Рішення № 98539151, 23.07.2021, Оболонський районний суд міста Києва

23.07.2021 Справа № 756/9229/16-ц

Унікальний № 756/9229/16

Провадження № 2/756/50/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 липня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.

секретарів: Мушкетик І.В., Волкової А.А, Парфенчик К.В.,

Демченко І.В.

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Джулай З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товарситва з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - ТОВ «Фоззі-Фуд») про відшкодування 50 000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок недоліків продукції, що потягло ушкодження здоров`я.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що 14.08.2013 року близько 19 год. вечора разом з своїм чоловіком ОСОБА_2 для святкування дня народження молодшого з трьох своїх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбали торт «Тірамісу» вартістю 78,20 грн. та інші продукти у магазині « Сільпо », який знаходиться за адресою м. Київ, проспект Лісовий, 39 , та належить ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД».

Виробником торту «Тірамісу» (як зазначено на етикетках, що містяться на упаковці торту) є ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», м. Київ, пр-кт Перемоги,47.

Після цього, на початку 20-ої год., позивач разом з чоловіком приїхали додому за адресою: АДРЕСА_2 , поставили торти в упаковках виробника до холодильника, а згодом, близько 21-ої години вечора позивач та її діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вжили по одній порції торту «Тірамісу», а чоловік ОСОБА_2 , не став їсти торт «Тірамісу», а вжив одну порцію торту «Празький».

В той же день, близько 23-ї год., ОСОБА_1 і ОСОБА_2 поїхали до свого будинку в м. Буча, де на той час мешкала мати позивача - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ) і привезли їй частину торту «Тірамісу». ОСОБА_7 також скоштувала шматок цього торту наступного дня 15.08.2013 року близько 14-ї год.

За твердженням позивача 15.08.2013 року, у першій половині дня, ближче до обіду, у позивача та її синів стало погіршуватись самопочуття: температура її тіла підвищилась до 37,7, а згодом до 39,3 градусів, боліла голова, з`явилась слабкість, почалися діарея та блювота.

Не захворів лише ОСОБА_2 , який єдиний з родини не вживав куплений 14.08.2013 року у магазині « Сільпо » торт «Тірамісу», в той час як все інше, що їли позивач та її діти, він вживав також.

За наслідками виклику швидкої медичної допомоги позивача з сином ОСОБА_4 госпіталізували до Київської міської клінічної лікарні №9 де їх у зв`язку з важкістю стану помістили до Відділення інфекційної анестезіології та інтенсивної терапії, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 госпіталізували до інфекційного відділення Міської дитячої лікарні №2 м. Києва.

16.08.2013 року біля 21 год ОСОБА_7 також у важкому стані госпіталізували до Відділення інфекційної анестезіології та інтенсивної терапії Київської міської клінічної лікарні №9.

У лікарні ОСОБА_1 поставлено діагноз: гострий ентероколіт інфекційний, дегідратація (зневоднення) ІІ ступеню. Згідно виписки з медичної карти №1985 з урахуванням епідеміологічних даних з найбільшою можливістю у позивача встановлено сальмонельоз, не підтверджений бактеріологічно.

Позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №9 з 15.08.2013 року до 20.08.2013 року.

Таким чином, на сальмонельоз захворіли всі особи, які вжили вищевказаний торт « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у межах строку придатності: позивач, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Позивач зазначала, що факт того, що торт « ІНФОРМАЦІЯ_5 », виробником якого є відповідач та який придбано 14.08.2013 року є дефектним та небезпечним для здоров`я, встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20.02.2015 року у справі № 756/7114/14-ц, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Київської області від 19.05.2015року.

У зв`язку з тим, що через вживання торту «Тірамісу» виготовленого відповідачем було ушкоджено здоров`я позивача та її близьких, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та у душевних стражданнях.

На підставі викладеного, враховуючи характер та обсяг фізичних та душевних страждань позивача, термін її перебування на лікуванні у медичній установі, тяжкість вимушених змін у її життєвому укладі та стосунках, позивач оцінила завдану моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

В судовому засіданні позивач подала заяву про збільшення позовних вимог вказуючи, що за результатами проведення судової психологічної експертизи з питань спричинення моральної шкоди та розміру її грошової компенсації орієнтовний еквівалент грошової компенсації за спричинену їй моральну шкоду складає 24.3 мінімальних заробітних плат установлених на момент розгляду справи. Оскільки мінімальна заробітна плата в Україні з 01.01.2019 року встановлена у розмірі 4 173 грн., до відшкодування моральної шкоди позивачу заявлено суму у розмірі 101 403 грн. 90 коп. та судові витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 7 150 грн. При цьому, ОСОБА_1 просила врахувати, що загальний стан здоров`я позивача обтяжувався негативними емоційними переживаннями за дітей, які перебували у важкому стані у різних лікарняних закладах.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просили задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, вказувала, що відсутня вина ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» у завданні позивачу шкоди, оскільки товариством дотримано всіх норм та правил, в тому числі санітарних, під час виготовлення, перевезення, зберігання та реалізації торту «Тірамісу», який було придбано позивачем, а зараження торту сальмонелою могло відбутись після придбання торту. Також вказувала, що позивачем пропущено строк позовної давності, просила відмовити у задоволенні позову (Т.1, а.с. 64).

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані докази встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 14.08.2013 року близько 19 год. вечора разом з своїм чоловіком ОСОБА_2 для святкування дня народження молодшого з трьох своїх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбали торт «Тірамісу» вартістю 78,20 грн. та інші продукти у магазині « Сільпо », який знаходиться за адресою м. Київ, проспект Лісовий, 39 , та належить ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД».

Виробником торту «Тірамісу», як зазначено на етикетках, що містяться на упаковці торту, є ТОВ «Фоззі-Фуд», м. Київ, пр.-т Перемоги, 47.

Після цього, на початку 20-ої год., позивач разом з чоловіком приїхали додому за адресою: АДРЕСА_2 , поставили торти в упаковках виробника до холодильника, а згодом, близько 21-ої години вечора позивач та її діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вжили по одній порції торту «Тірамісу», а чоловік ОСОБА_2 , не став їсти торт «Тірамісу», а вжив одну порцію торту «Празький».

В той же день, близько 23-ї год., ОСОБА_1 і ОСОБА_2 поїхали до свого будинку в м. Буча, де на той час мешкала мати позивача - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ) і привезли їй частину торту «Тірамісу». ОСОБА_7 також скоштувала шматок цього торту наступного дня 15.08.2013 року близько 14-ї год.

Наступного дня, тобто 15.08.2013 року ближче до обіду, у позивача та її синів стало погіршуватись самопочуття: температура її тіла підвищилась до 37,7, а згодом до 39,3 градусів, боліла голова, з`явилась слабкість, почалися діарея та блювота.

Не захворів лише ОСОБА_2 , який єдиний з родини не вживав куплений 14.08.2013 року у магазині « Сільпо » торт «Тірамісу», в той час як все інше, що їли позивач та її діти, він вживав також.

За наслідками виклику швидкої медичної допомоги позивача з сином ОСОБА_4 госпіталізували до Київської міської клінічної лікарні №9 де їх у зв`язку з важкістю стану помістили до Відділення інфекційної анестезіології та інтенсивної терапії, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 госпіталізували до інфекційного відділення Міської дитячої лікарні №2 м. Києва.

16.08.2013 року біля 21 год ОСОБА_7 також у важкому стані госпіталізували до Відділення інфекційної анестезіології та інтенсивної терапії Київської міської клінічної лікарні №9.

У лікарні ОСОБА_1 поставлено діагноз: гострий ентероколіт інфекційний, дегідратація (зневоднення) ІІ ступеню. Згідно виписки з медичної карти №1985 з урахуванням епідеміологічних даних з найбільшою можливістю у позивача встановлено сальмонельоз, не підтверджений бактеріологічно.

З лікарні позивача виписали 20.08.2013 року та призначили після виписки спостереження у лікаря-інфекціоніста за місцем проживання, проведення контрольних бактеріологічних досліджень, призначили продовження лікування, а також дієтотерапію ( стіл №4)

За результатом санітарно-мікробіологічного дослідження від 22.08.13 № 262, здійсненого ДУ «Київський МЛЦ ДСЕСУ» встановлено, що зазначений вище торт містить бактерії сальмонели.

Встановлені судом обставини підтверджуються випискою по картковому рахунку (Т. 1 а.с. 17), виписками із медичної картки (т. 1 а.с. 22-23), результатом санітарно-мікробіологічного дослідження від 22.08.13 № 262 (Т. 1 а.с. 32-33), листом Деснянського міжрайонного управління ГУ ДСЕС у м. Києві від 16.10.13 № 2075/п (Т. 1 а.с. 34-35), фіскальним чеком від 14.08.2013 р. (Т. 1 а.с. 20), фотографіями (Т. 1 а.с. 215-217).

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20.02.2015 року у справі №756/7114/14-ц за позовом ОСОБА_8 до ТОВ «Фоззі-Фуд» про відшкодування моральної шкоди, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19.05.2015 року, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Фоззі-Фуд» на користь ОСОБА_8 5 000 грн., на відшкодування моральної шкоди та на користь держави судові витрати по справі в розмірі 243,60 гривень. Даним рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що торт «Тірамісу», який було виготовлено, транспортовано та продано ТОВ «Фоззі-Фуд» 14.08.2013 року батькам ОСОБА_8 є дефектним, оскільки через наявність в ньому бактерії сальмонели він є небезпечним для здоров`я. Даним рішенням суду також встановлено, що на сальмонельоз захворіли всі особи, які вжили вищевказаний торт « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Вказані обставини встановлені рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.03.2017 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ТОВ «Фоззі - Фуд» про відшкодування моральної шкоди, яким позов задоволено частково та стягнуто на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 35 000 грн., та на користь держави судовий збір в розмірі 1218 грн.

А також рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26.09.2017 року за позовом ОСОБА_10 до ТОВ «Фоззі-Фуд» про відшкодування моральної шкоди, яким позов задоволено та стягнуто на корисить позивача з ТОВ «Фоззі-Фуд» на відшкодування моральної шкоди 76 800 грн., судові витрати за проведення судової психологічної експертизи у сумі 6 355,20 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

При цьому, як зазначено у п. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.

Також згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції», продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції.

У відповідності до ч.1 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров`я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини, суд вважає, що оскільки торт «Тірамісу» було виготовлено, транспортовано та продано ТОВ «Фоззі-Фуд» 14.08.2013 року позивачу є дефектним, а через наявність в ньому бактерії сальмонели він є небезпечним для здоров`я та у зв`язку із вживанням цього торту здоров`ю позивача ОСОБА_1 було завдано шкоду, існує причинно-наслідковий зв`язок між дефектом такого продукту та шкодою, яку зазнала позивач.

Суд вважає, що позивачу у зв`язку із хворобою через вживання торту «Тірамісу» завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із захворюванням на сальмонельоз, перебуванням з 15.08.2013 року до 20.08.2013 року на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні лікарні, та, враховуючи, що під час хвороби у ОСОБА_1 були сильно підвищена температура тіла, слабкість, озноб, ломота у м`язах, сильний головний біль, нудота, блювота, діарея, зневоднення ІІ ступеню, а після виписки з лікарні позивачу призначили спостереження у лікаря-інфекціоніста за місцем проживання, проведення контрольних бактеріологічних досліджень, призначили продовження лікування лаціумом на 10 днів, а також дієтотерапію (стіл №4), відбулося порушення звичайного укладу її життя. Крім того, суд погоджується із доводами позивача про те, що загальний стан здоров`я позивача обтяжувався негативними емоційними переживаннями за дітей та матір, які перебували у важкому стані у різних лікарняних закладах.

Частина 2 ст. 23 ЦК України роз`яснює, що моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Таким чином, у зв`язку з продажем відповідачем дефектної продукції позивачу завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

При цьому, за висновками експерта №7479/17-61 від 16.08.2018 року, складеного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Донченко Т.Г. спричинені страждання (моральна шкода) за умов ситуації, що досліджується у справі, а саме у зв`язку із ушкодженням її здоров`я (гострий ентероколіт інфекційний, дегідратація ІІ ступеню, з урахуванням епідеміологічних даних (виділення у одного з членів родини S. Enteritedis) з найбільшою можливістю у хворої сальмонельоз, не підтверджений бактеріально). Орієнтовний еквівалент грошової компенсації за спричинені страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 з урахуванням психологічних коефіцієнтів у літерному позначенні складатиме 24.3 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом (Т.1 а.с. 197-206).

Згідно цього ж дослідження висновки щодо визначення орієнтовного розміру компенсації моральної шкоди, мають рекомендаційний характер (Т. 1 а.с 206).

У п.6.4 Методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 року №35-13/797) зазначено, що «моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи». Отже, будь-яка компенсація не може бути співмірною стражданням. Відповідно, будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним.

Крім того, суд враховує п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» , відповідно до якої розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням принципу розумності та справедливості, розмір компенсації моральної шкоди визначається судом у сумі 80 000 грн.

Визначаючи розмір компенсації у сумі 80 000 грн., суд враховує, що розмір моральної шкоди не повинен призводити до збагачення особи, а є спробою відновлення попереднього стану, пов`язаного з ушкодженням здоров`я та компенсацією душевних страждань яких фізична особа зазнала.

Також, із відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за проведення судової психологічної експертизи у сумі 7 150 грн.

Ст.ст. 77, 78 ЦПК України встановлюють поняття належних та допустимих доказів.

Приймаючи рішення у справі, суд не бере до уваги посилання відповідача на Результат санітарно-мікробіологічного дослідження від 22.08.2013 року та від 21.08.2013 року, оскільки лабораторією було досліджено зразок торту «Тірамісу», який відібрано 16.08.2013 року і 19.08.2013 року, що жодним чином не підтверджує його відношення до торту, виготовленого 14.08.2013 року та придбаного позивачем.

Не приймає суд до уваги відповіді від територіальних органів СЕС щодо відсутності у період з 14.08.2013 року по 14.09.2013 року випадків захворювання на сальмонельоз в м. Києві, оскільки дана обставина не спростовує можливість зараження торту придбаного позивачем під час його транспортування, зберігання та продажу.

Не підтверджені жодними належним та допустимими доказами посилання відповідача на те, що бактерії сальмонели первісно перебували в помешканні позивача.

Крім того, той факт, що на сальмонельоз захворіли лише особи, які вживали торт «Тірамісу», дає підстави вважати, що бактерія сальмонели перебувала саме в ньому.

На думку суду, безпідставними є посилання відповідача на недотримання споживачем належних умов зберігання та транспортування торту, оскільки такі умови не регламентовані чинним законодавством.

Також, суд не погоджується із відповідачем що пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Законом, що врегульовує відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні є Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» (ст. 2. цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» до вимог про відшкодування шкоди застосовується позовна давність тривалістю у три роки.

Згідно штампу вхідної кореспонденції Оболонського районного суд м. Києва позивач звернуласься до суду з даним позовом 18.07.2016 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності з дня завдання їй шкоди дефектною продукцією 14.08.2013 року.

При цьому, інші доводи представника відповідача з приводу обставин позову не спростовують доводів позивача. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позовних вимог суду надано не було.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на позивача.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за даним позовом, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.

Таким чином, сума судового збору з відповідача підлягає стягненню на користь держави.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 6, 14, 16 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 10 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», керуючись ст. ст. 5, 12-13, 76, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товарситва з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Товарситва з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул., Промислова, 5 ІПН: 322949210139) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з Товарситва з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул., Промислова, 5 ІПН: 322949210139) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 витрати за проведення судової психологічної експертизи у сумі 7 150 (сім тисяч сто п`ятдесят) грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Товарситва з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул., Промислова, 5 ІПН: 322949210139) на користь держави судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23.07.2021 року.

Суддя А.В. Шевчук