Ухвала суду № 98544108, 26.07.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

26 липня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3085/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд: 1) поновити строк звернення до адміністративного суду та прийняти дану позовну заяву до свого провадження; 2) разом з відкриттям провадження у справі прийняти ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову та зупинити виконавче провадження № 62357438 до ухвалення рішення у даній справі. Ухвалу про зупинення виконавчого провадження негайно надіслати на адресу позивача; 3) ухвалити рішення, яким визнати неправомірною та скасувати вимогу відповідача, Головного управління ДПС у Закарпатській області, про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 р. № Ф-2354/50 У про стягнення з ОСОБА_1 5027,29 грн.; 4) зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області, виключити всі дані щодо ОСОБА_1 , які фізичну особу-підприємця з обліку інформаційної системи органу доходів і зборів як платника ЄСВ; 5) стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2497,00 грн..

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 р. № Ф-2354-50 У, тобто зупинити виконавче провадження № 6235743 до вирішення справи по суті.

Необхідність забезпечення адміністративного позову аргументована тим, що оскаржувана вимога Головного управління ДПС у Закарпатській області від 11.02.2020 р. № Ф-2354-50 У має очевидний протиправний характер, оскільки позивач не являється платником єдиного соціального внеску, не мав можливості оскаржити її в досудовому порядку, оскільки не отримував її на адресу реєстрації та проживання, за якою проживає з 2011 року, тобто порушено право позивача на досудовий розгляд даного питання, у зв`язку з чим Вимога подана до виконання та 17 червня 2020 року відкрито виконавче провадження Ужгородським міським відділом Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Осійської В.В. № 62357438, в межах якого арештовано майно та кошти позивача, чим позивач вважає, що прямо порушено його майнові права та інтереси. Вважає, що тільки шляхом застосування судом заходів забезпечення позову можна негайно припинити порушення його майнових прав та інтересів.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Крім цього, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача при винесенні вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги від 11.02.2020 р. № Ф-2354-50 У, шляхом зупинення виконавчого провадження № 6235743 до вирішення справи по суті, є предметом оскарження у даній адміністративній справі, є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2018р. справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з позовної заяви, спір між сторонами існує щодо правомірності винесення Головним управління ДПС у Закарпатській області вимоги від 11.02.2020 р. № Ф-2354-20 У, оцінка дій яких підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті про її оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.В. Іванчулинець