
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5454/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина А1840 (25000, м. Кропивницький, вул. Братиславська, 9, код ЄДРПОУ 08160039)
про зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А1840 про зобов`язання вчинити дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він проходив військову службу у військовій частині А1840 до 17.08.2017 року. У період з 01.01.2016 року по 17.08.2017 року всупереч вимогам Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" відповідач не здійснював індексацію його грошового забезпечення. Лише 04.11.2020 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року в адміністративній справі №340/1535/20 позивачу перераховано 1982,58 грн. індексації грошового забезпечення за вказаний період. Таким чином фактичний остаточний розрахунок проведено відповідачем 04.11.2020 року. Позивач вважає, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати" він має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням строків виплати індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по день її фактичної виплати - 04.11.2020 року, тому просить суд зобов`язати військову частину А1840 нарахувати та виплатити йому таку компенсацію.
Ухвалою судді від 02.12.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 17.08.2017 року виплачена йому на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року. За наявності умов, визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", присуджені за рішенням суду суми підлягають компенсації лише якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням такого рішення суду. Заперечуючи право ОСОБА_1 на компенсацію йому втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення), відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1840. Наказом командира військової частини А1840 №168 від 17.08.2017 року позивача з 17.08.2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
У травні 2020 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А1840, оскаржуючи дії щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року в адміністративній справі №340/1535/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини А1840 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.08.2017 року. Зобов`язано військову частину А1840 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.08.2017 року (а.с. 10 - 14).
Вказане рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 року та було звернуто позивачем до примусового виконання.
У ході виконавчого провадження на рахунок позивача 04.11.2020 року перераховано кошти індексацій його грошового забезпечення у сумі 1982,58 грн. (а.с. 9)
Позивач, вважаючи, що має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням відповідачем строків виплати індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по день її фактичної виплати - 04.11.2020 року, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Грошове забезпечення військовослужбовців врегульовано статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною 1 цієї статті передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення".
За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 року - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. (стаття 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення")
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі №9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 року у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 року у справі №825/694/17.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці") роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Як установлено судом, 17.08.2017 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини А1840 у зв`язку із зарахуванням на навчання до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. У цей день відповідач не провів з позивачем повний розрахунок та не виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період його служби з 01.01.2016 року по 17.08.2017 року, що встановлено рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду 26.06.2020 року у справі №340/1535/20. На виконання цього рішення суду, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, позивачу нарахована та виплачено індексацію його грошового забезпечення лише 04.11.2020 року.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №1214-IX від 04.02.2021 року до таких доходів включено також суми індексації грошових доходів громадян.
Статтями 3, 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає. (стаття 5 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати")
Як передбачено абзацом третім статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію виплачують за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року (надалі - Порядок №159 - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Вказаний Порядок поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Пунктом 4 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Суд відхиляє доводи відзиву про те, що компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати можлива лише у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, яким присуджено суми доходу, оскільки за правовою позицією, сформульованою Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року (справа №336/4675/17), від 21.06.2018 року (справа №523/1124/17) та від 03.07.2018 року (справа №521/940/17), від 14.05.2019 року (справа №487/6312/16-а), виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Суд вважає, що оскільки індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.08.2017 року у розмірі 1982,58 грн. виплачена позивачу лише 04.11.2020 року, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за цей період.
При вирішенні справи та обранні способу захисту суд прав позивача суд враховує висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 15.10.2020 року (справа №240/11882/19), від 29.04.2021 року (справа №240/6583/20) у подібних правовідносинах.
Судові витрати у справі сторонами не понесено.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 291, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов`язати військову частину А1840 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 року по 04.11.2020 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Судове рішення № 98544385, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 19.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 340/5454/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: