Ухвала суду № 98540026, 21.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 336/2345/16-а

Провадження № 6-а/336/12/2021

21 липня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Зарютіна П.В., за участю секретаря судового засідання Федорченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюк Віталія Олександровича про зміну способу і порядку виконання судового рішення -

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2016 року по справі №336/2345/16-а про зобов`язання Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківського району здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік як інваліду війни 3 групи, відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» в розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В заяві просить суд встановити спосіб і порядок подальшого виконання судового рішеня Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2016 по справі №336/2345/16а шляхом: зобов`язання Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району здійснити ОСОБА_1 перерахунок разової грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік як інваліду війни 3 групи, відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно частин 1, 3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Ст.1 ч.1, ст. 2 ч.1 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-6 встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким зокрема є державний орган, державні підприємства, установа, організація .

Статтею 3 частиною 1 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно ч.1 ст. 7 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 4901 у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

З подання вбачається, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2016 р. судом задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 до УПСЗН ЗМОР по Шевченківському району. За рішенням суду дії відповідача визнані протиправними та відповідача зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік як інваліду війни 3 групи, відповідно до приписів статті 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. На виконання постанови суду, 17.11.2016 року виданий виконавчий лист.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України (в редакції Кодексу, який діяв на час розгляду справи) адміністративний позов може містити саме такі вимоги, а суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України (в редакції Кодексу, який діяв на час розгляду справи), виходячи з чого суд доходить до висновку про те, що покладені судом на боржника зобов`язання є обраним судом видом захисту порушених прав стягувача в межах його позовних вимог, які були задоволені судом.

За таких обставин обраний судом спосіб захисту порушених прав не може розцінюватися як спосіб виконання рішення, а вимоги, викладенні в поданні, є, по своєї суті, вимогами про зміну способу захисту порушеного права, встановленого судовим рішенням, тобто зміну судового рішення по суті, що не входить в межу повноважень суду, що ухвалював рішення, та не є предметом регулювання ст. 378 КАС України.

Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.02.2014 року у справі № К/800/598/14, згідно якої в ухвалі колегія суддів наголошує, що «Захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами), і звертає увагу судів першої інстанції на те, що змінюючи спосіб виконання постанови суду у аналогічних справах, вони фактично змінюють її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції і є неприпустимим.

За рішенням суду сума для виплати позивачу нарахована і не є спірною.

З пояснень боржника вбачається, що виконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми, неможливе лише на теперішній час через відсутність коштів, але виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, тобто виконання судового рішення фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.

Зміни в діючому законодавстві, яке регулює натепер порядок виконання рішень суду зі спірних правовідносини, не є обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду, а тому суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви державного виконавця і зміни способу виконання судового рішення.

Фіксування судового засідання технічним записом не велося.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2 Закону України ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-6, ст.ст. 294, 295, 378 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюк Віталія Олександровича про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через Шевченківського районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: П.В. Зарютін