Рішення № 98539896, 26.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3679/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ДОДАТКОВЕ/

26 липня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ракущинець Андрія Андрашовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №308/3679/21,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа №308/3679/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ракущинець А.А., до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2021 року позовну заяву задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №20631, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.03.02.2021 про звернення стягнення ОСОБА_1 за кредитним договором 0290\013432-ZP від 28 серпня 2013 року, укладеним з AT Укрсоцбанк, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-1УСБ\ВЕСТА від 28.01.2019 є ТзОВ Фінансова компанія ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 29-01\19\2 від 29.01.2019 є ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованості за кредитним договором 0290\013432-ZP від 28 серпня 2013 року на загальну суму 105 006,29 грн. за період з 29 січня 2019 року по 27 листопада 2020 року; стягнуто з ТОВ Вердикт Капітал на користь ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

01.07.2021 представник позивача адвокат Ракущинець А.А. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує. Вказує, що документи на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані на протязі 5 днів.

06.07. 2021 року представник позивача адвокат Ракущинець А.А. засобом поштового зв`язку направив до суду заяву про ухвалення у вказаній справі додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 5 800,00 грн. До заяви долучив докази щодо розміру понесених судових витрат, а також квитанції про направлення копії такої іншим учасникам справи.

Раніше, 26 травня 2021 року представником відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» подано до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Вказує, що до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі перерахунок коштів адвокату в розмірі 3 000 грн.

У відповідності до ст. 270 ЦПК України суд ухвалює додаткове судове рішення без виклику сторін. Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2021 року позовну заяву задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №20631, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.03.02.2021 про звернення стягнення ОСОБА_1 за кредитним договором 0290\013432-ZP від 28 серпня 2013 року, укладеним з AT Укрсоцбанк, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-1УСБ\ВЕСТА від 28.01.2019 є ТзОВ Фінансова компанія ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 29-01\19\2 від 29.01.2019 є ТОВ Вердикт Капітал, заборгованості за кредитним договором 0290\013432-ZP від 28 серпня 2013 року на загальну суму 105 006,29 грн. за період з 29 січня 2019 року по 27 листопада 2020 року; стягнуто з ТОВ Вердикт Капітал на користь ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення у справі № №308/3679/21 від 01 липня 2021 року судом не було вирішено питання про витрати на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність винесення додаткового рішення у даній справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст.26, ч.ч.1,3 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року (справа № 1-23/2009), щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Вказаний правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Частиною 5 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем подано орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, сума яких становить 3 000 грн./а.с.4/.

Судом встановлено, що 22 березня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ракущинець А.А. було укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до п.4 вказаного договору «Виплата гонорару та компенсація додаткових затрат» надання юридичної допомоги Адвокатом здійснюється відповідно до додатку до договору.

До заяви про ухвалення додаткового рішення адвокатом було долучено додаток №01 до договору від 22.03.2021 року в якому міститься перелік послуг та визначення оплати за надані послуги.

Відповідно до акту від 01.07.2021 року, складеного між ОСОБА_1 та Ракущинець А.А. на виконання угоди про надання послуг адвоката від 22.03.2021 р., адвокатом надано наступні послуги Клієнту: усна консультація 22.03.2021р. - 1 год. - 300,00 грн.; первинне вивчення документів 22.03.2021р. - 1 год. - 500,00 грн.; підготовка позовної заяви до суду 22.03.2021р. року - 4 год. - 2000,00 грн.; підготовка заяви про забезпечення позову 22.03.2021р. - 2 год. - 1000,00 грн.; здача позовної заяви до суду 25.03.2021 - 1 год. 500 грн.; заява про витребування доказів 17.05.2021 - 2 год. 1000 грн., участь у судових засіданнях - 2 год. - 500 грн. Всього 5 800,00 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №01-07/01 від 01 липня 2021 року Ракущинцем А.А. було прийнято від ОСОБА_1 , на підставі угоди про надання послуг адвоката від 22.03.2021 року кошти в сумі 5 800,00 грн.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №362/3912/18 та від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому наявні підстави для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Так, включені до акту від 01.07.2021 року послуги, які полягали в здачі позовної заяви до суду 25.03.2021 - 1 год. - 500 грн.; в участі в судовому засіданні -2 год.- 5 00 грн. є необґрунтованими, так як здача позовної заяви до суду не охоплюється поняттям правової допомоги, а полягає у дії технічного характеру; судове засідання 08.06.2021 року було проведено в період часу з 09 год. 25 хв. 58 сек. по 09 год. 27 хв. 48 хв., тобто фактично час судового засідання склав менше 2 хв. В інші судові засідання представник позивача не з`являвся, подавав заяви про розгляд справи у його відсутності. Таким чином, участі у судових засіданнях адвокат Ракущинець А.А. не брав, у зв`язку із чим витрати в цій частині суд виключає з розрахунку.

Надання консультацій, вивчення документів, підготовка позовної заяви, заяви про забезпечення доказів, витребування доказів, на що, за твердженням адвоката було витрачено 11 год., не є співмірним зі складністю справи з огляду на те, що доводи складених заяв містять здебільшого посилання на сталу судову практику і цитування норм Цивільного процесуального Кодексу України.

У зв`язку із наведеним суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 258, 260, 270 України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ракущинець Андрія Андрашовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №308/3679/21 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал, ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 .

Представник позивача: Ракущинець Андрій Андрашович , місцезнаходження: 88018, м. Ужгород, вул. Л.Толстого, 10 Б.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5 Б, ЄДРПОУ36799749.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місце знаходження: 10008, Україна, Житомирська область, м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 35.

Суддя Голяна О.В.