Рішення № 98544204, 26.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Справа № 280/2072/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Кисіля Р.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименка Романа Васильовича (вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 31, м. Київ, 02094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (вул. Федорова Івана, буд. 64/16, оф. 311, м. Київ, 03150), про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименка Романа Васильовича (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідач щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №91570, виданого 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 26.02.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №63948980.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Також, позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вижити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови відповідача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.02.2021 ВП №63948980.

В обґрунтування позову зазначає, що 11.03.2021 на адресу Відраднівського закладу загальної середньої освіти Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, закладу де працює позивачка, надійшла постанова відповідача від 26.02.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Оскаржувана постанова прийнята відповідачем поза межами його повноважень, оскільки прийняті щодо боржника, який проживає, перебуває на території Запорізької області, на території міста Києва наколи не проживала, не працює та не має будь-якого майна.

Ухвалою від 17.03.2021 заява позивача про забезпечення позову задоволена, зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням по справі №280/2072/21, дію постанови Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименка Романа Васильовича від 26.02.2021, прийнятої у виконавчому провадженні №63948990, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Ухвалою від 17.03.2021 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (вул. Федорова Івана, буд. 64/16, оф. 311, м. Київ, 03150), судове засідання призначене на 25.03.2021.

24.03.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання із матеріалами виконавчого провадження №63948980.

У судове засідання 25.03.2021 учасники справи не прибули.

Станом на 25.03.2021 відзив на позов від відповідача до суду не надходив, у суду була відсутня інформація про отримання відповідачем копії позовної заяви.

Ухвалою від 25.03.2021 судове засідання було відкладене на 31.03.2021.

У судове засідання 31.03.2021 представники відповідача та третьої особи не прибули, будь-яких заяв чи клопотань від них до суду не надійшло.

31.03.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване необхідністю залучення адвоката.

Ухвалою від 31.03.2021 судове засідання було відкладене на 08.04.2021.

06.04.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що 16.12.2020 стягувач - третя особа звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. №91570 від 31.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 18441,00 грн. 17.12.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63948980. Зазначає, що ним було скеровано запити щодо джерела отримання доходу боржником до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби. згідно отриманих відомостей відповідачем встановлено що ОСОБА_1 отримує дохід від комунальної установи «Центр культури та дозвілля, сім`ї, молоді, спорту та туризму» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ 41841069), Відрадннівського закладу загальної середньої освіти Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ 26404214) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012). 26.02.2021 відповідачем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Зазначає, що позивачем не оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження. Також зазначає, що у виконавчому документі зазначене місце проживання боржника в м. Києві, а тому відповідач відкрив виконавче провадження за цим виконавчим документом. Зазначає, що виконавчий напис є чинним. Просить відмовити у задоволенні позову.

08.04.2021 від позивача до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №336/2529/21.

У судове засідання 08.04.2021 представники учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

Ухвалою від 08.04.2021 провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі №336/2529/21.

08.07.2021 від позивача до суду надійшла заява про поновлення провадження у справі, обґрунтована набранням законної сили судовим рішенням у справі №336/2529/21.

Ухвалою від 09.07.2021 поновлене провадження у справі, судове засідання призначене на 15.07.2021.

Станом на 15.07.2021 у суду були відсутні відомості щодо отримання учасниками справи повісток про виклик до суду на 15.07.2021, через що судове засідання було відкладене на 26.07.2021.

У судове засідання 26.07.2021 учасники справи, повідомлені про дату, час та місце судового засідання не прибули.

26.07.2021 позивачем до суду подана заява про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Враховуючи зазначене, суд розглянув справу за відсутності учасників справи, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи та за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень судом встановлено, що 16.12.2020 до відповідача надійшла заява стягувача (третьої особи) про примусове виконання рішення від 07.12.2020 б/н.

17.12.2020 відповідачем було відкрите виконавче провадження №63948980. Зазначене виконавче провадження відкрите з приводу примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №91570, виданого 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 18441,00 грн.

Також, 17.12.2020 відповідачем, в межах зазначеного виконавчого провадження, прийняті постанови: про стягнення з боржника основної винагороди - 1844,10 грн., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 669,00 грн.

17.12.2020 відповідачем вчинений запит до Державної податкової служби України щодо джерел отримання боржником доходів та отримана відповідь на цей запит.

Постановами відповідача від 26.02.2021 було звернене стягнення на доходи позивача від Комунальної установи «Центр культури та дозвілля, сім`ї, молоді, спорту та туризму» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, від Відраднівського закладу загальної середньої освіти Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Вважаючи дії відповідача щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса та постанову відповідача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника протиправними позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частиною першою статті 4 Закону №1404 визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404 встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім винятків, установлених цією частиною.

Частиною першою статті 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 18 Закону №1404 під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №1404 сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону №1404 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Частиною першою статті 28 Закону №1404 встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1403) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За змістом частини першої статті 4 Закону №1403 діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону №1403 державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Статтею 16 Закону №1403 визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 Закону №1403 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За визначеннями, поданими у статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003 (далі - Закон №1382), місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною другою статті 2 Закону №1382 встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За змістом статті 6 Закону №1382 реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5942-VI від 20.11.2012 (далі - Закон №5942) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону №5942 до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, отримавши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, в якій, як і в указаному виконавчому документі, зазначено дві різні адреси боржника, приватний виконавець не міг не звернути уваги, що ці адреси, якщо вирішувати питання про прийняття до виконання цього виконавчого документа, відсилають до різних виконавчих округів (Львівська область та місто Київ відповідно). Звідси виникає потреба з`ясування місця проживання боржника як умови прийняття виконавчого документа до примусового виконання приватним виконавцем, територіальним округом якої є місто Київ (пункт 81 постанови). Верховний Суд дійшов висновку про те, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою (п. 86 постанови).

У справі №380/7750/20 Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку, що хоча приватний виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі, водночас приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону №1403-VIII), повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності (частина перша статті 4 Закону № 1403-VIII). Закріплені у статті 4 Закону № 1403-VIII засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків (пункти 79-80 постанови).

У постанові від 15.07.2021 по справі №380/9335/20 Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, сформована наступна правова позиція:

«У виконавчому провадженні місце проживання боржника відіграє важливу роль як для визначення виконавчого округу, в якому має здійснюватися виконавче провадження, так і для можливості реалізації боржником своїх прав і виконання обов`язків у виконавчому провадженні.

Так, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення.

Зазначеною статтею на боржника покладено низку обов`язків (зокрема повідомляти виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій), виконання яких передбачає перебування у безпосередній близькості до місця вчинення виконавчих дій.

У зв`язку з цим Верховний Суд погоджується з висновками, викладеними у постанові від 31.03.2021 в справі №380/7750/20, про те, що примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив`язаним до місця проживання/перебування боржника що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження.

При цьому Верховний Суд ураховує, що вказаним Законом передбачено право стягувача обирати місця відкриття виконавчого провадження між органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, але наголошує, що таке право не має нівелювати права боржника, передбачені статтею 19 Закону.

Суд уважає за необхідне також зазначити, що в силу частин першої та другої статті 4 Закону №1403-VIII приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, а також повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Також, в силу положень статті 16 Закону №1403-VIII, приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якої поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України. Зокрема, суб`єкти владних повноважень мають приймати рішення (вчиняти дії) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та неупереджено.

Щодо відсутності у чинному законодавстві вимог щодо здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації боржника, то Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду вважає звертає увагу на таке.

Як уже було зазначено, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (частина перша статті 24 Закону). Водночас визначення місця проживання та місця перебування наведено у Законі №1382-IV, відповідно до якого місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Виходячи з приписів статті 6 Закону №1382-IV, місце проживання підлягає обов`язковій реєстрації, тобто Закон №1382-IV пов`язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону, є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання.

Отже, відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі, до якого належить зареєстрована адреса місця проживання боржника, відповідатиме принципу юридичної визначеності, вимогам, установленим частиною другою статті 2 КАС України та вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Що стосується місця проживання боржника, яке незареєстроване у встановленому законом порядку, Верховний Суд виходить з того, що таке місце проживання боржника, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самим боржником (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом №1382-IV) або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні Закону №1382-IV».

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач оскаржує дії та постанову відповідача вчинені у виконавчому провадженні №63948980 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №91570, виданого 21.10.2020, про стягнення з позивача на користь третьої особи заборгованості в розмірі 18441,00 грн.

Із змісту адміністративного позову встановлено, що підставою оскарження дій та постанови є порушення, на думку позивача, відповідачем вимог щодо територіальної компетенції вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса.

Наявні в матеріалах справи відомості свідчать про те, що виконавчим округом відповідача, визначено місто Київ.

Як зазначає позивач та підтверджується наявною в матеріалах справи документами позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживає: АДРЕСА_3 .

Матеріали виконавчого провадження не містять інформацію про зареєстроване місце проживання позивача чи місце фактичного проживання позивача, зазначені у позові. Разом з тим, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає: АДРЕСА_5 .

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що позивачка будь-коли мала зареєстроване місце проживання на території м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, а так само проживала та території міста Києва.

Судом встановлено, що 04.01.2020 третьою особою був укладений договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-577266, оформлений із використанням одноразового ідентифікатора.

Разом з тим, судом встановлено, що 13.01.2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження №1202008002000085 про викрадення речей у позивачки 04.01.2020 (мобільного телефону).

17.03.2021 позивачка звернулась до органів Національної поліції із заявою про те, що невстановлена особа, використовуючи особисті дані позивачки оформила кредит в ТОВ «Качай гроші», при цьому повідомила, що працівники даної установи почали телефонувати їй приблизно за тиждень після крадіжки телефону. Зі слів позивачки на даному телефоні знаходились фотографії паспорту.

Судом встановлено, що 17.06.2021 набрало законної сили заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/2529/21 (провадження №2/336/2551/2021) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса. Зазначеним судовим рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №81570, виданий 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості в розмірі 18441,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем в адресу позивача не надсилався жоден документ виконавчого провадження (в тому числі постанова про відкриття виконавчого провадження), що позбавило позивачку права бути обізнаною із вчиненням відповідачем виконавчих дій. Про наявність зазначеного виконавчого провадження позивачка дізналась лише після отримання постанови відповідача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.02.2021 за місцем своєї роботи.

За даними автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що 30.03.2021відповідачем була прийнята постанова про зупинення вчинення виконавчих дій.

Отож з установлених обставин справи вбачається, що нотаріусом під час вчинення виконавчого напису самостійно зазначено адресу в м. Києві як адресу місця проживання боржника. Суд ураховує, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не встановлює відповідних обставин, адже не викликає особу, не спілкується з нею та не отримує від неї жодної інформації. Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження того, що вищезазначена адреса піддавалась перевірці на предмет її достовірності. Суду не надано будь-якого підтвердження перебування позивача за адресою в м. Києві.

Аналізуючи положення статей 9, 18 Закону №1404, положення статті 27 Закону №1403, а також положення Закону №5942, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись.

Серед іншого, Верховний Суд зазначив, що норми КАС України також пов`язують місце проживання особи із зареєстрованим місцем її проживання. Так, відповідно до частини третьої статті 171 КАС України суд встановлює місце проживання фізичної особи шляхом надсилання запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Отже, законодавець, оперуючи поняттям «місце проживання особи», передбачає, що таке місце проживання має бути особою зареєстровано і суб`єкти владних повноважень зобов`язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій.

Таким чином, відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

В іншому випадку, нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Суд наголошує, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у справі № 380/9335/20 також звернув увагу на положення пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404, відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Виходячи із системного аналізу цієї норми в сукупності з іншими положеннями Закону №1404-VII, Верховний Суд констатував, що надання триденного терміну для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного виконавця.

Підсумовуючи викладене, саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 в справі №380/7750/20, від 15.07.2021 у справі №380/9335/20.

За встановлених обставин у цій справі визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон №1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

За приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин справи, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача порушених відповідачем, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та скасувати постанови відповідача, прийняті у виконавчому провадженні №63948980, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2020, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 17.12.2020, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 17.12.2020, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 26.02.2021, якими звернене стягнення на доходи ОСОБА_1 від Комунальної установи «Центр культури та дозвілля, сім`ї, молоді, спорту та туризму» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Відраднівського закладу загальної середньої освіти Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

При цьому суд вважає, що достатньою сатисфакцією порушених прав буде скасування зазначених постанови відповідача, і визнання протиправними дій відповідача щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису охоплюється таким судовим рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн. за подання позову до суду та 681,00 грн. за заявою про забезпечення позову, які належить стягнути на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименка Романа Васильовича (вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 31, м. Київ, 02094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (вул. Федорова Івана, буд. 64/16, оф. 311, м. Київ, 03150), про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, прийняті у виконавчому провадженні №63948980 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №91570 від 31.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2020; постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 17.12.2020; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 17.12.2020; постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 26.02.2021, якими звернене стягнення на доходи ОСОБА_1 від Комунальної установи «Центр культури та дозвілля, сім`ї, молоді, спорту та туризму» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Відраднівського закладу загальної середньої освіти Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1589,00 грн. (одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 26.07.2021.

Суддя Р.В. Кисіль