
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 липня 2021 р. Справа № 120/5338/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
УСТАНОВИВ
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивачка просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022 з 27.06.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі № 120/4490/20-а Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Вінницькій області 19.01.2021 їй видано довідку № 4-35/0022 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 26.06.2020 (день звільнення у відставку).
10.02.2021 позивачка звернулася до відповідача із заявою у якій просила здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022.
Рішенням відповідача від 12.02.2021 № 905010157747 позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Підставою для його прийняття зазначено те, що після прийняття рішення Конституційним Судом України від 18.02.2020 № 2-р/2020, будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбулося.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 31.05.2021 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 263 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
Крім цього ухвалою від 31.05.2021 витребувано за ініціативою суду у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивачки або її оригінал для дослідження судом.
11.06.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказав, що підставою видачі довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022 є рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі № 120/4490/20-а. Разом з тим, вказане рішення не покладає обов`язків на органи Пенсійного фонду України, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.06.2021 по 12.07.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 02.06.2021 № 077-в/к.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Указом Президента України від 10.12.2001 № 1205/2001 позивачку призначено на посаду судді Козятинського районного суду Вінницької області, указом від 26.04.2002 № 405/2002 - переведено на роботу на посаду судді Козятинського міського суду Вінницької області, а указом від 23.03.2004 № 358/2004 переведено на посаду Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
Постановою Верховної Ради України від 15.03.2007 № 751-V ОСОБА_1 обрано суддею Козятинського міськрайонного суду Вінницької області безстроково.
Наказом голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2020 № 72-к позивачці встановлено щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 70 % посадового окладу, як судді стаж роботи якої станом на 10.05.2020 становить 30 років (а.с.29).
Правомірність Наказу від 27.05.2020 № 72-к підтверджена Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі № 120/4490/20-а яким відмовлено у задоволенні позову Територіального управління державної судової адміністрації України в Вінницькій області до ОСОБА_1 про скасування наказу голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2020 № 72-к «Про виплату щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 » (а.с.23-28).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 18.06.2020 № 1873/0/15-20 позивачку звільнено з посади судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у зв`язку із поданням заяви про відставку (а.с.11-13).
Наказом голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.06.2020 № 89-к на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 18.06.2020 № 1873/0/15-20, позивачку відраховано зі штату суддів Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у зв`язку із виходом у відставку (а.с.14).
06.07.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"
До заяви були додані такі документи: копія рішення Вищої ради правосуддя від 18.06.2020 № 1873/0/15-20, наказ голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.06.2020 № 89-к, розрахунок обчислення стажу судді який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, довідка про суддівську винагороду (а.с.56-59, 67).
Відповідач листом від 20.08.2020 №3469-3416/С-02/8-0200/20 повідомив позивачку про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислено відповідно до норм чинного законодавства та на підставі представлених документів. Щомісячне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді при наявності не менше 20 років стажу на посаді судді. Вказав, що стаж роботи позивачки на посаді судді становить 18 років 05 місяців 29 днів. Для розрахунку щомісячного грошового утримання включається виключно стаж роботи безпосередньо на посаді судді.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивачка звернулась до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі № 120/4998/20-а адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо призначення та виплати довічного грошового утримання, як судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов`язано відповідача зарахувати до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є. Дзержинського - 1 рік 10 місяців, період роботи в адвокатському об`єднані "Вінницька обласна колегія адвокатів", вимоги щодо якого були визначені законом та надавали право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок, призначеного щомісячного грошового утримання позивачці, з урахуванням стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" починаючи з 27.06.2020, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання (а.с.15-20).
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі № 120/4998/20-а відповідачем з 27.06.2020 зараховано до стажу судді, який дає право на відпустку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є. Дзержинського - 1 рік 10 місяців, період роботи в адвокатському об`єднані "Вінницька обласна колегія адвокатів", вимоги щодо якого були визначені законом та надавали право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Також відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про що позивачку повідомлено листом від 17.12.2020 № 5502-5573/С-02/8-0200/20 (а.с.21-22).
Як зазначалося, щодо розміру суддівської винагороди позивачки виникали судові спори.
Зокрема наказ голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2020 № 72-к «Про виплату щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 » був оскаржений Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Вінницькій області.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі № 120/4490/20-а у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено (а.с.23-28).
24.12.2020 у зв`язку із відмовою у задоволенні позову Територіального управління державної судової адміністрації України в Вінницькій області до ОСОБА_1 про скасування наказу голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2020 № 72-к «Про виплату щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 » позивачка звернулася до Територіального управління державної судової адміністрації України в Вінницькій області про надання до органів Пенсійного фонду України оновленої довідки станом на 26.06.2020 про суддівську винагороду з урахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 70 % посадового окладу для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці (а.с.36).
У зв`язку із невиконанням Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Вінницькій області наказу голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2020 № 72-к «Про виплату щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 » позивачка звернулася до суду із позовною заявою.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі № 120/4506/20-а адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області щодо відмови виконати наказ голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Сєчка В.Л. від 27.05.2020 №72- К "Про виплату щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 ".
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області виконати наказ голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Сєчка В.Л. від 27.05.2020 №72- К "Про виплату щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 ".
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату позивачці суддівську винагороду з 10.05.2020 по 26.06.2020, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу, що була нарахована при виході у відставку з урахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 70 % посадового окладу (а.с.30-35).
19.01.2021 на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі № 120/4490/20-а Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Вінницькій області ОСОБА_1 видано довідку № 4-35/0022 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 26.06.2020 (а.с.37).
10.02.2021 позивачка звернулася до відповідача із заявою у якій просила здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022 (а.с.38, 76-77).
Рішенням відповідача від 12.02.2021 № 905010157747 відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Як підставу для його прийняття зазначено, що після ухвалення рішення Конституційним Судом України від 18.02.2020 № 2-р/2020, будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбулося (а.с.39, 78).
Вважаючи рішення відповідача у відмові в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон від 02.06.2016 № 1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 135 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України № 2453-VI.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI (пункт 23 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 № 193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.
Пунктом 24 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Згідно з частиною 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивачка з 27.06.2020, обумовлений відновленням раніше порушених її прав.
Посилання відповідача на відсутність підстав для перерахунку позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в зв`язку з не прийняттям після 18.02.2020 нормативно-правових актів щодо збільшення розміру складових суддівської винагороди оцінюються судом критично, оскільки право у позивачки на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виникло 27.06.2020 на підставі довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022 що видана на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі № 120/4490/20-а.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач рішенням від 12.02.2021 № 905010157747 безпідставно відмовив позивачці у проведенні перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання.
Як наслідок, рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області від 12.02.2021 № 905010157747 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління ДСА України у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що протиправний вплив на права та інтереси позивачки чинить рішення відповідача від 12.02.2021 № 905010157747, а не дії як помилково сказано у позові, адже саме цим актом відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання.
Тому, за сукупністю наведених обставин, суд обираючи спосіб захисту порушеного права, керуючись ст. 245 КАС України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.02.2021 № 905010157747 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Територіального управління ДСА у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022, з урахуванням фактично виплачених сум починаючи з 27.06.2020.
Згідно ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати понесені позивачкою у розмірі 908,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.02.2021 № 905010157747 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 19.01.2021 № 4-35/0022, з урахуванням фактично виплачених сум, з 27.06.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Богоніс Михайло Богданович
Судове рішення № 98542665, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/5338/21-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: