Рішення № 98542969, 24.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 160/4015/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м.Дніпрі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті та митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 43333459) про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020 р. № UA500500/2020/500041/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 2 І-«А» код ЄДРПОУ 43333459) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.09.2020 р. № UA500500/2020/50072.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 грудня 2019 р. між ТОВ «АТБ-маркет» (Україна, покупець) та Dongguan Battery Co.,Ltd, (Китай, постачальник) укладено контракт на поставку продукції за №3402-DS/CN та 22 серпня 2020 р. підписано специфікацію № 6, якою погоджено продаж на умовах поставки FOB-Шекоу/Fob-Shekou. З метою митного оформлення товару, позивач 29 вересня 2020 р. подав до Одеської митниці ДФС митну декларацію за №UA500500/2020/507855 разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Відповідно до вказаної декларації до ціни товару за договором було додано витрати на транспортування та витрати страхування. Проте, 29 вересня 2019 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/500041/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50072 від 29 вересня 2020 року. Згідно рішення про коригування відповідач збільшив митну вартість товару на 216 053, 52 грн. Позивач вважає зазначене рішення та картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки товар постачався на умовах FOB, страхування товару не є обов`язковим, тому сторони контракту самі вирішують чи бажають вони здійснювати страхування товару і на яких умовах, а вимоги Інкотермс, якими передбачено, що мінімальне страхування має покривати зазначену у договорі ціну плюс 10% (тобто 110%), що стосуються виключно таких умов поставки як CIF та CIP, на постачання товару на умовах FOB не розповсюджуються, отже, доводи митного органу, що здійснене позивачем страхування в порушення вимог Інкотермс є меншим ніж 110% є безпідставним. З урахуванням викладеного позивач у добровільному порядку здійснило страхування товару, із співвідношенням страхової суми до страхової вартості - 100%, що підтверджується страховим сертифікатом. До того ж закон не забороняє страхувати вантаж під час шляху його слідування. В тому числі, грошовою одиницею України є гривня, договір страхування підлягає виконанню у грошовій одиниці - гривня, а вимога митного органу щодо визначення валюти страхування в іноземній грошовій одиниці прямо суперечить нормам Закону України"Про страхування". Сертифікат походження товару не зазначений у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, отже він не є документом, що підтверджує митну вартість товару. Таким чином, надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни. Також зазначило що відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, не обґрунтовано визначення митної вартості товару за другорядним методом: за резервним методом.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/4015/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/4015/21 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

18 травня 2021 р. до суду надійшов від представника Одеської митниці Держмитслужби відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених ТОВ «АТБ-маркет» до суду позовних вимог та зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, разом з митною декларацією, митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: декларантом 29.09.2020 ТОВ «АТБ-маркет» наданий прайс-лист, копію митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FОВ. Проте, не зазначено географічний, пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. У наданому прайс листі відсутня інформація щодо торгівельної марки "Своя Лінія", яка зазначається в інвойсі. Таким чином, ненадання декларантом та уповноваженою ним особою до митного оформлення в повному обсязі документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, виключало можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте опрацюванням додатково наданих документів було встановлено, що числові значення складових митної вартості товарів не підтверджено. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митному органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Вказані обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством

24 травня 2021 р. представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в яких підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив на позовну заяву відповідача є формальним та необґрунтованим, а викладені у відзиві факти і обставини жодним чином не спростовують фактів та обставин, зазначених у позовній заяві та не вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. Вважає, що відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, про відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів не є належним обґрунтуванням застосування резервного методу та неможливості застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТОВ «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) зареєстровано 19.07.1999р. як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу.

Так, 31 грудня 2019 р. між ТОВ «АТБ-маркет» (Україна, покупець) та Dongguan Battery Co.,Ltd, (Китай, постачальник) укладено контракт на поставку продукції за №3402-DS/CN.

Відповідно до п. 2.3 контракту ціна на товар розуміється відповідно умов FOB Guangdong, Китай, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010р., (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість специфікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 29 вересня 2020 року подано митну декларацію №UA500500/2020/507855, у відповідності до якої до ввезення задекларовано наступний товар:

«Батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид - марганцеві), побутові, не виснажені: - батарейки лужні АА LR06 в блістері по 6 шт; - 50400 наборів; - батарейки лужні ААА LR03 в блістері по 6 шт. - 73800 наборів; Батарейка лужна АА LR06 в блістері 1 шт. — 180000 штук; Торгівельна марка «Своя лінія». Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY СО., LTD. Китай. Країна виробництва: СN. Код товару 8506101100.

Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 1 952 676,91 грн. (68 984,07 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення разом з митною декларацією (МД) №UA500500/2020/507855 від 29 вересня 2020 року позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №3402-DS/CN від 31 грудня 19 року., специфікація № 6 від 22 серпня 2020р., рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 2020SM0055 від 22 серпня 2020р., заява на страхування № 2779 від 22.09.2020 р. та Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 04г0д від 11.03.2020 р., транспортні (перевізні) документи: № 9672 від 28.09.2020 р., № ZJSM20081255 від 29.08.2020 р., рахунок-фактура № СФ-18241 від 29.09.2020 р., рахунок-фактура № СФ-18242 від 29.09.2020 р., № 88189 від 09.04.2019 р.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею встановлено, що подані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 Митного кодексу України та обумовили необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи, встановлені ст. 53 Митного кодексу, додаткові документи та відомості.

Відповідач, керуючись приписами ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, повідомив декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 29.09.2020 року №29/09-01 позивач надав відповідачу пояснення та додаткові документи: прайс-листи виробника товару б/н від 20.08.2020 р., копію митної декларації країни відправлення № 530420200040945462 від 22.08.2020р. та зазначив, що інші додаткові документи не має можливості надати протягом 10 днів. При цьому, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 МК України позивач протягом 80 днів з дня випуску товару надав відповідачу разом із заявою вих. № М-2020-5933 від 09.12.2020 року: swift від 05.10.2020 року, що підтверджує оплату товару; експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-2688/1 від 04.12.2020р.; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0004991 та № ОУ- 0004992 від 29.09.2020 року від ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» до договору транспортного експедирування № 88189 від 09.04.2019 р.; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення № 442721 та № 442700 від 08.10.2020 р.; виписка з бухгалтерської документації (картка рахунку: 63.2 на 08.12.2020 р. - оригінал).

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500041/2 від 29.09.2020 р., згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару (Батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид-марганцеві), побутові, не виснажені: - Батарейки лужні АА LR06 в блістері по 6 шт; - 50400 наборів; - батарейки лужні ААА LR03 в блістері по 6 шт. - 73800 наборів; Батарейка лужна АА LR06 в блістері 1 шт. - 180000 штук; Торгівельна марка «Своя лінія». Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY СО., LTD. Китай. Країна виробництва: СN. із застосуванням резервного методу (шостий) на рівні 0,1063 дол. США за одиницю.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA500500/2020/50072 від 29.09.2020 р.

Товар, який надійшов на адресу ТОВ «АТБ-маркет», було випущено у вільний обіг за митною декларацією ІМ 40 ДЕ №UА500500/2020/508015 від 30.09.20 р. за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погодившись із винесеними Одеською митницею ДФС рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товару, ТОВ «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України - контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.ч. 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України).

При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України - кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із приписами ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як убачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500500/2020/500041/2 від 29.09.2020 р., підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки – FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

2) у наданому прайс листі відсутня інформація щодо торгівельної марки «Своя Лінія» яка значиться у інвойсі;

3) Декларантом не були надані бухгалтерські документи, та висновок про вартісні характеристики товарів.

Відповідно до правил Інкотермс умови поставки FOB (франко-борт) визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Відповідно до умов контракту ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB Guangdong, Китай та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України. За умовами поставки Специфікації №6 від 22.08.2020 р. - поставка на умовах FOB та включає в себе вартість пакування та маркування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що правила Інкотермс не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документі.

У спірному рішенні відповідачем не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов`язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.

Зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Наведені в прайс - листах компанії-виробника товару дані можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 05.08.2015 року по справі К/800/8343/15.

Таким чином, на думку суду, наявність у прайс листі інформації щодо торгівельної марки не є обов`язковою і ніяким чином не стосується вартості товару.

Судом встановлено, що заявою вих. № М-2020-5933 від 09.12.2020 року: оригінал виписки з бухгалтерської документації (карта рахунку 63.2 на 08.12 2020 року); swift від 05.10.2020 року, що підтверджує оплату товару; експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-2688/1 від 04.12.2020р.; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0004991 та № ОУ- 0004992 від 29.09.2020 року від ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» до договору транспортного експедирування № 88189 від 09.04.2019 р.; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення № 442721 та № 442700 від 08.10.2020 р; прайс-лист, ВМД країни відправлення.

Так, позивачем надані документи для встановлення вартості товару, передбачені Митним кодексом України, за ціною контракту.

Таким чином, за сукупності викладених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500041/2 від 29.09.2020 р., а викладені у ньому твердження не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає критеріям, встановленим частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість. Тому, зауваження лише до додаткових документів, які не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості.

Щодо визначення митної вартості товарів за резервним методом слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

У спірному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар -1 МД від 02.07.2020 № UA100020/2020/031251, МД від 17.07.2020 № UA500020/2020/220150, становить - 5, 62 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом - 3,94 дол.США/кг).

При цьому, суд вказує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митниця не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Також, суд звертає увагу, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари було розмитнені із зазначенням більшої митної вартості не свідчить про неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Окрім того, як видно з оскаржуваного рішення митниці, в ньому міститься посилання лише на раніше оформлену митну декларацію, на підставі якої проведено митне оформлення подібного товару і не проведено детальне дослідження декларації з доданими до неї документами. У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер, при цьому без назви товару, виробника та відправника, умов поставки, суми митної вартості за штуку. Також, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках та розрахунок митної вартості тощо.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не конкретизовано підстави незастосування попередніх методів, а наведено лише загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення.

За таких обставин, Одеською митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги статті 55 Митного кодексу України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного контракту, суд доходить висновку, що позивач надав відповідачу необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Враховуючи вищевикладене, за умови відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем рішень, рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500041/2 від 29.09.2020 р. та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50072 від 29.09.2020 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст. ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 5 511, 00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах платіжним дорученням № 238962 від 12.03.2021 р.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ТОВ «АТБ-маркет» - задоволено, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 5 511, 00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (49000, м.Дніпро, пр. О.Поля, 40; код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-"А"; код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті та митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500041/2 від 29.09.2020 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50072 від 29.09.2020 р.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А; код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (49000, м.Дніпро, пр. О.Поля, 40; код ЄДРПОУ 30487219) судовий збір у розмірі 5 511, 00 гривні (п`ять тисяч п`ятсот одинадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко