Рішення № 98538396, 23.07.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1190/20

Провадження № 2/536/172/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Марченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», 03 вересня 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись, що 13 квітня 2017 року між банком та відповідачем був укладений договір б/н, за умовами якого відповідач отримала кредитну картку з встановленим початковим кредитним лімітом в сумі 1 100 грн., який згодом збільшено до 20 000 грн. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань станом на 13 серпня 2020 року утворилась заборгованість на загальну суму 18 127 грн. 09 коп., яка складається з заборгованості за поточним тілом кредиту в сумі 20 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 18 107 грн. 09 коп.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 18 127 грн. 09 коп. та судові витрати у розмірі 2 102 грн.

Ухвалою судді від 09 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про забезпечення доказів шляхом огляду вебсайту.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст.85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

З обставин викладених у клопотанні не вбачається, що позивач не мав можливість: самостійно здійснити огляд вебсторінки із залученням спеціаліста та зафіксувати це відповідним протоколом; скористатись правом наданим п.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; або скористатись послугами компаній, які проводять фіксацію і дослідження змісту вебсторінок у мережі Інтернет з видачею експертних висновків, на підставі звернень будь-яких осіб.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки на вебсайті відсутня інформація про час створення вебсторінки саме в цьому вигляді, а отже і немає доказів на підтвердження того, що Умови та правила надання банківських послуг існували саме в зазначеній редакції на момент укладення договору з відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про огляд вебсайту, оскільки представником позивача суду не наведено достатнє обґрунтування необхідності огляду доказу за їх місцезнаходженням судом, враховуючи те, що ці Умови знаходяться в розпорядженні позивача як розробника цих Умов.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи в відповідності до ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані матеріали справи і оцінюючи все в сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 13 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно умов якого позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит в сумі 1 100 грн. у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації, а відповідач зобов`язувалася повернути кредит в порядку і на умовах передбачених договором та погодилася з тим, щоця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу кошти в сумі 1 100 грн., виконавши таким чином свої зобов`язання в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 отримала в АТ КБ «ПриватБанк» кредитну картку з встановленим початковим кредитним лімітом, користувалася кредитними коштами, частково здійснювала їх повернення, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості та виписка за договором.

В порушення вимог ст. 526 ЦК України відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 13 серпня 2020 року утворилась заборгованість на загальну суму 18 127 грн. 09 коп., яка складається з заборгованості за поточним тілом кредиту в сумі 20 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 18 107 грн. 09 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який судом перевірений та визнаний правильним, узгоджується з умовами кредиту та не спростований відповідачем.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, згідно з якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, позовні вимоги законні та обґрунтовані, підтверджені належними доказами і тому суд їх задовольняє.

Так як позов задоволено, то в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн., що підтверджено документально.

Керуючись ст.13, 81,ч. 2 ст.141, 259, 263-265,279, 280 ЦПК України, на підставі ст. 525, 526 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість по кредиту за договором б/н від 13 квітня 2017 року станом на 13 серпня 2020 року в сумі 18 127 ( вісімнадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 09 коп., і судові витрати в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяС. М. Клименко