Рішення № 98545420, 26.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 р. Справа № 480/2550/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9953) про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9953) (далі - відповідач, 5-й прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9953)) про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок компенсації вартості неотриманого речового майна в цінах, що діяли на 11.08.2020 (дата звільнення) та сплатити різницю між нарахованою та виплаченою компенсацією.

Свої вимоги мотивував тим, грошова компенсація за неотримане речове майно позивачу виплачена 21.10.2020. При цьому, як вбачається з довідки про вартість речового майна, що належало позивачу до видачі, відповідач, розраховуючи суму компенсації, застосовував вартість речового майна в цінах, діючих у рік виникнення права на отримання речового майна, чим порушив ряд норм матеріального права та права позивача на отримання справедливої компенсації за речове майно, яким позивач не був забезпечений під час проходження служби.

Ухвалою суду від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погодився та вказав, що право позивача на компенсацію замість неотриманого речового майна було в повному обсязі реалізовано відповідачем, оскільки виплата була проведена у повному обсязі ще 21 жовтня 2020 року. При нарахуванні грошової компенсації за окремими видами речового майна необхідно враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів, належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна. Позивачем в жовтні 2020 року було отримано довідку про вартість речового майна №91. Цю довідку про вартість речового майна, згідно з якою сума належної до видачі грошової компенсації, складає 39251,80 грн., позивачем не оскаржено, а тому підстав для задоволення позову немає. Відтак, Сумський прикордонний загін діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України.

Крім того, відповідач також подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у задоволенні якої ухвалою суду від 30.06.2021 було відмовлено (а.с.37-38).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.06.2021 у відповідача було витребувано додаткові докази у справі, що на виконання вимог суду були надані (а.с.42-68).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, який пізніше перейменовано у 5-й прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України без зміни нумерації військової частини.

Наказом командира 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №322-ОС від 11.08.2020 з позивачем припинено контракт та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.9).

21.10.2020 позивачу була виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно у розмірі 39251,80грн. за довідкою №91 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , що підтверджується копією такої довідки, витягом з розрахунково-платіжної відомості позивача за жовтень 2020 року та випискою по картковому рахунку позивача (а.с.10-13, 15).

При цьому, як вбачається з копії довідки №91 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 (а.с.11-13) розрахунок вартості речового майна було здійснено згідно розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.02.2017 №33, від 06.01.2018 №30, від 30.01.2019 №21 та від 17.02.2020 №41 (а.с.11-13, 43-68).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу") закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Спеціальним законом, який, відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), відповідно до статті 1 якого соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-XII).

Згідно з частиною 1 статті 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за не отримане речове майно), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Додатком до цього Порядку визначена форма довідки про вартість речового майна, що належить до видачі. Згідно вказаною формою довідки передбачені такі графи: «порядковий номер», «найменування речового майна», «одиниця виміру», «рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна», «кількість предметів», «вартість за одиницю», «сума грошової компенсації», «усього предметів на суму».

При цьому, наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як-от: визначення вартості речового майна пропорційно до часу його використання, врахування вартості одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

Отже, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості станом на поточний рік.

Таким чином, грошова компенсація може виплачуватися військовослужбовцям при звільненні з військової служби (пункт 3) у разі виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

При цьому, виходячи з приписів зазначеного Порядку, грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості саме станом на поточний рік, в якому проведено виплату, в даному випадку 2020р.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, позивач під час проходження військової служби перебував на речовому забезпеченні у відповідача.

Згідно з довідкою №91 на вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , становить 39251,80грн.

При цьому, як вбачається з копії довідки №91 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 (а.с.11-13) розрахунок вартості речового майна, компенсація якого проведена в 2020р., було здійснено згідно розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.02.2017 №33, від 06.01.2018 №30, від 30.01.2019 №21 та від 17.02.2020 №41 (а.с.11-13, 43-68).

Тобто, при визначенні вартості речового майна, що належить позивачу до видачі, було застосовано закупівельну вартість (ціни) речового майна станом не лише на 1 січня поточного року (року звільнення позивача з військової служби та виплати компенсації), а й за минулі роки (2017-2019 роки).

Разом з тим, суд звертає увагу, що застосування в даному випадку закупівельних цін за минулі роки на речове майно при виплаті позивачу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна є таким, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку №178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, в якому проведено виплату, тобто в даному випадку станом на 01.01.2020, а не на за цінами на майно в момент виникнення права, як вважає представник відповідача, однак і не на день звільнення, як вважає позивач, відтак, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок компенсації вартості неотриманого речового майна в цінах, що діяли на 11.08.2020 задоволенню не підлягають.

Водночас, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що відповідачем порушено право позивача на отримання цієї компенсації виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату, тобто 2020р., з урахуванням вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити розрахунок компенсації вартості неотриманого речового майна в цінах, що діяли на 01.01.2020 (станом на і січня року, в якому проведено виплату) та сплатити різницю між нарахованою та виплаченою компенсацією.

При цьому, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача, що при нарахуванні грошової компенсації за неотримане речове майно важливі такі складові як момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін який минув з останнього моменту отримання предмети речового майна, оскільки приписами Порядку №178 не передбачено такого механізму розрахунку суми грошової компенсації, натомість закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно, виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 22.01.2001 Конотопським МРВ) до 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9953) (40030, м.Суми, пров.Громадянський, буд.6, код ЄДРПОУ 14321759) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати 5-й прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9953) здійснити розрахунок компенсації вартості неотриманого речового майна ОСОБА_1 в цінах, що діяли на 01.01.2020 та сплатити різницю між нарахованою та виплаченою компенсацією вартості неотриманого речового майна.

В задоволенні інших позовних відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26.07.2021.

Суддя І.Г. Шевченко