Рішення № 98544656, 13.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року справа №380/9366/20

зал судових засідань №3

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Роздіна Ю.Н.,

представника позивача Васильчук С.С.,

представника відповідача Павліша О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тіерем Солушенс” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Тіерем Солушенс” код ЄДРПОУ 41614115, місцезнаходження: 79035, місто Львів, вул. Зелена, буд. 238 до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул.Стрийська, 35, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.06.2020 №27139;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю “Тіерем Солушенс” з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою від 02.11.2020 суддя прийняв справу до розгляду, відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 19.11.2020 суд повернув без розгляду заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 26.11.2020 суд задовольнив заяву представника позивача про застосування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 02.12.2020 суд задовольнив заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 14.01.2021 суд задовольнив заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 15.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про відповідність позивача як платника податку критеріям ризиковості платника податку, про що прийняв відповідне рішення. Позивач зазначає, що в оскарженому рішенні не вказано, яка саме податкова інформація, стала підставою для його прийняття. Крім того, на думку позивача, товариство з обмеженою відповідальністю “Тіерем Солушенс” не відповідає жодному з шести критеріїв ризиковості здійснення операцій, які викладені у додатку №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Позивач наголошує, що контролюючим органом в оскарженому рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та /або Критеріїв ризиковості операцій, не взято до уваги специфіку (діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами) та фінансово-господарські показники діяльності позивача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що внесення в Реєстр ризикових платників податків щодо відповідності такого платника критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій і завдань. Таке внесення не створює для позивача негативних наслідків та не порушує його прав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Тіерем Солушенс” (далі – ТзОВ «Тіерем Солушенс») код ЄДРПОУ 41614115, знаходиться за адресою: 79035, місто Львів, вул. Зелена, буд. 238.

Основний вид діяльності за КВЕД 46.13. діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами.

Позивач орендує офісні і складські приміщення, що підтверджується договорами від 18.05.2020 №156, №215, актами приймання-передачі від 18.05.2020, актами наданих послуг від 31.05.2020 №89, від 30.06.3030 №77, від 31.07.2020 №83, від 31.05.2020 №16, від 30.06.2020 №27, від 31.07.2020 №31 платіжними дорученнями №19.05.2020 №338, від 10.06.2020 №423, від 13.07.2020 №479, від 19.05.2020 №336, від 10.06.2020 №416, від 13.07.2020 №48, повідомленнями за формою 20-ОПП.

Факт наявності у позивача трудових ресурсів підтверджується його штатним розписом, звітами про суми нарахованої заробітної плати, та суми нарахованого єдиного внеску.

Позивач надав суду копії декларацій з податку на додатну вартість за серпень-вересень 2020 року з квитанціями про їх подання.

На підтвердження транспортування товарів позивач надав суду копії договору з ТзОВ «АВП Транс» від 01.04.2020 №47 з актом про надання послуг та платіжним дорученням.

Також позивач надав суду копії первинних документів, які підтверджують господарські відносини з його контрагентами, а саме з ТзОВ «Персонал Трейдінг» (договір від 02.01.2019 №Д-15-01-2019, видаткові накладні від 26.02.2019 №ПС-3047, від 26.02.2019 №ПС-3533, від 27.02.2019 №ПС-3052, від 28.02.2019 №ПС-3088, від 28.02.2019 №ПС-3424, від 28.02.2019 №ПС-3448, від 28.02.2019 №ПС-3465, від 28.02.2019 №ПС-3534, від 28.02.2019 №ПС-3560, від 28.02.2019 №ПС-3605, податкові накладні від 26.02.2019 №3047, від 26.02.2019 № 3533, від 27.02.2019 № 3052, від 28.02.2019 №3088, від 28.02.2019 № 3424, від 28.02.2019 № 3448, від 28.02.2019 № 3465, від 28.02.2019 № 3534, від 28.02.2019 №3560, від 28.02.2019 № 3605, рахунки на оплату постачальника від 26.02.2019 №ПС-3047, від 26.02.2019 №ПС-3533, від 27.02.2019 №ПС-3052, від 28.02.2019 №ПС-3088, від 28.02.2019 №ПС-3424, від 28.02.2019 №ПС-3448, від 28.02.2019 №ПС-3465, від 28.02.2019 №ПС-3534, від 28.02.2019 №ПС-3560, від 28.02.2019 №ПС-3605, товарно-транспортні накладні від 26.02.2019 №00001514, №00001525, №00001524, №00001526, №00001523, №00001527, №00001528, №00001521, №00001515, №00001518, платіжні доручення від 26.02.2019 №478, від 27.02.2019 №483, від 28.02.2019 №488, №489, №490, №491, №492, №493, №494, №495), з ТзОВ «Альма-Буд» (договір від 01.04.2020 №01-04-2020, видаткові накладні від 28.04.2020 №681, від 30.04.2020 №694, податкові накладні від 28.04.2020 №681, від 30.04.2020 №694, рахунки на оплату від 28.04.2020 №681, від 30.04.2020 №694, товарно-транспортна накладна від 28.04.2020 №АВП0002581, платіжні доручення від 28.04.2020 №1100, від 30.04.2020 №1106), з ТзОВ «Дефсі» (договір від 02.04.2020 №02-04-2020, видаткова накладна від 30.04.2020 №73, податкова накладна від 30.04.2020 №73, рахунок на оплату від 30.04.2020 №73, товарно-транспортна накладна від 30.04.2020 №АВП0002592, платіжне доручення від 30.04.2020 №141), з ПП «ЕЛЕКТРОПРОМЕХПРОМ» (договір від 02.4.2020 №02-04-2020, видаткова накладна від 16.04.2020 №625, податкова накладна від 16.04.2020 №625, рахунок на оплату від 16.04.2020 №625, товарно-транспортна накладна від 16.04.2020 №АВП0002549, платіжне доручення від 16.04.2020 №202), з ТзОВ «Торгівельна компанія «Лідер груп» (договір від 08.04.2020 №08-04-2020, видаткова накладна від 16.04.2020 №638, податкова накладна від 16.04.2020 №638, рахунок на оплату від 16.04.2020 №638, товарно-транспортна накладна від 16.04.2020 №АВП0002546, платіжне доручення від 16.04.2020 №629), з ТзОВ «Орлан» (договір від 16.04.2020 №16-04-2020, видаткова накладна від 04.05.2020 №776, податкова накладна від 04.05.2020 №776, рахунок на оплату від 04.05.2020 №776, товарно-транспортна накладна від 04.05.2020 №РТіС000007, платіжне доручення від 04.05.2020 №704), з ТзОВ «Мультіфлекс» (договір від 21.04.2020 №21-04-2020, видаткова накладна від 04.05.2020 №90, податкова накладна від 04.05.2020 №90, рахунок на оплату від 04.05.2020 №90, товарно-транспортна накладна від 04.05.2020 №РТіС000000, платіжне доручення від 04.05.2020 №215), з ТзОВ «ПНМ-Альянс» (договір від 22.04.2020 №22-04-2020, видаткова накладна від 07.05.2020 №287, податкова накладна від 07.05.2020 №287, рахунок на оплату від 07.05.2020 №287, товарно-транспортна накладна від 04.05.2020 №РТіС000002, платіжне доручення від 07.05.2020 №368), з ТзОВ «Віом» (договір від 18.05.2020 №18-05-2020, видаткова накладна від 21.05.2020 №0002, податкова накладна від 21.05.2020 №2, рахунок на оплату від 21.05.2020 №0002, товарно-транспортна накладна від 21.05.2020 №РТіС000007, платіжне доручення від 21.05.2020 №525), з ТзОв «Єсфаєр» (договір від 19.05.2020 №19-05-2020, видаткова накладна від 19.05.2020 №349, податкова накладна від 19.05.2020 №349, рахунок на оплату від 19.05.2020 №349, товарно-транспортна накладна від 19.05.2020 №РТіС000003, платіжне доручення від 19.05.2020 №333).

Відповідно до наданої відповідачем податкової інформації з березня по грудень 2020 року позивач придбавав ТМЦ за однією номенклатурою, а реалізовував за іншою.

04.06.2020 Головне управління ДПС у Львівській області прийняло рішення №27139 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – ПК України).

У пункті 201.10 статті 201 ПК України, зокрема, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 зазначеної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок з питань зупинення / реєстрації податкової затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2019 № 1165 (далі – Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 встановлено такі критерії ризиковості:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 6 порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим вказаного пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема такі функції, як організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений вказаним Кодексом; (пункти 19-1.1.40, 19-1.1.46).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Порядок збору та отримання податкової інформації контролюючим органом визначено у статтях 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено визначення таких понять:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування, шляхом наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та подання податкової накладної з порушенням ПКУ та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до вказаного Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу, виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України.

Дії контролюючих органів щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якого не приймалося рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платника податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19.

Суд зазначає, що віднесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є лише передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, або ненадання платником податку копій відповідних документів, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків. Вважаючи таке рішення неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. У межах такого спору підставами позову серед іншого можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу з віднесення платника податків до переліку таких платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Вказана позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.04.2021 у справі №520/4554/19.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що дії та висновки відповідача щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку є службовою діяльністю працівників податкового органу, виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України, яка не створює негативних правових наслідків для позивача. Відповідно, суд не вправі втручатися в службову діяльність відповідача, скасовувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.06.2020 №27139 та зобов`язувати відповідача виключити позивача з відповідного переліку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Тіерем Солушенс” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Повне рішення суду складене 23 липня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик