Рішення № 98542987, 29.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 160/6368/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 року Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110080/2020/100047/1 та №UA110080/2020/100048/1 від 14.12.2020 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2020/00262 та №UA110080/2020/00263, прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 19.05.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.02.2020 року між ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та компанією «NOURYON SURFACE CHEMISTRY АВ» (продавець) (Швеція), укладено зовнішньоекономічний контракт №1138-09 про купівлю товару у відповідності до Специфікацій до даного контракту. Відповідно до додаткової угоди №2 від 14.04.2020 року на митну територію ввезено наступний товар - активні засоби ЛІЛАФЛОТ 811М – 19 550,00 кг., являє собою прозору, жовтувату, густу рідину, яка має активні здібності, є сумішевим продуктом - сумішшю двох органічних хімічних сполук. Ціна товару склала 3,56 євро за 1кг. Об`єм товару, законтрактований до поставки склав 371 450 кг та буде поставлятися рівномірно по місяцях до 31.03.2021 року. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СІР - склад покупця у відповідності з «Інкотермс 2010». З метою митного оформлення ввезеного товару, ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» 14.12.2020 року подано електронні митні декларації №UA110080/2020/005722 та №UA110080/2020/005723, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем були прийняті оспорювані рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

18.05.2021 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA110140/2021/000755 від 28.01.2021 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Дніпровською митницею ДМС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: декларант при заявлені митної вартості товару мав додати до контрактної ціни надані фірмою-імпортером знижки та інше зменшення звичайної конкурентної ціни; партії товару за МД №UА110080/2020/005695 та МД №UА110080/2020/005696 мають вагу по 19,550 тон і згідно прайс-листа №242/07/2020 від 21.07.2020 року ціна має становити 3,64 євро/кг; калькуляція витрат виробника NOURYON SURFACE CHEMISTRY АВ містить витрати на страхування 1000 кг LILAFLOT 811М - 71 євро, проте відповідно статті 53 п. 2.8 якщо здійснювалося страхування вантажу декларантом надаються страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; декларантом надані тільки страхові поліси №1721630008035 від 25.11.2020 року та № 1721630008087 від 30.11.2020 року, проте, документи що містять відомості про вартість страхування партії товару, що оцінюються, не надані; в листі NOURYON SURFACE CHEMISTRY АВ, Швеція, №251/11/2020 від 25.11.2020 року зазначено, що компанія каталогів, прейскурантів і т.п. на свою продукцію не має, так як ціна є індивідуальною для кожного клієнта. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України.

21.05.2021 року представником позивача подано письмову відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» 11.09.2004 року зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Криворізької міської ради за адресою: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47. Основний вид діяльності за кодом КВЕД 07-10 – добування залізних руд.

Так, 24.02.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та компанією «NOURYON SURFACE CHEMISTRY АВ» (продавець) (Швеція), укладено зовнішньоекономічний контракт №1138-09 про купівлю товару у відповідності до Специфікацій до даного контракту.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 14.04.2020 року ціна товару склала 3,56 євро за 1кг. Об`єм товару, законтрактований до поставки склав 371 450 кг та буде поставлятися рівномірно по місяцях до 31.03.2021 року.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СІР - склад покупця у відповідності з «Інкотермс 2010».

З метою митного оформлення ввезеного товару, ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» 14.12.2020 року подано електронні митні декларації №UA110080/2020/005722 та №UA110080/2020/005723, відповідно до яких до ввезення задекларовано наступний товар - активні засоби ЛІЛАФЛОТ 811М – 19 550,00 кг., являє собою прозору, жовтувату, густу рідину, яка має активні здібності, є сумішевим продуктом - сумішшю двох органічних хімічних сполук.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції) на рівні 3,56 євро/кг.

За декларацією №UA110080/2020/005722 для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: висновок ДВПЕД №142001600-0672, протокол тендерного комітету від 26.03.2020 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.07.202 року №242/07/2020, розрахунок ціни (калькуляція) від 21.07.2020 року, страховий сертифікат (поліс) від 25.11.2020 року №1721630008035, додаткова угода до контракту №2 від 14.04.2020 року, зовнішньоекономічний контракт від 24.02.2020 року №1138-09, договір про надання послуг митного брокера від 31.01.2020 року № 9644-30, книжка МДП від 03.11.2020 року №XN.84906379, автотранспортна накладна від 08.12.2020 року №01, пакувальний лист (Packing list) від 23.11.2020 року №5102354436/6103142348, рахунок - фактура (інвойс) від 24.11.2020 року №1436058097, рахунок - фактура (інвойс) від 23.11.2020 року №7436019008, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванню Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №6356778, декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 23.11.2020 року №7436019008, сертифікат аналізу від 19.11.2020 року, лист №251/11/2020 від 25.11.2020 року, копію митної декларації країни відправлення від 19.11.2020 року.

За декларацією №UA110080/2020/005723для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: висновок ДВПЕД №142001600-0672, протокол тендерного комітету від 26.03.2020 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.12.2020 року №UA102020/2020/004980, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.07.2020 року №242/07/2020, розрахунок ціни (калькуляція) від 21.07.2020 року, страховий сертифікат (поліс) від 30.11.2020 року №1721630008087, додаткова угода до контракту №2 від 14.04.2020 року, зовнішньоекономічний контракт від 24.02.2020 року №1138-09, договір про надання послуг митного брокера від 31.01.2020 року № 9644-30, книжка МДП від 09.12.2020 року №XQ.84906380, автотранспортна накладна від 09.12.2020 року №9021, пакувальний лист (Packing list) від 24.11.2020 року №5102354438/6103142395, рахунок-фактура (інвойс) від 26.11.2020 року №1436058158, рахунок-фактура (інвойс) від 24.11.2020 року №7436019021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванню Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №6357323, декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 24.11.2020 року №7436019021, сертифікат аналізу від 20.11.2020 року, лист №252/11/2020 від 25.11.2020 року, копію митної декларації країни відправлення від 14.12.2020 року.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею Держмитслужби встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2020 року №1138-09 та додаткової угоди №2 від 14.04.2020 року, складеної відповідно до протоколу тендерного комітету ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» №1130005089 від 26.03.2020 року. В протоколі зазначено, що ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» розглянуло лист NOURYON SURFACE CHEMISTRY АВ, Швеція, з наданою додатковою знижкою на товар за результатами додаткового звернення на адресу постачальника про зниження ціни, тобто з 3,64 євро/кг на 3,56 євро/кг.

Отже, декларант при заявлені митної вартості товару мав додати до контрактної ціни надані фірмою-імпортером знижки та інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

2) відповідно до п.19 Положення про митні декларації, затвердженого ПКМУ №450 від 21.05.2012 року, партією товарів вважаються: товари, що переміщуються через митний кордон України від одного відправника на адресу одного одержувача за одним товарно-транспортним документом на перевезення; товари, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом або лініями електропередачі протягом одного календарного місяця; товари, що пересилаються на митну територію України від одного відправника на адресу одного одержувача в міжнародних поштових відправленнях в одній депеші: товари, що пересилаються на митну територію України в міжнародних експрес-відправленнях протягом однієї доби, незалежно від кількості товарно-транспортних документів на перевезення; товари, що переміщуються через митний кордон України одним громадянином в ручній поклажі у пасажирському відділенні (салоні) транспортного засобу, яким прямує такий громадянин, або супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі.

Поняття законтрактованої «партії товару» відповідно до прайс-листа №242/07/2020 від 21.07.2020 року та додаткової угоди № 2 до договору №1138-09 від 24.02.2020 року відрізняється від встановленого чинним законодавством, наведеного у вище зазначеній ПКМУ.

Таким чином, партії товару за МД №UА110080/2020/005695 та МД №UА110080/2020/005696 мають вагу по 19,550 тон і згідно прайс-листа №242/07/2020 від 21.07.2020 року ціна має становити 3,64 євро/кг.

3) калькуляція витрат виробника NOURYON SURFACE CHEMISTRY АВ містить витрати на страхування 1000 кг LILAFLOT 811М - 71 євро, проте відповідно статті 53 п. 2.8 якщо здійснювалося страхування вантажу декларантом надаються страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

4) декларантом надані тільки страхові поліси №1721630008035 від 25.11.2020 року та № 1721630008087 від 30.11.2020 року.

Проте, документи що містять відомості про вартість страхування партії товару, що оцінюються, не надані.

5) в листі NOURYON SURFACE CHEMISTRY АВ, Швеція, №251/11/2020 від 25.11.2020 року зазначено, що компанія каталогів, прейскурантів і т.п. на свою продукцію не має, так як ціна є індивідуальною для кожного клієнта.

При цьому, продавцем-виробником NOURYON SURFACE CHEMISTRY АВ, Швеція, раніше було надано прайс-лист №242/07/2020 від 21.07.2020 року та калькуляцію від 21.07.2020 року.

Документального спростування розбіжностей/невідповідностей наведених у повідомлені митниці та додаткових документах декларантом не надано.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Дніпровською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листами від 14.12.2020 року ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» повідомило митний орган, що всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість задекларованого товару були надані товариством разом з митними деклараціями, у зв`язку з чим додаткові документи надаватись не будуть.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2020/100047/1 та №UA110080/2020/100048/1 від 14.12.2020 року, згідно з якими митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2020/00262 та №UA110080/2020/00263 від 14.12.2020 року.

У подальшому, листом від 10.02.2021 року №30/769 ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» додатково надав до митниці пояснення щодо вартості товару за ВМД №110080/2020/005722 від 14.12.2020 року разом з наступними документами: виписка з банку за 22.12.2020 року, прибутковий ордер від 14.12.2020 року, калькуляція витрат на виготовлення продукту, лист-пояснення виробника щодо ціни товару №350/09/2020 від 03.09.2020 року, лист виробника с поясненням курсу шведських крон в копії експертної митної декларації країни відправлення та знижки ціни на продукт в порівнянні з попередньою поставкою, інвойс від 24.11.2020 року за №1436058097, у якому вказані реквізити банку покупця та продавця, а також посилання на додаткову угоду №2 до контракту на підставі якої здійснена поставка, переклади інвойсу, митного інвойсу, сертифікату морського страхування, експертної митної декларації країни відправлення, лист від 11.09.2020 року №30/5306.

Також, листом від 10.02.2021 року №30/770 ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» додатково надав пояснення щодо вартості товару за ВМД №110080/2020/005723 від 14.12.2020 року разом з наступними документами: виписка з банку за 28.01.2020 року, прибутковий ордер від 14.12.2020 року, калькуляція витрат на виготовлення продукту, прайс-лист виробника товару від 21.07.2020 року №242/07/2020, лист-пояснення виробника щодо ціни товару №350/09/2020 від 03.09.2020 року, лист виробника с поясненням курсу шведських крон в копії експертної митної декларації країни відправлення та знижки ціни на продукт в порівнянні з попередньою поставкою, інвойс від 26.11.2020 року за №1436058158, у якому вказані реквізити банку покупця та продавця, а також посилання на додаткову угоду №2 до контракту на підставі якої здійснена поставка, митний інвойс від 24.11.2020 року за №7436019021, переклади інвойсу, митного інвойсу, сертифікату морського страхування, експертної митної декларації країни відправлення, лист від 11.09.2020 року №30/5306.

Листом від 18.02.2021 року №7.5-08-02-2/15/13/1827 Дніпровська митниця Держмитслужби повідомила ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про залишення без змін рішень про коригування митної вартості товару.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів №UA110080/2020/100047/1 та №UA110080/2020/100048/1 від 14.12.2020 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2020/00262 та №UA110080/2020/00263 від 14.12.2020 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить с наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами,які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2020/100047/1 та №UA110080/2020/100048/1 від 14.12.2020 року, обставини їх прийняття є абсолютно тотожними, при цьому, підставою для їхприйняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо твердження Дніпровської митниці, що декларантом заявлено митну вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (анологічних) товарів, суд зазначає наступне.

В силу ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

При цьому, формально нижчий рівень митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14 та постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17.

Щодо вартісних характеристик товару, що містяться в декларації країни відправлення та товаросупровідних документах, що може вплинути на рівень митної вартості, суд зазначає, що ціна товару згідно додаткової угоди №2 складає 3,56 євро за 1кг. Об`єм товару, законтрактований до поставки, складає 371450 кг та буде поставлятися рівномірно по місяцях до кінця 2020 року. Такий об`єм товару являє собою оптову закупівлю та поставляється за ціною, яка обгрунтовано вважається оптовою.

Посилання відповідача на рівень митної вартості ідентичних або відповідних товарів, митне оформлення яких вже здійснено є безпідставним, адже порівнюються ціни абсолютно різних об`ємів товару.

Крім того, листом №13/10/2020 від 03.11.2020 року продавець пояснив принцип ціноутворення на свою продукцію.

Щодо посилання відповідача на статтю VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, суд зазначає, що за приписами наведеної статті оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

При цьому, згідно пункту b) під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Відповідно до пункту c) якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна грунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Щодо не надання документів, що містять відомості про вартість страхування партії товару, що оцінюється, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, зазначено що калькуляція виробника містить дані про витрати на страхування вантажу, проте відповідно до п.2 ст.58 МК України якщо здійснювалося страхування вантажу декларантом надаються страхові документи, а також документи, які містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до п.15.4 контракту та всі інші документи, вказані в ньому, являють собою вичерпні умови, узгоджені обома сторонами по відношенню предмета контракту, замінюють та анулюють будь-які попередні версії контракту, домовленості, завірення та гарантії сторін будь-якого роду в письмовому вигляді або іншій формі, які відносяться до предмета даного контракту. У випадку розбіжності між пунктами загальних умов продажу та змісту даного контракту, останній буде мати переважну силу.

14.04.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 відповідно до якої збільшено об`єм та суму поставки, а також умови оплати. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною контракту.

Так, відповідно до додаткової угоди №2 від 14.04.2020 року ціна товару складає 3,56 євро за 1кг. Об`єм товару, законтрактований до поставки складає 371 450 кг та буде поставлятися рівномірно по місяцях до кінця 2020 року. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СІР - склад покупця у відповідності з «Інкотермс 2010».

Відповідно до Інкотермс-2010 СІР, термін Інкотермс, означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. Однак, за умовами СІР на продавця також покладається обов`язок щодо забезпечення страхування від ризиків втрати і ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування і оплачує страхові внески.

Таким чином, поставка товару на умовах СІР зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

З викладеного вбачається, що погоджуючи саме обрані умови поставки СІР, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СІР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не понесло.

З аналізу встановлених обставин вбачається, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається відповідач не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Отже, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

При цьому, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митних декларацій відповідачем не доведена.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема, має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Однак, в порушення вищезазначеної норми у спірних рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відповідач не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Згідно статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства: митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Таким чином, митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірних рішень про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Щодо посилань митного органу на те, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивовані спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару №UA110080/2020/100047/1 та №UA110080/2020/100048/1 від 14.12.2020 року, не має жодного відношення до саме числового визначення заявленої ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» митної вартості та носять формальний характер.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній органом Держмитслужби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Разом з тим, в рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. В рішенні не наведена навіть назва товару, митна вартість якого взята за основу. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення №UA110080/2020/100047/1 та №UA110080/2020/100048/1 від 14.12.2020 року прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих на підставі оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Отже, картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта.

Враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA110080/2020/00262 та №UA110080/2020/00263 від 14.12.2020 року, прийняті на підставі скасованого рішення та будуть автоматично скасовані митним органом, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень Дніпровської митниці Держмитслужби, а тому дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно доч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 6 810,10 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №4500028936 від 15.04.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 3 405,05 грн., що становить 50 % від суми сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 11.06.2021 року по 25.06.2021 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня - 29.06.2021 року.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) до Дніпропетровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110080/2020/00262 та №UA110080/2020/00263 від 14.12.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 405,05 (три тисячі чотириста п`ять гривень 05 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець