Ухвала суду № 98543366, 26.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 липня 2021 року Справа №160/12079/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати дії співробітників відділення поліції № 4 (міста Кривий Ріг) Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, які стали підставою внесення в обліки Генерального секретаріату МОКП - Інтерполу та знаходження в обліках втрачених/викрадених/анульованих документів паспортів для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 , паспорти НОМЕР_1 , виданий 16.06.2017 органом 1256, та FY626942, виданий 25.02.2020 органом 8017, протиправними;

- зобов`язати відповідача вчинити дії по вилученню інформації з баз обліку, які стали підставою внесення в обліки Генерального секретаріату МОКП - Інтерполу та знаходження в обліках втрачених/викрадених/анульованих документів, паспортів для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 , паспорти НОМЕР_1 , виданий 16.06.2017 органом 1256, та FY626942, виданий 25.02.2020 органом 8017.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2021 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.

При цьому, представник позивача у позовній заяві просить суд звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Розглянувши віщезазначене клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

За приписами п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Зміст положень пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що ця законодавча норма поширюється лише на вимогу, визначену частиною 5 статті 21 КАС України.

Частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Відтак позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду по справі № 9901/167/19.

Крім того, враховуючи, що предметом позову є саме визнання протиправними дій співробітників відповідача, які стали підставою внесення в обліки Генерального секретаріату МОКП - Інтерполу та знаходження в обліках втрачених/викрадених/анульованих документів, паспортів для виїзду за кордон на ім`я позивача, а також відповідне зобов`язання відповідача вчинити дії по вилученню такої інформації з баз обліку, а не відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, положення п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" також не застосовуються до спірних правовідносин.

Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії Суддів Касаційного адміністративного суду від 13.03.2018 року по справі №820/5268/17.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia», заява №26746/05, п. 108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб («Ashingdane v. the United Kingdom», Заява №8225/78, п. 57).

За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову.

Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено пов`язані позовні вимоги немайнового характеру, що полягають у визнанні протиправними дій співробітників відповідача, які стали підставою внесення в обліки Генерального секретаріату МОКП - Інтерполу та знаходження в обліках втрачених/викрадених/анульованих документів, паспортів для виїзду за кордон на ім`я позивача, а також відповідному зобов`язанні відповідача вчинити дії по вилученню такої інформації з баз обліку. Отже, позивач звернувся з позовною заявою немайнового характеру.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру.

Судовий збір має бути сплачено у розмірі 908,00грн. за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (пункт 9 частини п`ятої статті 160 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Слід зазначити, що КАС України передбачено, що зазначення змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, викладається тільки у позовній заяві, проте позовна заява не містить змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Так, в порушення вищезазначених вимог законодавства, позивачем у власній позовній заяві взагалі не зазначено виклад обставин, якими останній обґрунтовує свої вимоги до відповідача, також не зазначено жодного обґрунтування та доказів, що підтверджують вказані обставини.

За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки п.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.;

- уточненої позовної заяви, в якій чітко викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, а також копій цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Турова