Рішення № 98542949, 11.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Справа № 160/2410/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Дніпрі матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому останній просить:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 01.12.2020 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 15.09.1992 року по 04.11.1993 року в СМУ-24 союз «Чернобыль»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 01.12.2020 року.

Позовна заява обґрунтована протиправними діями відповідача щодо не зарахування до страхового (трудового) стажу позивача періодів його роботи з 15.09.1992 року по 18.09.1993 року, оскільки неможливо прочитати назву підприємства. Позивач вказує, що у його трудовій книжці відповідно до записів №9 та №10 вказані посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, також вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином. Позивач посилається на висновки Верховного Суду.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 160/2410/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2410/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

26 березня 2021 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог. Так, відповідач вказує, що при дослідженні трудової книжки встановлено, що запис №10 від 04.11.1993 про звільнення з роботи завірено печаткою, відбиток якої неможливо прочитати. Згідно п. 2.4 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (чинною протягом періоду роботи позивача), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, записи в трудовій книжці виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними), виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і звіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Позивач не надав інших документів для підтвердження періоду роботи з 15.09.1992 по 04.11.1993 в СМУ-24 союз «Чернобиль», отже, вищезазначений період роботи не зараховано до його загального страхового стажу.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 грудня 2020 року, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 14 грудня 2020 року №040-010303-8/119017 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії.

Вказана відмова вмотивована тим, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що чоловіки, які звертаються за призначенням пенсії з 01.01.2020 по 31.12.2020, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менш, як 27 років. За наданими документами, страховий стаж складає 26 років 10 місяців 23 дні при необхідному – 27 років. Одночасно повідомлено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 15.09.1991 по 18.09.1993, оскільки неможливо прочитати назву підприємства на печатці при звільненні.

Позивач вважаючи, що дії відповідача щодо не зарахування періоду його роботи з 15.09.1992 року по 04.11.1993 року до загального (страхового) стажу порушують його права на пенсійне забезпечення звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи у період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 27 років.

Судом встановлено, що на момент звернення до пенсійного органу 01.12.2020 року позивач ОСОБА_1 досяг 60-ти річного віку. Згідно з ч.2 ст.24 Закону України №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.2 п.2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), а саме, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 далі Інструкція № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Період роботи зазначається в графі 2, куди відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, заносяться відомості про дату прийняття працівника на роботу та дату звільнення з роботи.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Враховуючи, що графа 2 трудової книжки за спірний період не містить жодних виправлень, суд вважає, що неможливість прочитати назву підприємства на печатці в даному випадку, не є суттєвими обставинами, які можуть бути підставою для не врахування такого періоду до страхового стажу позивача.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 виданої на ім`я (мовою оригіналу) ОСОБА_1 , від 03.08.1979 року, наявні записи:

№9 – 15.09.1992 – прийнятий в СМУ-24 союз «Чернобиль» заготівником сільськогосподарської продукції (Наказ №130-к від 15.09.1992 р.)

№10 - 04.11.1993року - звільнений по ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) (Наказ №21-ІК від 04.11.1993 року).

Наявність трудового стажу позивача за період роботи з 15.09.1992 року по 04.11.1993 року підтверджується записами у трудовій книжці.

Інших недоліків поданих документів для призначення пенсії відповідачем не зазначено.

Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Враховуючи, що спірний період підлягає зарахуванню до спірного стажу, суд дійшов висновку, що позивачем було в повному обсязі надано на розгляд відповідача наявні у в нього документи та відомості, що мають значення для призначення пенсії.

Тому, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не враховано до стажу, що дає право виходу на пенсію за віком період роботи позивача з 15.09.1992 року по 04.11.1993 року, а тому дії щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 01.12.2020 року є протиправними.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки, суд прийшов до висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 01.12.2020 року, то відповідно вимога позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 15.09.1992 року по 04.11.1993 року в СМУ-24 союз «Чернобыль» також підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 01.12.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На думку суду, позивач, заявляючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 року та надані ним документи для призначення пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, отже, судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 908,00 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці повний текст судового рішення постановлено - 11 травня 2021року.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно заяви про призначення пенсії від 01.12.2020 року.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.09.1992 року по 04.11.1993 року в СМУ-24 союз «Чернобыль».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 року та надані документи для призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 гривень (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко