Рішення № 98542845, 26.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4535/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області звернулося з позовом (далі - позивач, Управління) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" про зобов`язання ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" (далі - ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс", відповідач) включити кредиторські вимоги позивача в сумі 343 122,22 грн. в реєстр вимог кредиторів у першу чергу та проміжний ліквідаційний баланс.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.03.2021 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс" в результаті її ліквідації. З моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) про ліквідацію ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс", у (кредитора) виникли зобов`язання перед Управлінням щодо сплати капіталізованих платежів, щомісячних страхових виплат щодо неповнолітніх осіб, які перебували на утриманні померлого потерпілого ОСОБА_1 .

Відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 986 та даних Державної служби статистики України про середню тривалість життя жінок, та чоловіків по Україні за 2019 рік, Управління здійснило розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх особам, які мають на це право. Так, станом на 01.03.2021 потреба в капіталізації витрат на утримання щомісячних страхових виплат мають діти потерпілого, сума капіталізованих платежів становить 343 122,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач двічі надсилав заяву про визнання грошових вимог від 31.03.2021 року №01-18/730 на юридичну адресу ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс", проте адресат відмовляється від її отримання, відповідно, заяву не задоволено.

Згідно з частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутись до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Позивач просить суд зобов`язати ліквідаційну комісію ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс" включити кредиторські вимоги Управління в розмірі 343 122,22 грн. в реєстр вимог кредиторів у першу чергу та проміжний ліквідаційний баланс.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 відкрито провадження у справі відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали від 05.05.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку " закінчення терміну зберігання", тобто копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому необхідно вважати, що така копія ухвали вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що предметом позову даної справи є вимога про визнання кредиторських вимог та про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу підприємства - ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс".

Як встановлено судом, з оприлюднених відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач - ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс" знаходиться в стані припинення з 11.03.2021 в результаті ліквідації на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області скористалося своїм правом на заявлення кредиторських вимог до ліквідаційної комісії підприємства у визначений строк та 01.04.2021, а також 28.04.2021 повторно направило на адресу ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс" листом від 31.03.202 №01-18/730 заяву про визнання грошових вимог, у якій запропоновано визнати вимогу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області на суму 343 122,22 грн. та перерахувати вказану суму за реквізитами відповідного фонду соціального страхування. Відповідь на заяву про визнання грошових (кредиторських) вимог пропонувалось надати в термін встановлений частиною 6 статті 105 ЦК України, а саме, не пізніше тридцяти днів з дня отримання вимоги. Зазначена заява-вимога надіслана відповідачу двічі 01.04.2021 та 28.04.2021 рекомендованими листами поштовим зв`язком, однак повернулася позивачу з відміткою відділу поштового відправлення про неможливість вручення з "інших причин, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Таким чином, вимога позивача залишилась невиконаною.

Відповідач, в порушення вимог абзацу 2 частини 4 статті 105 ЦК України та частини 3 статті 60 Господарського кодексу України (далі - ГК України) персонально письмово не повідомив позивача, як кредитора, про припинення юридичної особи та фактично, ухилився від розгляду заявлених вимог по суті.

Позивач 28.04.2021, у межах строку, встановленого частиною 3 статті 112 ЦК України - протягом одного місяця з моменту, коли кредиторові стало відомо про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 59 ГК України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частини 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з частиною 3 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Як визначено частиною 6 статті 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як уже зазначалось вище, позивач звернувся на адресу ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс" із заявою від 31.03.202 №01-18/730 щодо визнання кредиторських вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 343 122,22 грн.

Згідно з частинами 3, 4 статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Згідно з частиною 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

З моменту внесення (11.03.2021) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, у кредитора - ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс" виникли зобов`язання перед Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно неповнолітніх дітей, які перебували на утриманні померлого потерпілого ОСОБА_1 .

Як вбачається з акта №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 26.03.2012 за формою Н-1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий чокерувальником (лісорубом) 4-6 розряду в ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс", 14.02.2012 отримав травму: закритий перелом склепіння черепа; забій головного мозку, набряк - набухання головного мозку .

Внаслідок отриманих травм ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 23.02.2012 року.

На утриманні потерпілого ОСОБА_1 перебувало шестеро дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідкою Ветлівської сільської рад від 03.05.2012 №540, виданої дружині вказаного потерпілого ОСОБА_7 , а також копіями свідоцтв про народження значених осіб, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до постанови Камінь-Каширського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 21.04.2020 № 0371/12163/12163/1 призначено перераховану суму щомісячної страхової виплати з 01 березня 2020 року особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого, а саме неповнолітнім дітям ОСОБА_1 , які перебували на його утриманні.

Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV від 23.09.1999 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV від 23.09.1999 (далі - Закон України №1105-ХІV від 23.09.1999) встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пункт 1 частини 1 статті 35 Закону України №1105-ХІV від 23.09.1999 визначив, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Статтею 41 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.1999 встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;

3) особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного

Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 36 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.1999 страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частина 1 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вказує, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Статтею 1205 ЦК України визначено, що у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників; у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Судом установлено, що ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс" з 11.03.2021 знаходиться в стані припинення, а відтак у відповідача виникли зобов`язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів відносно щомісячних страхових виплат щодо неповнолітніх осіб, які перебували на утриманні померлого потерпілого ОСОБА_1 .

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №986, затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок № 986).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 986 здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

Нормами пункту 2 Порядку №986 визначено, що капіталізація платежів являє собою визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до пункту 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Пунктами 4, 5 Порядку №986, якими передбачено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:

1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

Капіталізація платежів перед застрахованими особами щодо витрат на професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року) проводиться із розрахунку середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.

Судом установлено, що відповідно до Порядку № 986 та даних Державної служби статистики України про середню тривалість життя жінок та чоловіків по Україні за 2019 рік, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області здійснило розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх особам, які мають на це право. Так, станом на 01.03.2021 року потреба в капіталізації витрат на утримання щомісячних страхових виплат мають діти потерпілого, сума капіталізованих платежів становить 343 122, 22 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо зобов`язання ліквідаційної комісії ТзОВ "Волинь Ліс Сервіс"включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в сумі 343 122, 22 грн. в реєстр вимог кредиторів у першу чергу та проміжний ліквідаційний баланс є підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" (45342, Волинська область, Іваничівський район, село Павлівка, вулиця Лісна, будинок 82, код ЄДРПОУ 37225588) включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, код ЄДРПОУ 41317393) в сумі 343 122,22 грн. (триста сорок три тисячі сто двадцять дві гривні 22 коп.) в реєстр вимог кредиторів у першу чергу та проміжний ліквідаційний баланс.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук