Ухвала суду № 98543441, 26.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

26 липня 2021 р. Справа №200/6567/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження питання розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківського зонального відділення Військової служби правопорядку про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Білоцерківського зонального відділення Військової служби правопорядку (далі – відповідач), відповідно до якої просив суд:

- стягнути з відповідача частину середнього заробітку за весь час затримки виплати невиплаченого грошового забезпечення при звільненні працівника починаючи з 19.06.2019 року - дня звільнення по день фактичного розрахунку - 27.05.2021 року на користь позивача в сумі - 100000 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач прописаний за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 3 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Так, частиною 1 статті 22 КАС України врегульовано, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

За правилами частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм видно, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Отже, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Таким чином, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є стягнення з відповідача, Білоцеркіскього зонального відділення Військової служби правопорядку на користь позивача частину середнього заробітку за весь час затримки виплати невиплаченого грошового забезпечені при звільненні.

Місцезнаходження відповідача згідно матеріалів справи АДРЕСА_2 .

Позивач у позовній заяві в якості місця свого проживання зазначає таку адресу: АДРЕСА_3 .

На підтвердження адреси місця проживання позивачем було надано довіку про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 9499 від 10.10.2019 року видану Військово-цивільною адміністрацією м. Торецьк Донецької області, в якій вказано, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Правовідносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-ІV (далі - Закон №1382-ІV).

Згідно статті 3 Закону № 1382-IV, вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; - місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 6 Закону № 1382-ІV визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Аналіз зазначених нормативно-правових норм дає підстави для висновку, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання підтверджується вичерпним переліком певних документів, зокрема, паспорт громадянина України.

Крім того, механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів визначають Правила реєстрації місця проживання, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі - Правила).

Пунктом 3 Правил визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно пункту 4 Правил визначено, що реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

За змістом пункту 9 Порядку відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Отже, засвідчення факту місця проживання у публічно-правових відносинах, має бути підтверджено реєстраційними відомостями, внесеними в паспортний документ.

Вказане свідчить, що в розумінні статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження), відомості про яке внесено до паспорта цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Водночас, фактичне місце проживання позивача без реєстрації не може вважатися місцем проживання останнього «зареєстрованим у встановленому законом порядку» для цілей застосування статті 25 КАС України при визначені підсудності такої справи.

Суд наголошує, що терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов`язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом №1382-ІV порядку проживанням особи, а не з його роботою, зайнятістю чи місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.4 ч.3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ст. 80 КАС України суд може витребувати докази за власною ініціативою. Для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення у даній справі, суд вважає за необхідне витребувати докази з власної ініціативи.

З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин даної справи, суд вважає за необхідне витребувати у Відділу реєстрації Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44) та Органу реєстрації Торецької міської військово-цивільної адміністрації (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, 24-а) – інформацію щодо останнього відомого місця реєстрації проживання/перебування ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 5 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини шостої статті 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Дослідивши обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до справ незначної складності, так як під час її розгляду підлягають дослідженню велика кількість обставин та фактів, що мають значення для справи, дану справу недоцільно розглядати у порядку спрощеного провадження, а слід перейти до її розгляду у порядку загального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КАС України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 22, 26, 47, 72, 80, 179, 205, 257, 260, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Розгляд справи № 200/6567/21 здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання у даній справі на 16 серпня 2021 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1, про що повідомити сторін.

Витребувати у Відділу реєстрації Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44) та Органу реєстрації Торецької міської військово-цивільної адміністрації (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, 24-а) інформацію щодо останнього відомого місця реєстрації проживання/перебування ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

Зобов`язати Відділ реєстрації Бахмутської міської ради та Орган реєстрації Торецької міської військово-цивільної адміністрації надати витребувані судом докази у строк до 13 серпня 2021 року, шляхом надіслання сканкопій оригіналів цих документів на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua

Засвідчені у встановленому порядку копії цих документів направити на поштову адресу суду: 84112, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1, корпус 2.

Попередити учасників справи про те, що ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Ухвала складена і підписана 26 липня 2021 року у порядку письмового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С.І. Бабіч