Рішення № 98544858, 26.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 р. № 400/1132/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:визнання протиправним та скасування рішення від 10.09.2020 № 13/03.05-р; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами (з урахуванням уточнених позовних вимог викладених у відповіді на відзив):

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 13/03.05-р від 10.09.2020 року «Про відмову у проведенні перерахунку пенсії за заявою від 03.09.2020 року»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 з моменту звернення до відповідача з заявою від 04.08.2016 року, перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням довідки про заробітну плату № 61 від 29.07.2020р. за період до 01 липня 2000 року, видану Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 33161769) на підставі заяви від 03.09.2020 року, та стягнути недоплачену виплату з урахуванням виплачених сум;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн. та всі судові витрати у розмірі 3500 грн., що складаються з витрат на правову допомогу, витрат, пов`язаних з розглядом справи ( направлення документів до суду, відповідачу, ксерокс документів, ...).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено рішення від 10.09.2020р. про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1. Підставою для відмови стало те, при перевірці достовірності даних довідки виданої Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» встановлено, що таке підприємство не знаходиться за місцем реєстрації, при цьому майно, документи, в тому числі й архівні , залишись у м.Донецьк на непідконтрольній території України, що робить неможливим проведення документальної перевірки. Позивач вважає, що відповідач припинив виплату пенсії позивачу з підстав, не передбачених законом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач вважає, що його рішення від 10.09.2020р. є правомірним, а підстави для переархунку пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за списком №1 відсутні. Неможливість проведення документальної перевірки для підтвердження первинними документами довідки від 29.07.2020 № 61, виданої Державним підприємством Донецька вугільна енергетична компанія, про заробітну плату за період до 01.07.2000р., є обґрунтованою підставою для відмови в перерахунку пенсії. Зокрема, в довідці від 29.07.2020 № 61, виданої Державним підприємством Донецька вугільна енергетична компанія, про заробітну плату за період до 01.07.2000 зазначено, що особові рахунки на підставі яких вона видана знаходяться за адресою: м. Донецьк-112, 83112, вул. Стадіонна, 1. Зважаючи на цей факт відповідачем зроблено висновок, що Державним підприємством Донецька вугільна енергетична компанія під час видачі такої довідки про заробітну плату позивача за період з 1988 по 1993 було неможливо використати особові рахунки, оскільки вони знаходяться за адресою: м. Донецьк-112, 83112, вул. Стадіонна, 1. Відповідач вважає, що ним було використано надане йому законодавством право на перевірку довідки від 29.07.2020 № 61, виданої Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" шляхом направлення запиту до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Отже, неможливість проведення документальної перевірки для підтвердження первинними документами довідки від 29.07.2020 № 61, виданої підприємством про заробітну плату за період до 01.07.2000 є підставою для відмови в перерахунку пенсії згідно ст. 40 Закону № 1058.

У відповіді на відзив від 26.04.2021р. позивач зазначив про те, що неодноразово звертався до відповідача з заявами про вирішення даного питання, проте відповідач продовжував порушути право та законні інтереси позивача. У відповіді на відзив позивач уточнив позовні вимоги.

Ухвалою від 20.05.2021р. суд прийняв до розгляду уточнені позовні вимоги позивача викладені у відповіді на відзив.

В запереченнях відповідача від 11.05.2021р. Головне управління ПФУ в Миколаївській області заперечило проти вимоги позивача щодо стягнення судових витрат з бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 3500,00грн., оскільки позивачем в обгрунтування такої вимоги не надано жодного підтвердження.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований в м.Донецьку з 1997 року.

З 2014 року позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 19.02.2016р. № 4815603320 та проживає за адресою АДРЕСА_2 .

03.09.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі Довідки про заробітну плату № 61 від 29.07.2020р. за період до 01 липня 2000 року виданої Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769).

Рішенням відповідача від 10.09.2020р. № 13/3.05-р позивачу відмовлено в перерахунку пенсії в зв`язку з неможливість проведення документальної перевірки для підтвердження первинними документами довідки від 29.07.2020 № 61, виданої Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія», про заробітну плату за період до 01.07.2000р.

21.08.2020 року позивачем отримано відповідь за номером 0576-07-9/4771, в якій повідомлено, що підприємство не знаходиться за місцем реєстрації. При цьому майно, документи, архівні документи ДП «ДВЕК», залишились у м. Донецьк (83001, м. Донецьк вул. Артема, 63), на території непідконтрольній Українській владі, що робить неможливим проведення документальної перевірки.

Рішення відповідача ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню , отому позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1058-IV) передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

Відповідно до частини першої статті 5 Закону N 1058-IV цей, Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV (далі -Закон N 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин вересень 2020 року) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з

5 першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу І "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Абзацами першим, другим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки З, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (абзаци перший-третій пункту 2.10 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення особі пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати та її складові за даними, що містяться у розрахунковому листі особи за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11 аі5, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 2а-6873/11.

Посилання відповідача на неможливість проведення перевірки достовірності наданої мені довідки про заробітну плату № 61 від 29.07.2020р. за період до 01 липня 2000 року, видану державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769), оскільки неможливо провести документарну перевірку державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія (код ЄДРПОУ 33161769), яке розташоване на тимчасово окупованій території України, не ґрунтуються на нормах закону, з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638- IV "Про боротьбу з тероризмом" (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Донецьк Донецької області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що відповідач має оцінювати фактичні обставини моєї пенсійної справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач мав враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією територій Донецька та Донецької області, відмова відповідачем - органом державної влади мені - фізичній особі у реалізації права позивача на отримання пенсії з підстави видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії підприємством, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між його конституційним правом на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів, суд вважає, що відповідачем протиправно не враховано надана позивачем довідка про заробітну плату № 61 від 29.07.2020р. за період до 01 липня 2000 року, видана Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769) для обчислення пенсії за період страхового стажу до 01 липня 2000 року та не здійснено перерахунок розміру пенсії.

Отже, рішення відповідача від 10 вересня 2020 року № 13/032.05-р «Про відмову в перерахунку пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено у проведені перерахунку пенсії на підставі заяви від 03 вересня 2020 року, з урахуванням довідки про заробітну плату № 61 від 29.07.2020р. за період до 01 липня 2000 року, виданої Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769) є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Відповідачем до відзиву не надано належних доказів того, що позивачу неправомірно було призначено та нараховано пенсію за списком №1.

Положеннями частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині відмови відповідача перерахувати пенсію позивачу на підставі довідки про заробітну плату № 61 від 29.07.2020р. за період до 01 липня 2000 року, видану Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 33161769) на підставі заяви від 03.09.2020 року.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення з бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правову допомогу та витрат пов`язаних з розглядом справи в розмірі 3500,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 134 КАС України За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ціїє статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина 4 ст.134 КАС України визначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу та витрат пов`язаних з розглядом справи, не відповідає вимогам ст.134 КАС України, оскільки не підтверджена жодним належним доказом.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача щодо розподілу судових витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 3500,00грн.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Судовий збір розподіляється згідно вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 13/03.05-р від 10.09.2020 року «Про відмову у проведенні перерахунку пенсії за заявою від 03.09.2020 року».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 15 вересня 2020 року перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням довідки про заробітну плату № 61 від 29.07.2020р. за період до 01 липня 2000 року, видану Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 33161769) на підставі заяви від 03.09.2020 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

4. В частині вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу та витрат пов`язаних з розглядом справи - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 908,00грн., сплачений квитанцією від 16.02.2021р. № 17/КЗ.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов