Ухвала суду № 98538365, 26.07.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №532/308/15-к

Провадження № 1-кп/552/279/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 Київський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шияна В.М.,

суддів - Миронець О.К., Самсонової О.А.,

при секретарі - Лукаш А.В.,

з участю прокурора - Москаленка Д.В.,

представника потерпілих - адвоката Кононенка А.П.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

їх захисників - адвокатів Лазоренка Р.В., Миронова О.А., Василишина М.Р., Кіяшка С.Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014170110000192 від 11.02.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, -

встановив:

До суду надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 22.06.2021 дане кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Полтави.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Підстави для зупинення або закриття кримінального провадження, повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

На час проведення підготовчого судового засідання порушень вимог процесуального закону, що перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, не виявлено.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Оскільки обвинувачені надали суду заяви про розгляд кримінального провадження судом присяжних, судовий розгляд кримінального провадження необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні судом присяжних.

В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Лазоренком Р.В. в порядку ч.2 ст.303 КПК України подано скарги на дії: прокурора Полтавської області Миронова А.М., прокурора Полтавської області Закорецького О.В., в. о. прокурора Полтавської області Кравченка Ю.О., прокурора відділу прокуратури Полтавської області Стасовського М.В., ст. прокурора прокуратури м. Кременчука Журавльова Ю.О., начальника СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області Лаврика Ю.А., начальника СУ УМВС України в Полтавській області Балоня А.Б., ст. слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Гринченка О.О., співробітників оперативних підрозділів міліції Бендрика Г.І. та Михайлика М.М. , які користувалися повноваженнями слідчого, слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області Петрова А.Є., ст. слідчого-криміналіста СУ УМВС України в Полтавській області Жолонки О.А. з підстав вчинення процесуальних дій не уповноваженими особами та безпідставної передачі матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженню іншим органам досудового розслідування.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Василишин М.Р. надав скарги свого підзахисного: на дії слідчого Жолонки О.А. та заступника начальника відділу СУ УМВС України в Полтавській області Нездийминоги В.М. , пов`язаних з порушенням права особи на захист, на дії слідчого Жолонки О.А. щодо повідомлення йому про підозру, на дії слідчої СУ УМВС України в Полтавській області Лелюк О.А. щодо проведення його допиту та слідчого експерименту без участі обраного ним захисника.

Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатом Василишиним М.Р. подані скарги на дії: працівників оперативних підрозділів міліції Бендрика Г.І. , Михайлика М.М. , Іващенка Р.Б. , які користувалися повноваженнями слідчого, в. о. прокурора Полтавської області Кравченка Ю.О. щодо проведення допиту ОСОБА_2 без участі захисника та щодо необґрунтованого доручення здійснення досудового розслідування іншому органу, прокурора Кириченка С.А. та ст. оперуповноваженого УКР УМВС України в Полтавській області Ковтун М.О. щодо порушень під час проведення процесуальних дій з отримання зразків для експертизи, ст. слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Назаренко В.Г. щодо призначення експертизи, а також заперечення на ухвали слідчого судді Автозаводського райсуду м. Кременчука Савічева В.О. від 08.08.2014, 31.07.2014 та слідчого судді Октябрського райсуду м. Полтави Материнко М.О. від 06.08.2014.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Кіяшко С.Л. подав скарги на дії слідчих СУ УМВС України в Полтавській області Руденка С.М. та Лелюк О.П. , які полягали у незаконному затриманні 02.09.2014 його підзахисного, та скарги на дії прокурора Кириченка С.А., ст. слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Лелюк О.П. та ст. оперуповноваженого УКР УМВС України в Полтавській області Ковтун М.О. щодо порушення порядку проведення процесуальної дії з отримання зразків для експертизи у ОСОБА_3 та ОСОБА_12 .

Обвинувачений ОСОБА_3 подав скаргу на дії слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області Запорожця О.Є., які полягали у незаконному затриманні 02.09.2014 ОСОБА_12 та незаконному обшуку автомобіля останнього, а також на дії слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Лелюк О.П. , які полягали у незаконному врученні ОСОБА_12 02.09.2014 повідомлення про підозру.

Інші захисники та обвинувачені підтримали вищевикладені скарги.

Прокурор та представник потерпілих просили відмовити у задоволенні скарг. Вважають, що обставини викладені у вищезазначених скаргах не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки викладеному у них неможливо надати оцінку під час підготовчого судового засідання, а лише під час дослідження вказаних документів на стадії судового слідства у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо заявлених скарг, суд дійшов такого висновку.

Так, відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч.3 ст.314, ст.315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, оскільки відповідно до ст.ст.314 - 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання в тому числі через необхідність дослідження доказів та матеріалів кримінального провадження для прийняття за ними рішення.

З огляду на те, що захисники у наданих суду скаргах просять зазначені ними порушення норм кримінального процесуального закону органом досудового розслідування розглянути саме під час вирішення питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд вважає за необхідне визнати такі скарги передчасними, у зв`язку з чим відмовити у їх задоволенні. При цьому, сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.

Прокурор надав клопотання про виклик в судове засідання для допиту свідків.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши реєстр матеріалів досудового розслідування, долучений до обвинувального акту, приходить до висновку, що клопотання прокурора про допит свідків підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Мироновим О.А. заявлене клопотання про виклик свідків та витребування документів за епізодом вбивства ОСОБА_13 .

Колегія суддів, заслухавши думку інших учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.2 ст.290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

За таких обставин суд вважає за необхідне зобов`язати прокурора, який підтримує обвинувачення у суді, протягом місяця надати стороні захисту для ознайомлення ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення обшуків, клопотання слідчих (прокурорів), на підставі яких постановлені ці ухвали, протоколи обшуків, проведених на підставі вказаних у клопотанні ухвал слідчих суддів, надати стороні захисту ухвали слідчих суддів про надання дозволів на тимчасовий доступ до записів камер відеоспостереження, клопотання слідчих (прокурорів), на підставі яких постановлені ці ухвали, протоколи тимчасового доступу до речей (документів), проведених на підставі вказаних у клопотанні ухвал слідчих суддів, вилучені записи камер відеоспостереження.

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання в частині витребування у Полтавської обласної прокуратури оригіналу протоколу від 22.04.2014 допиту свідка під псевдонімом ОСОБА_14 , а також витребування з Октябрського районного суду м. Полтави матеріалів судового провадження № 554/10391/14-к.

В той же час, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню в частині виклику та допиту в суді в якості свідків ОСОБА_15 , який був допитаний у ході досудового розслідування, та ОСОБА_16 як свідка сторони захисту.

Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Мироновим О.А. заявлене клопотання про виклик свідків та витребування документів за епізодом вбивства ОСОБА_17 .

Колегія суддів, заслухавши думку інших учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Зазначені у п.1 та п.2 клопотання особи у даному кримінальному провадженні не були допитані в якості свідків під час досудового розслідування. При цьому, суд розглядає справу лише у межах висунутого обвинувачення, тоді як зазначено у клопотанні, захисник просить допитати їх з метою перевірки альтернативних версій події злочину відносно ОСОБА_17 , що виходить за межі компетенції суду. Отже дане клопотання в цій частині, а також в частині витребування з НАЗК (п.5 клопотання) матеріалів повної перевірки декларації ОСОБА_18 за 2017 рік, задоволенню не підлягає.

Також у відповідності до ч.1 ст.337 КПК України не підлягає задоволенню викладене у п.6. та п.7 клопотання щодо витребування з прокуратури копій матеріалів досудового розслідування, виділених з кримінального провадження №12014170110000192 від 11.02.2014 у кримінальні провадження №№ 42014170000000339, 42014170000000340, 42014170000000341 відносно ОСОБА_19 та з Офіса Генерального прокурора скріншотів повних даних сторінок інформаційної системи «ЄРДР» стосовно зазначених кримінальних проваджень.

Крім того, колегія суддів вважає передчасним вирішувати на даній стадії судового розгляду питання про допит у суді зазначених у п.3 клопотання осіб, які є колишніми працівниками правоохоронних органів, а також потерпілого по іншому кримінальному провадженню ОСОБА_20 .

Викладене у п.4 клопотання підлягає задоволенню частково. Колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати прокурора у даному кримінальному провадженні протягом місяця надати стороні захисту для ознайомлення клопотання слідчого СУ УМВС України в Полтавській області в межах кримінального провадження №12014170110000192 від 11.02.2014 про надання дозволів на проведення обшуків (особистих, транспортних засобів, за місцем проживання ОСОБА_19 , ОСОБА_21 ), ухвали слідчих суддів за результатами розгляду вказаних клопотань, протоколів обшуків, проведених на підставі таких ухвал слідчих суддів.

Також захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Лазоренком Р.В. заявлене клопотання про витребування з Міністерства юстиції України методик, на підставі яких проводилися експертні дослідження у даному кримінальному провадженні.

Колегія суддів, заслухавши думку інших учасників судового провадження, приходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Методики, які просить витребувати захисник, в значенні ч.1 ст. 84 КПК України не є доказами у справі. Згідно ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. При цьому, відповідно до ч.1 ст.69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями. Для роз`яснення висновку суд має право викликати експерта для допиту за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою (ч.1 ст.356 КПК України).

Також захисником - адвокатом Лазоренком Р.В. заявлене клопотання про виклик свідків та про витребування з Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавської області та з ГУ НП в Полтавській області інформації щодо надходження до зазначених установ звернень з приводу готування або скоєння відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_17 злочинів, у тому числі щодо загрози їх життю і життю близьких, будь-якої іншої інформації з приводу тиску на них.

Колегія суддів, заслухавши думку інших учасників судового провадження, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню частково, а саме лише в частині виклику та допиту свідків, які зазначені в реєстрі. Вирішення питання про допит інших зазначених у клопотанні свідків колегія суддів вважає передчасним на даній стадії судового розгляду, а тому в цій частині клопотанні задоволенню не підлягає.

Також колегія суддів прийшла до висновку, що клопотання в частині витребування інформації щодо звернень з приводу готування або скоєння відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_17 злочинів, задоволенню не підлягає, оскільки вона на думку суду не може вплинути на розгляд даного кримінального провадження.

Клопотання адвоката Висилишина М.Р. про допит свідків, які можуть надати свідчення щодо особи ОСОБА_2 підлягає до задоволення, оскільки обставини, що характеризують обвинуваченого, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. В частині допиту свідка ОСОБА_22 в задоволені клопотання необхідно відмовити за його необґрунтованістю.

Клопотання адвоката Кіяшка С.Л. про допит свідків, які були допитані в ході досудового розслідування та давали свідчення під час розгляду справи в іншому складі суду, підлягає задоволенню.

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що строк тримання обвинувачених під вартою завершується 09 серпня 2021 року. У клопотанні зазначає, що обґрунтованість пред`явленого обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування доказами. Вказує, що ризики, які були підставою для застосування і продовження такого запобіжного заходу обвинуваченим, не змінилися, продовжують мати місце, застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Кіяшко С.Л. подав клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, посилаючись та те, що вважає продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою необґрунтованим та незаконним. Вважає, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час зменшилися. Ризик переховування від суду у разі обрання його підзахисному цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю не буде існувати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Василишин М.Р. також подав клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу на будь-який інший, не пов`язаний з триманням під вартою. Посилався на те, що ОСОБА_2 потребує стаціонарного лікування в зв`язку з кардіологічним захворюванням. Зазначав, що на даний час стан здоров`я його підзахисного значно погіршився. Крім того, зазначав, що ОСОБА_2 раніше судимий не був, має міцні соціальні зв`язки. Вважає, що відсутні фактичні дані стосовно продовження існування ризиків по відношенню до ОСОБА_2 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Лазоренко Р.В. також звернувся до суду з клопотанням про зміну його підзахисному запобіжного заходу на особисте зобов`язання. При цьому, посилався на необґрунтованість підозри, недоліки досудового розслідування та безпідставне тривале утримання ОСОБА_1 під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Миронов О.А. подав заперечення на клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Вважає клопотання прокурора безпідставним та необґрунтованим, яке не відповідає принципу верховенства права та є свідомим порушенням ст.19 Конституції України та ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Просив припинити практику ігнорування рішень ЄСПЛ та відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою, просив їх задовольнити.

Представник потерпілих також підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачені щодо клопотань прокурора заперечували, просили відмовити у їх задоволенні та обрати запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою.

Ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши доводи та заперечення учасників судового процесу щодо заявлених клопотань, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених та клопотання захисників про зміну запобіжних заходів, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» в пункті 175 зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання обвинувачених під вартою неодноразово продовжувався у встановленому порядку та завершується 09.08.2021.

При цьому обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінальних правопорушень була врахована судом при обранні їм запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Звертаючись до суду з клопотаннями про зміну запобіжних заходів та із запереченнями проти клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою захисники доказів, що спростовували б обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, суду не надали.

Звертаючись з клопотаннями про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Проте доводи прокурора про існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України на даній стадії судового розгляду не знайшли свого підтвердження. Звертаючись з даним клопотанням прокурор не надав доказів того, що обвинувачені переховувалися від органів досудового розслідування та суду або вчиняли дії спрямовані на ухилення від слідства та суду.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України суд виходить з наступного.

Так сторонами кримінального провадження заявлено клопотання про допит великої кількості свідків, у тому числі про допит ОСОБА_12 , який згідно первинного обвинувального акту був одним із обвинувачених. В ході розгляду даного кримінального провадження між ним та стороною обвинувачення укладено угоду. Враховуючи, що ОСОБА_12 відповідно до умов угоди зобов`язаний надати показання як свідок, з врахуванням його попередніх заяв щодо наявності небезпеки для його життя у зв`язку з поданням викривальних показань стосовно інших обвинувачених, ризик можливого незаконного впливу на нього, у разі застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів не пов`язаних із триманням під вартою продовжує існувати.

Отже, колегія суддів вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченим судом в разі доведення їх винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Такі ризики існували і на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На переконання суду, застосування щодо обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Суд не бере до уваги доводи прокурора, викладені ним у клопотаннях про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, щодо неналежної процесуальної поведінки сторони захисту, а саме подання скарг, звернення з клопотаннями, намагання змінити запобіжні заходи чи підтримання позиції один одного, оскільки подання скарг та клопотань в судовому засіданні передбачено чинним Кримінальним процесуальним кодексом України. Підтримання обвинуваченими клопотань та скарг один одного також не свідчить про неналежну процесуальну поведінку сторони кримінального провадження.

Крім того, будь-яка процесуальна поведінка захисників не може свідчити про перешкоджання кримінальному провадженню обвинуваченими.

Суд приймає доводи обвинувачених та їх захисників щодо тривалого перебування під вартою.

Як зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин.

У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. (Рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, серія А, №254-А, п. 30).

Суд враховує принцип презумпції невинуватості, в той же час в даному кримінальному провадженні справжні інтереси суспільства полягають у якнайшвидшому та ефективному розгляді даного кримінально провадження в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, для чого суд має забезпечити зокрема відсутність будь-якого впливу обвинувачених на свідків та потерпілих, в тому числі відсутність будь-якої небезпеки для них, про яку заявляв, згідно клопотання прокурора, свідок ОСОБА_12 .

При цьому, на переконання суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виключення можливості такого впливу, оскільки за своєю суттю додержання обмежень, що застосовуються у будь-яких інших запобіжних заходах, не пов`язаних з триманням під вартою (в тому числі домашній арешт чи особисте зобов`язання, про застосування яких клопочуть захисники), в значній мірі залежать від правосвідомості особи, до якої вони застосовані, та не можуть бути ефективно контрольовані державою.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд крім іншого враховує те, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Вказана обставина значно збільшує ризик незаконного впливу з боку обвинувачених на свідків та потерпілих, що мають бути допитані судом.

При цьому, суд не відхиляє доводів на користь обвинувачених, викладених у клопотаннях про зміну обвинуваченим запобіжних заходів, але вважає, що з цих підстав зміна обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду є неможливою.

Європейський суд з прав людини зазначав, що коли підозрюваного залишають під вартою, він має право розраховувати на вирішення його справи у пріоритетному порядку і на ведення її з особливою ретельністю (Рішення у справі «Мацнеттер проти Австрії» (Matznetter v. Austria) від 10 листопада 1969 р., серія А, №10, п. 12).

Тому, враховуючи наявність ризику, про який зазначив суд, та який на думку суду в даний час перешкоджає звільненню обвинувачених з-під варти, обвинуваченим необхідно продовжити строк тримання під вартою, забезпечивши вирішення даної справи у пріоритетному порядку і з особливою ретельністю.

Враховуючи складність кримінального провадження, велику кількість свідків, яких необхідно допитати в ході судового слідства, колегія суддів приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинувачених необхідно продовжити на 60 днів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд -

ухвалив:

Скарги адвокатів Лазоренка Р.В., Василишина М.Р. та Кіяшка С.Л., обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поданих в порядку ч.2 ст.303 КПК України, залишити без задоволення.

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні судом присяжних в приміщенні Київського районного суду м. Полтави на 10 год. 30 хв. 19 серпня 2021 року.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 10 год. 00 хв. 24 вересня 2021 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 10 год. 00 хв. 24 вересня 2021 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 10 год. 00 хв. 24 вересня 2021 року.

В задоволенні клопотань захисників - адвокатів Лазоренка Р.В., Василишина М.Р., Кіяшка С.Л. про зміну обвинуваченим запобіжних заходів - відмовити.

Клопотання захисника - адвоката Миронова О.А. про виклик свідків та витребування документів за епізодом вбивства ОСОБА_13 задовольнити частково.

Зобов`язати прокурора Москаленка Д.В. протягом місяця надати стороні захисту для ознайомлення зазначені у клопотанні захисника - адвоката Миронова О.А. ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення обшуків, клопотання слідчих (прокурорів), на підставі яких постановлені ці ухвали, протоколи обшуку, проведених на підставі вказаних у клопотанні ухвал слідчих суддів, надати стороні захисту ухвали слідчих суддів про надання дозволів на тимчасовий доступ до записів камер відеоспостереження, клопотання слідчих (прокурорів), на підставі яких постановлені ці ухвали, протоколи тимчасового доступу до речей (документів), проведених на підставі вказаних у клопотанні ухвал слідчих суддів, вилучені записи камер відеоспостереження, про що повідомити суд в строк до 30.08.2021 року.

Викликати та допитати в суді в якості свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Клопотання захисника - адвоката Миронова О.А. про виклик свідків та витребування документів за епізодом вбивства ОСОБА_17 задовольнити частково.

Зобов`язати прокурора Москаленка Д.В. протягом місяця надати стороні захисту для ознайомлення клопотання слідчого СУ УМВС України в Полтавській області в межах кримінального провадження № 12014170110000192 від 11.02.2014 про надання дозволів на проведення обшуків (особистих, транспортних засобів, за місцем проживання ОСОБА_19 , ОСОБА_21 ), ухвали слідчих суддів за результатами розгляду вказаних клопотань, протоколів обшуків, проведених на підставі таких ухвал слідчих суддів, про що повідомити суд в строк до 30.08.2021 року.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

У задоволені клопотання захисника - адвоката Лазоренка Р.В. про витребування з Міністерства юстиції України методик, на підставі яких проводилися експертні дослідження у даному кримінальному провадженні, відмовити.

Клопотання адвоката Лазоренка Р.В. про виклик свідків та витребування інформації задовольнити частково. Викликати та допитати в судовому засіданні свідків, відомості щодо яких внесені до реєстру матеріалів досудового розслідування. В іншій частині клопотання відмовити.

Клопотання захисника - адвоката Василишина М.Р. задовольнити частково. Викликати та допитати в судовому засіданні свідків, зазначених у клопотанні, за виключенням ОСОБА_22 .

Клопотання захисника - адвоката Кіяшка С.Л. про допит свідків задовольнити.

Клопотання прокурора про виклик свідків задовольнити.

В судове засідання викликати учасників судового процесу.

В частині продовження обвинуваченим строку тримання під вартою ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий Шиян В.М.

Судді Миронець О.К.

Самсонова О.А.