Постанова № 98539445, 26.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/771/21

В справі № 760/3658/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Петрука Олександра Олександровича, Головного Управління патрульної поліції в м. Києві, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову серії ЕАН № 3765495 від 07 лютого 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Посилається в позові на те, що 07 лютого 2021 року о 21 год. 14 хв. 40 сек. відповідачем - Інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Петруком О.О. було винесено постанову серії ЕАН №3765495 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до зазначеної постанови він 07 лютого 2021 року о 21 год. 11 хв. 09 сек. у місті Києві, рухаючись по вулиці Академіка Заболотного, 31Е, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив п. 9.2. б. ПДР України.

За вчинення зазначеного правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 425, 00 гр.

Вважає, що викладені у постанові обставини не відповідають дійсності, дії інспектора є протиправними, а постанову незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що 07 лютого 2021 року приблизно о 21 годині він разом з родиною (дружина та малолітня донька) повертався додому. Рухаючись по вулиці Академіка Заболотного від Столичного шосе в напрямку Одеської площі, помітив, що за ним рухається автомобіль патрульної поліції. Проїхавши при цьому позаду його автомобіля близько 3-х кілометрів автомобіль патрульної поліції в районі вулиці Академіка Заболотного 31Е подав звуковий сигнал про зупинку, на який він відразу зупинився.

Підійшовши до його автомобіля інспектор, який був без захисної маски, почав через бокове вікно зі сторони водія зазирати в автомобіль та «принюхуватися». Отримавши зауваження від нього щодо відсутності на обличчі захисної маски та введення в державі протиепідемічних заходів, відразу одягнув захисну маску та зазначив, що оскільки він виїхав із ресторану, то, ймовірно, вживав алкогольні напої та керує автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Оскільки він алкогольних напоїв не вживав та Правил дорожнього руху не порушував, інспектор почав розповідати про необхідність «виконання плану щодо винесення штрафів» та зазначив, що він начебто порушив порядок перестроювання та не ввімкнув при цьому світловий покажчик повороту. На прохання надати докази такого порушення йому вручили оскаржувану постанову.

В порушення вимог КУпАП в постанові не зазначені обов`язкові складові самої постанови, які передбачені ст.283 КУпАП, вона не містить зазначення технічного засобу, яким здійснено відеозапис, та порядку її оскарження.

Зважаючи на те, що він оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення на місці, про що свідчить відсутність його підпису в постанові, інспектором не було складено протокол про адміністративне правопорушення всупереч приписам статті 256 КУпАП. В свою чергу, він не зміг ознайомитись з обставинами так званого «порушення», за яке його притягнуто до відповідальності.

Крім того, вважає, що постанова не містить жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності, а тому подія вчинення адміністративного правопорушення жодним доказом не підтверджена.

Зазначає, що інспектором не було вжито жодних заходів для належного та передбаченого законом порядку розгляду справи та забезпечення передбачених КУпАП прав.

Вважає, що постанову винесено з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу та третій особі копію адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі та представник третьої особи отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі 22 лютого 2021 року.

Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України, відповідачам був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а третій особі для надання пояснень.

Станом на день ухвалення рішення відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позовну заяву до суду не надали.

Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Представник Департаменту патрульної поліції надав до суду відзив, але з наданої довіреності вбачається, що вона має повноваження на представництво третьої особи, а тому суд приймає вказаний відзив, як пояснення від третьої особи.

У вказаних поясненнях представник третьої особи проти задоволення позову заперечує.

Посилається на те, що відповідно до винесеної постанови позивач, керуючи транспортним засобом «BMW 750», номерний знак НОМЕР_1 , 07 лютого 2021 року о 21 год 11 хв. за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 31 Е, не подав сигнал світловим покажчиком повороту при перестроюванні, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР та скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Разом з тим п. 1.1 ПДР встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.

Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 9.1 ПДР закріплено перелік попереджувальних сигналів, які застосовуються для своєчасного інформування учасників дорожнього руху про намір виконати маневр, залучити увагу до транспортного засобу, виділити транспортний засіб в транспортному потоці чи попередити про небезпечні ситуації, до яких, зокрема відноситься сигнали, які подаються світловими покажчиками повороту.

Перед перестроюванням, згідно п. 9.2 (б) ПДР завчасно, незалежно від місця виконання маневру, мас подаватися сигнал світлового покажчику повороту.

Для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров`я людей, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» , поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Та вимагати пред`явлення в особи документів, згідно ч. 2 ст. 32 Закону.

Відтак, виявивши порушення ПДР, а саме не ввімкнення попереджувального сигналу перед перестроюванням зі смуги в смугу водієм «BMW 750», номерний знак НОМЕР_1 , інспектором було зупинено вказаний автомобіль, підійшовши до якого, останній представився, пояснив причину зупинки, та на підставі п. 2.4. ПДР висунув законну вимогу до водія пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1. ПДР, а саме: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи викладене, вважає, що інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена правомірно, у межах повноважень поліцейського, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням всіх обставин справи, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 07 лютого 2021 року Інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Петруком О.О. було винесено постанову серії ЕАН № 3765495 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається, що 07 лютого 2021 року о 21:11:09 год. позивач, керуючи транспортним засобом, рухаючись по вул. Академіка Заболотного, 31Е, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив п. 9.2.б. ПДР, що призвело до притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного проз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до п. 9.2. б ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1)чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2)чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.

Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачі, не надавши до суду відзив, не надали доказів на спростування вимог позивача, викладені в позові обставини не спростували, правомірність своїх дій при винесені оспорюваної постанови не довели.

Пояснення третьої особи також не містять підтверджень приведених в постанові обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідачів, встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

За ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з цього, з Управління патрульної поліції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454, 00 гр., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 2, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 132, 139, 242-247, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3765495 від 07 лютого 2021 року, винесену Інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Петруком Олександром Олександровичем відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Управління патрульної поліції у м. Києві /адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, ЄДРПОУ 39856296/ на користь ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 , ІН невідомий/ 454, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.А.Шереметьєва