Рішення № 98544436, 23.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/832/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Гідросила", (вул. Братиславська, 5, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 34894740) до Головного управління ДПС у Кіровоградський області, (вул. В.Перспективна,55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Торговий дім «Гідросила» (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) та просить суд:

- визнати протиправною документальну позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Гідросила» Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу начальника ГУ ДПС України у Кіровоградській області від 15.10.2020р. № 1376-К "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» (код ЄДРПОУ 34894740);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.11.2020р. №00006570703.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 20.09.2020р. до податкового органу ним було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2020р., розрахунок коригування сум ПДВ, довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Вказана звітність прийнята податковим органом, що підтверджено відповідними квитанціями.

Відповідачем проведено камеральну перевірку заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2020р., за результатами якої не вносились до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ відомості щодо узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованої позивачем за серпень 2020р.

Натомість, відповідно до наказу керівника відповідача від15.10.2020р. №1376-К, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо визначення правомірності нарахування від`ємного значення та з метою достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника у банку за серпень 2020р. З проведенням вказаної перевірки позивач не погоджується та вказує, що її проведення можливе лише в разі формування сум бюджетного відшкодування за операціями визначеними п. 200.11 ст. 200 ПК України, а в даному випадку позивачем заявлене бюджетне відшкодування за рахунок від`ємного значення, яке виникло за серпень 2020р. та відповідно до приписів п. 200.10 ст. 200 ПК України – позивач набуває права отримати заявлене бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки.

Позивач вказує, що задля визначення та отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 4376000 грн., заявленого в декларації за серпень 2020р., було повністю дотримано вимоги п. 200.1. ст. 200 ПК України. Із загальної суми від`ємного значення 5308563 грн. підлягає бюджетного відшкодуванню на рахунок платника податку у банку 4376000 грн. (рядок 20.2.1) та до складу податкового кредиту наступного звітного періоду зараховано сума 932563 грн. (рядок 21 декларації).

Разом з тим, як зазначає позивач, відповідачем за наслідками перевірки зроблено висновок, що оскільки сплачений позивачем ПДВ при придбанні товарів у контрагентів, в подальшому був компенсований покупцями товару при його реалізації (в сумі 562085 грн.), то фактично відбулось відшкодування ПДВ на вказану суму, а тому суму бюджетного відшкодування зменшено на 562085 грн. про що прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даними позовом.

Ухвалою суду від 09.03.2021р. відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 02.04.2021р. (а.с.129).

30.03.2021р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення прийнятого за наслідками перевірки обумовлено тим, що протягом серпням 2020р. позивачем, як придбавались ТМЦ, та відповідно формувався податковий кредит за рахунок сум ПДВ сплачених у складі вартості ТМЦ, так і реалізовувався товар та відповідно формувались податкові зобов`язання з ПДВ, що на переконання відповідача, свідчить про те, що сплачений позивачем ПДВ компенсовано покупцями товару при його реалізації, а тому позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування на 562085 грн. (а.с.137-139).

Ухвалою суду від 02.04.2021р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 26.04.2021р. (а.с.186).

26.04.2021р. в судовому засідання оголошено перерву до 12.05.2021р. (а.с.225).

З 12.05.2021р. по 20.07.2021р. справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та у відпустці.

20.07.2021р. учасниками справи подано клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Щодо вимоги про визнання протиправною документальну позапланову виїзну перевірку позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.62.1.3. п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Державний контроль за додержанням податкового законодавства реалізується державною податковою службою через проведення різного виду перевірок, які повинні забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства. Результати перевірки викладаються в акті.

Отже, вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій суб`єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії –податкове повідомлення - рішення, саме воно має вплив на його права та обов`язки.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для позивача права чи інтересу.

Той факт, що на переконання позивача, відповідач не мав права проводити документальну позапланову перевірку щодо визначення правомірності нарахування від`ємного значення та з метою достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника у банку за серпень 2020р., є, в разі встановлення судом, підставою для визнання правових актів індивідуальної дії, прийнятих за наслідками таких дій, протиправними та їх скасування.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2020р. №00006570703, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

20.09.2020р. позивачем на адресу відповідача через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України подано наступні документи:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2020 року, прийняття якої підтверджується квитанцію №1 від 20.09.2020р (а.с.43-45);

- розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) , прийняття якого підтверджується квитанцію №1 від 20.09.2020р. (а.с.46-49);

- довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), прийняття якої підтверджується квитанцію №1 від 20.09.2020р. (а.с.50-52);

- розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ), прийняття якого підтверджується квитанцію №1 від 20.09.2020р. (а.с.53,54);

- заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) за серпень 2020 року, прийняття якої підтверджується квитанцію №1 від 20.09.2020р. (а.с.55-57);

- розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), прийняття якої підтверджується квитанцію №1 від 20.09.2020р. (а.с.58-62).

Факт одержання податковим органом вищевказаного пакету документів підтверджується квитанцією №2 від 20.09.2020р. (а.с.63). Згідно вказаної квитанції сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає 6413723,87грн., що відповідає даним рядка 19.1 податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 року.

Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування (Додаток 3) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4), позивачем заявлено до бюджетного відшкодування 4376000 грн., що відповідає сумі від`ємного значення, фактично сплаченій у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка "Усього" графи 7 таблиці 2 Додатку 3) та не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1).

Крім того, згідно довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2), позивачем зараховано частину суми від`ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 932563 грн.

15.10.2020р. керівником відповідача видано наказ №1376-к «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» за період серпень 2020р. з метою визначення правомірності нарахування від`ємного значення та з метою достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 (а.с.67).

Результати перевірки оформлені актом від 10.11.2020р. №196/11-28-07-03/34894740 (а.с.68-79).

Згідно висновків перевірки встановлено порушення позивачем п. 85.2 ст. 85, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України та відповідно п. 200.14 ст. 200 ПК України відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2020 р. в розмірі 4376000 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач 17.11.2020р. надав заперечення до акту перевірки (а.с.80-83).

26.11.2020р. відповідачем складено відповідь на заперечення (а.с.84-89).

За результатами розгляду заперечення та перевіркою наданих документів, порушень позивачем податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020р. Декларації від`ємного значення з ПДВ (рядок 19) та перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) податкової декларації з ПДВ за серпень 2020р. не встановлено.

На порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8. ст. 200 ПК України та на підставі п. 200.14 ст. 200 ПК України, позивачеві відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування за серпень 2020р. в загальній сумі 562085 грн.

Документальною позаплановою перевіркою не встановлено порушення позивачем вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника за серпень 2020 р. у розмірі 3813915 грн. (4376000 грн. - 562085 грн. = 3813915 грн.).

Отже, за результатами розгляду заперечень до акту перевірки, відповідач погодився з доводами позивача щодо правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника за серпень 2020 р. у розмірі 3813915 грн.

Натомість відмовляючи в наданні суми бюджетного відшкодування за серпень 2020р. в загальній сумі 562085 грн., відповідач виходив з того, що протягом серпня 2020р. сплачений позивачем податок на додану вартість при придбанні ТМЦ у контрагентів: АТ «Гідросила МЗТГ», ТОВ «Гідросила-Тетіс», ПрАТ «Гідросила ЛЄДА», було компенсовано покупцями товару при його реалізації (Додаток 4 до відповіді на заперечення) (а.с.101-106).

Таким чином, на переконання відповідача, позивач на має права на бюджетне відшкодування суми 562085 грн., оскільки вказана вже компенсована йому контрагентами при придбанні ТМЦ у позивача в серпні 2020р.

Після розгляду заперечень до акту перевірки, відповідачем 30.11.2020р. прийнято податкове повідомлення-рішення №00006570703 відповідно до якого позивачеві відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період серпень 2020р. в сумі 562085 грн. (а.с.107,108).

Не погодившись з прийнятим рішенням позивачем вживались заходи щодо адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №00006570703, які до позитивного результату не призвели (а.с.109-123).

Враховуючи вищевказані обставини позивач звернувся до суду з даними позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Статтею 200 розділу V ПК України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статі 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, сума від`ємного значення ПДВ набуває статусу суми заявленої до бюджетного відшкодування у разі подання платником податків контролюючому органу заяви про таке бюджетне відшкодування.

При цьому за визначенням підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем було подано декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 4376000 грн.

За результатами перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки, відповідачем підтверджено право позивача на нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника за серпень 2020 р. у розмірі 3813915 грн.

Відмовляючи позивачеві в бюджетному відшкодуванні суми 562085 грн., відповідач виходив з того, що вказана сума вже компенсована йому контрагентами при придбанні ТМЦ у позивача в серпні 2020р.

Разом з тим, вказані висновки відповідача є протиправними зважаючи на таке.

Позивач, обравши спосіб відшкодування ПДВ визначений п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, виконав всі без винятку вимоги та умови, які передбачені вказаним положенням ПК України.

Будь-яких інших умов для бюджетного відшкодування ПДВ положення п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України не містить.

Таким чином, суд дійшов висновку, що чинне податкове законодавство України взагалі не містить такої підстави для відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ, як компенсація платнику сплаченого ним постачальнику в ціні товару сум ПДВ, при отриманні оплати за такий товар в разі його реалізації.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4540 грн. (а.с.1).

Зважаючи на те, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру, розгляд якої передбачає сплату судового збору в розмірі 2270 грн., то враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог, позивачеві належить відшкодувати витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн. (4540 - 2270).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.11.2020р. №00006570703.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Гідросила» (код ЄДРПОУ 24894740) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник