
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
26 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5951/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області про:
- визнання незаконним та скасування рішення Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області чергової дев`ятої сесії восьмого скликання "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 ", яким фактично зупинено розгляд заяви (клопотання) про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в зв`язку з проведенням інвентаризації земель комунальної власності на території Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області;
- зобов`язання Гоголівську селищну раду Миргородського району Полтавської області невідкладно на першій черговій сесії чи позачерговій сесії, яка відбудеться після набрання рішення законної сили, розглянути вказану заяву від 22.02.2021 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в зв`язку з проведенням інвентаризації земель комунальної власності на території Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, і прийняти законне рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
22 липня 2021 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення до остаточного вирішення питання про передання позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області дії всіх рішень відповідача, прийнятих ним після 22.03.2021 про надання будь-яким іншим особам дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства у бажаному для позивача місці розташування земельної ділянки, викопіювання розміщення кого він додав відповідача до заяви від 22.02.2021;
- заборонити відповідачу до остаточного вирішення питання про передачу позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, у бажаному для позивача місці розташування земельної ділянки, викопіювання розміщення кого він додав відповідача до заяви від 22.02.2021, приймати будь-які рішення чи вчиняти будь-які дії (по передачі у власність, в оренду, у постійне чи тимчасове користування, відчуження чи ін.) щодо земельних ділянок у бажаному для позивача місці розташування земельної ділянки, викопіювання розміщення кого він додав відповідача до заяви від 22.02.2021.
Розглянувши вищевказану заяву, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною шостою вказаної статті передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У постанові від 07 квітня 2020 року у справі №826/13413/18 Верховний Суд зазначив, що вищезазначені підстави забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Так, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що є очевидні ознаки протиправності рішення відповідача.
Оцінюючи повідомлені заявником обставини, суд виходить з того, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №826/5735/16). Проте отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постановах від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а, від 18.12.2019 у справі №160/4211/19.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що припущення заявника щодо ймовірного набуття прав на обрану позивачем земельну ділянку іншими особами не може бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки до моменту оформлення позивачем права власності на бажану земельну ділянку закон не містить будь-яких заборон щодо можливості претендувати на її зайняття іншими особами.
Наявність самого лише дозволу на розробку проекту землеустрою щодо такої земельної ділянки ще не свідчить про порушення прав позивача, оскільки такий дозвіл не передбачає автоматичної передачі права власності на відповідну земельну ділянку.
Відомостей, які б свідчили про ініціювання відповідачем процедури передачу права приватної власності на зазначену земельну ділянку іншій особі (включення земельної ділянки до переліку земель, права на які будуть реалізовані на земельних торгах, призначення проведення торгів (аукціону), погодження питань про надання дозволів на розробку землевпорядної документації іншим особам тощо) до суду не надано.
З урахуванням наведеного суд констатує, що заявником не доведено наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам чи інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Крім того, заявником не наведено жодних доказів на підтвердження того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, а також, що є очевидними ознаки протиправності рішень чи дій відповідача.
Доводи заявника про очевидну протиправність рішення Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області чергової дев`ятої сесії восьмого скликання "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 " потребують з`ясування позиції відповідача та перевірки обставин справи відповідними доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову у цій справі.
А відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Г.В. Костенко
Судове рішення № 98545194, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/5951/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: