В обох випадках підставою для сумніву щодо заявленої митної вартості товару у відповідача були невідповідності у поданих до митного оформлення документах, які стосуються внесення передоплати за товар, в одному випадку таку передоплату внесено на два дні пізніше обумовленого строку, в іншому - на один день.

Так представник відповідача зазначає у відзиві, що під час здійснення митного контролю за МД № UA209210/2021/007837 від 23.04.2021 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено розбіжності та невідповідності в поданих документах, зокрема:

пунктом 1.1. договору продажу і поставки товару від 15.05.2019 № 16-2019 визначено: «Продавець продасть, а Покупець придбає морожену рибу та рибні продукти з неї, з урахуванням того, що асортимент, кількість, якість і ціна (далі «Товар») обумовлені рахунками (інвойс), підготовленими для кожної окремої партії»;

згідно з пунктом 5.2 договору продажу і поставки товару від 15.05.2019 № 16-2019 «Оплата Товару проводиться в доларах США на розрахунковий рахунок Продавця. Умови будуть змінюватися від продажу до продажу згідно до інвойсу. Зазвичай купівля-продаж здійснюватиметься таким чином: післяоплата протягом 14 календарного дня з моменту отримання Товару Покупцем; 100% передоплата»;

у рахунку-фактурі (інвойс) № 10002879 від 14.04.2021 визначено умови оплати даної партії товару, а саме: «Умови оплати: передоплата. Оплатити до 14.04.2021».

До митного оформлення надано банківський платіжний документ, згідно із яким оплата Позивачем здійснена 16.04.2021.

В іншому випадку за МД № UA209210/2021/007940 від 26.04.2021 митницею зауважено, що у рахунку-фактурі (інвойс) № 10002878 від 14.04.2021 визначено умови оплати даної партії товару, а саме: «Умови оплати: передоплата. Оплатити до: 14.04.2021». До митного оформлення надано банківський платіжний документ, згідно із яким оплата позивачем здійснена 15.04.2021. Крім того відповідно до пункту 1.2 договору продажу і поставки товару від 15.05.2019 № 16-2019 одним з документів, які продавець повинен передати Покупцю з кожною партією товару є прайс-лист. Однак до митного оформлення прайс-лист наданий не був.

Саме ці невідповідності у поданих до митного оформлення документах викликали у митного органу обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості та необхідність витребувати додаткові докази.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на недотримання строку передоплати є надуманими. Передоплата за товар була внесена у повному обсязі, відповідні платіжні документи надані відповідачу.

Основним документом, який встановляє істотні умови поставки є зовнішньоекономічний договір (контракт).

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону). Частиною першою статті 14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

З умов контракту та рахунків-фактур вбачається, що оплата за товар, узгоджена сторонами контракту, передбачає її здійснення у формі повної передоплати. У кожному з двох випадків така передоплату за товар була внесена у повному обсязі, платіжні документи на момент митного оформлення товару були подані митному органу.

Крім того, суд зауважує, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак надання декларантом банківських документів, що засвідчують факт перерахування коштів, проте не у строк, визначений договором чи рахунком-фактурою, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Оскільки декларант позивача подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню, то відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Відповідач у відзиві на позов звертає увагу, що заявлені Підприємством ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, які вже цим Підприємством розмитнювалися. Однак, це не є та не може бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15 і від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17 зазначив: «Сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів надано всі документально підтверджені дані про ціну договору».

Щодо ще однієї підстави для коригування митної вартості товару, а саме наявність суперечності щодо умов поставки: в рахунку-фактурі вказано умови CIF Клайпеда, а декларантом заявлено FCA Клайпеда, то суд враховує те, що проформа - це документ, який використовується у міжнародній комерційній практиці, та містить відомості про ціну товару, умови оплати, поставки та інше.

У спірному випадку (як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи) після погодження проформи №50000964 від 12.04.2021 шляхом усних домовленостей сторонами було погоджено, що доставка товарів (морожена скумбрія, ціла 20 кг розмір 500 + грам на штуку) буде здійснюватися на умовах FCA Клайпеда. В процесі оформлення документів для імпорту товару відправником було зроблено механічну помилку, у зв`язку з чим в інвойсах №10002878 та №10002879 від 14.04.2021 було вказано умови доставки CIF Клайпеда, що призвело до подальшого оформлення решти документів із умовами CIF.

У судовому засідання представник Підприємства пояснила, що усі супроводжуючі документи оформлялися відправником (Норвегія) та відправляються в порт вигрузки (Клайпеда). Відразу після оформлення усі вищевказані документи було надіслано в Клайпеду, Підприємство не мало змоги ознайомитися з їх змістом. Проте як тільки позивачу стало відомо про помилку, було запрошено у відправника підтвердження про умови поставки, які було погоджено в ході усних домовленостей (FCA Клайпеда). Продавець надіслав лист-підтвердження №б/н від 27.04.2021, що доставка товару згідно інвойсів №10002878 та №10002879 від 14.04.2021 буде здійснюватися на умовах FCA Клайпеда (а.с.76).

Судом встановлено, що декларантом позивача під час митного оформлення було надано лист від продавця №б/н від 14.04.2021, який спростовував питання щодо умов поставки та підтвердив, що доставка товару згідно інвойсів №10002878 та №10002879 від 14.04.2021 здійснювалась на умовах FCA Клайпеда (а.с.26). Проте митним органом безпідставно не було взято його до уваги. Оскільки на момент розмитнення товару за обома МД було наявне підтвердження факту доставки товару на умовах FCA Клайпеда, то митний орган необґрунтовано не взято такі обставини до відома та не враховано допущену помилку при оформлені інвойсів №10002878 та №10002879 від 14.04.2021.

Крім того, декларантом позивача в кожному з двох випадків надано експортні декларації, які давала змогу ідентифікувати імпортований товар та підтвердити поставку товару (а.с.36, 60). Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО «Інспектор» та навів номери і дати митних декларацій, митну вартість з яких взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Крім того, у спірному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу.

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідні консультації у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультацій не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600155/2 від 23.04.2021 та №UA209000/2021/600157/2 від 27.04.2021, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №722 від 14.05.2021 (а.с.8).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600155/2 від 23 квітня 2021 року та №UA209000/2021/600157/2 від 27 квітня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Приватне підприємство «Приватне мале підприємство «Лотос» (вулиця Шевченка, 21/7, місто Теребовля, Тернопільська область, 48101, ідентифікаційний код юридичної особи 21153067).

Відповідач: Галицька митниця Держмитслужби (вулиця Костюшка, 1, місто Львів, 79000, ідентифікаційний код юридичної особи 43348711).

У зв`язку з перебуванням судді Чепенюк О.В. у період з 15.07.2021 по 24.07.2021 у відпустці, повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення відпустки 26 липня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.